Ухвала суду № 43531317, 16.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2015 р. м. Київ К/800/55490/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17.06.2013 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 року

у справі № 821/1435/13-а

за позовом Приватного підприємства «Інсайт плюс»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Приватне підприємство «Інсайт плюс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17.06.2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби по проведенню невиїзної позапланової документальної перевірки ПП «Інсайт Плюс», за результатами якої складений акт від 23.07.12 року № 101/15-3/33015134 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Інсайт Плюс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.12 року по 31.05.12 року», визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, які полягають в складанні акта від 23.07.2012 року № 101/15-3/33015134, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо визнання нікчемними угод, укладених ПП «Інсайт Плюс» у травні 2012 року в акті від 23.07.2012 року № 101/15-3/33015134. Визнано протиправними дії ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, які полягають в зміні в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ПП «Інсайт Плюс» у травні 2012 року. Зобов'язано ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ПП «Інсайт Плюс» у травні 2012 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Клопотання про розгляд справи за участю усіх представників сторін не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті відповідно до вимог статті 222 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем складено акт від 23.07.2012 року №101/15-3/33015134 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Інсайт Плюс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року», у висновках якого зазначено, що звіркою суб'єкта господарювання документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПП «Інсайт Плюс» із платниками податків за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року.

Крім того, в акті зазначено, що посадовою особою податкового органу згідно пп. 20.1.4 ст. 20, п.78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Інсайт Плюс» питань підтвердження взаємовідносин із платниками податків за період травень 2012 року. Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що СГД має стан відмінний від основного, а саме « 7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем, з урахуванням заяви про доповнення та уточнення позовних вимог, заявлено вимогу, зокрема, про визнання неправомірними дій податкового органу про проведенню зустрічної звірки, за результатами якої складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Разом з тим, як вбачається зі змісту судового рішення суду першої інстанції, яке залишене без змін апеляційною інстанцією, дані уточнення залишені судами поза увагою, оскільки позов задоволено шляхом визнання протиправними дій податкового органу по проведенню невиїзної позапланової документальної перевірки позивача, за результатами якої складений акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Крім того, у справі, що переглядається, правова оцінка дій податкового органу щодо складання відповідного акта та визнання нікчемними угод, укладених позивачем з контрагентами у травні 2012 року, зроблена судами без урахування такого.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін (п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України).

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначається Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232.

Зі змісту ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України та визначення понять «позивач» та «адміністративний позов», наведених у ст. 3 даного Кодексу, випливає, що судовому захисту підлягають лише порушене право або інтерес особи, при чому такі порушення мають полягати у відповідних правових наслідках у вигляді зміни стану прав та обов'язків позивача або створення об'єктивних перешкод у реалізації законного інтересу відповідної особи, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Лише в такому разі позовні вимоги можуть бути задоволені.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки та викладені в ньому висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно формою фіксації податкової інформації про виявлені податковим органом факти та обставини і не містить в собі будь-яких владних приписів і вимог, а тому не підпадає під ознаки рішення (акта індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень у розумінні доктрини Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи те, що судами встановлено, що документальну невиїзну перевірку відповідач не здійснював та зустрічну звірку не проводив, в даному випадку дії податкового органу по проведенню зустрічної звірки та складанню відповідного акта про неможливість проведення зустрічної звірки є лише способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, що не порушує права платника.

Крім того, висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Враховуючи, що судами попередніх інстанцій вищеназвані обставини враховано не було, і це призвело до необґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі в цій частині позовних вимог підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

З приводу задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача, які полягають в зміні в електронній базі даних показників податкових зобов'язань та податкового кредиту платника податків та зобов'язання податкового органу відобразити в електронній базі даних показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих позивачем у травні 2012 року, слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Пунктом 2.21 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року №266, передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Враховуючи те, що складений відповідачем акт про неможливість проведення зустрічної звірки позивача є різновидом податкової інформації, і на його підставі не може бути прийнято податкове повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань, та те, що відповідачем в недодержання ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано встановлених судами попередніх інстанцій обставин внесення даних відповідного акту до інформаційних баз органів державної податкової служби, колегія суддів вважає, що зазначені позовні вимоги судом першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, задоволено правомірно.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17.06.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 року у справі № 821/1435/13-а в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби по проведенню невиїзної позапланової документальної перевірки ПП «Інсайт Плюс», за результатами якої складений акт від 23.07.12 року № 101/15-3/33015134 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Інсайт Плюс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.12 року по 31.05.12 року», визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, які полягають в складанні акту від 23.07.2012 року № 101/15-3/33015134, визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо визнання нікчемними угод, укладених ПП «Інсайт Плюс» у травні 2012 року в акті від 23.07.2012 року № 101/15-3/33015134 скасувати та направити справу в цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17.06.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 року у справі № 821/1435/13-а залишити без змін.

Ухвала в частині направлення справи на новий розгляд набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.

В частині залишення судових рішень без змін ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук