Ухвала суду № 43531311, 16.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2015 року м. Київ К/800/51917/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року

у справі № 820/3323/13-а

за позовом Державного підприємства «Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 12»

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, начальника Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Державне підприємство «Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 12» звернулось до суду з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, начальника Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо спрямування призначення коштів, сплачених Державним підприємством «Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №12» за період з січня 2012 року по липень 2012 року, в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість за період з червня по листопад 2007 року за податковими деклараціями: № 30001 від 20.06.2007 року в сумі 50 422, 00 грн., № 40044 від 19.07.2007 року в сумі 19 719, 00 грн., № 49241 від 20.08.2007 року в сумі 38 672, 00 грн., № 52568 від 20.09.2007 року в сумі 47 041, 00 грн., № 61856 від 19.10.2007 року в сумі 49 011, 00 грн., № 71800 від 19.11.2007 року в сумі 33 941, 00 грн., всього у сумі 238 806, 00 грн. Зобов'язано начальника Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби розглянути питання щодо списання безнадійного податкового боргу Державного підприємства «Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№12)» з податку на додану вартість за період з червня по листопад 2007 року за податковими деклараціями: № 30001 від 20.06.2007 року в сумі 50 422, 00грн. (граничний термін сплати 02.07.2007 року), № 40044 від 19.07.2007 року в сумі 19 719, 00 грн. (граничний термін сплати 30.07.2007 року), № 49241 від 20.08.2007 року в сумі 38 672, 00 грн. (граничний термін сплати 30.08.2007 року), № 52568 від 20.09.2007 року в сумі 47 041, 00 грн. (граничний термін сплати 01.10.2007 року), № 61856 від 19.10.2007 року в сумі 49 011, 00 грн. (граничний термін сплати 30.10.2007 року), № 71800 від 19.11.2007 року в сумі 33 941, 00 грн. (граничний термін сплати 30.11.2007 року), всього у сумі 238 806, 00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП «Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№12)» задекларовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість по наступним податковим деклараціям: №30001 від 20.06.2007 року в сумі 50 422, 00 грн. (граничний термін сплати 02.07.2007 року); №40044 від 19.07.2007 року в сумі 19 719, 00 грн. (граничний термін сплати 30.07.2007 року); №49241 від 20.08.2007 року в сумі 38 672, 00 грн. (граничний термін сплати 30.08.2007 року); №52568 від 20.09.2007 року в сумі 47 041, 00 грн. (граничний термін сплати 01.10.2007 року); №61856 від 19.10.2007 року в сумі 49 011, 00 грн. (граничний термін сплати 30.10.2007 року); №71800 від 19.11.2007 року в сумі 33 941, 00 грн. (граничний термін сплати 30.11.2007 року).

Встановлено, що вказана сума самостійно узгодженого податкового зобов'язання позивачем сплачена не була, внаслідок чого виник податковий борг.

Підставою для звернення із даним позовом стало те, що сума безнадійного боргу у розмірі 238 806, 00 грн. була зарахована податковим органом в погашення податкового боргу після спливу 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

За положеннями пп. 4.1.1 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (п. 5.1 ст. 5 даного Закону).

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно із пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Пунктом 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» було передбачено списання безнадійного податкового боргу.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до пункту 10.1 статті 101 якого списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Строки давності та їх застосування визначено статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 2.1.3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2012 №1329 під терміном «безнадійний» податковий борг слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу ІІ Податкового Кодексу України.

Даним актом визначено порядок його списання.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявною у матеріалах справи довідкою Основ'янської МДПІ м.Харкова від 23.05.2013 року №2339/9/10.0-15, що податковий борг ДП Державного підприємства «Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 12» за податковими деклараціями за період з травня по жовтень 2007 року у розмірі 238 806, 00 грн. в примусовому порядку не стягувався, позови до суду про стягнення з підприємства податкового боргу по зазначених деклараціях Основ'янською МДПІ м.Харкова не подавались.

На неодноразові звернення позивача до податкового органу щодо прийняття рішення про списання безнадійного боргу відповідне рішення прийнято не було.

Крім того, дії податкового органу щодо самостійного спрямування коштів, перерахованих позивачем у 2012 року, на погашення заборгованості, яка виникла у 2007 році, є протиправними.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову частково.

В частині відмови у задоволенні позову ухвалені судові рішення у справі учасниками спору не оскаржуються.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року у справі № 820/3323/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук