Ухвала суду № 43531163, 19.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2015р. м. Київ К/800/51786/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» в особі першого заступника генерального директора Глевського Дениса Геннадійовича до Державної виконавчої служби України про визнання дій незаконними, скасування постанови від 24.07.2013 ВП№38285765,

в с т а н о в и в:

У серпні 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати дії відповідача незаконними, скасувати постанову від 24.07.2013 року ВП №38285765 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 4038699,93 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року, позов задоволено частково.

Скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 24 липня 2013 року ВП №38285765 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» виконавчого збору у розмірі 4038699,93 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 14.01.2013 року у справі №5006/6/153/2012 позовні вимоги ТОВ «Метінвест Холдинг» до ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» задоволено у повному обсязі.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Донецької області видано наказ № 5006/6/153/2012 про стягнення з ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» суми боргу у розмірі 238919529,64 грн., пеню у розмірі 33541906,82 грн., 3% річних у розмірі 6781112,52 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 63980,00 грн.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 04 червня 2013 року відкрито виконавче провадження №38285765 щодо стягнення вказаних сум.

Боржнику встановлено семиденний строк на самостійне виконання вищезазначеної постанови, а також зазначено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк, вказане рішення буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.

Вказана постанова відповідача отримана позивачем 12.06.2013 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» вх. №1 та листом Центру поштового зв'язку №2 Луганської дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 07.08.2013 року №11-11/45, в якому зазначено, що рекомендований лист №0405320414296 надійшов з м. Києва від 07.06.2013 року на адресу ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» 11.06.2013 року до ВПЗ Алчевськ-2 та вручений уповноваженій особі ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» Дзисяк Т.П. 12.06.2013 року.

Позивач листом від 13.06.2013 № 026-733 повідомив відповідача про часткове виконання рішення Господарського суду Донецької області від 14.01.2013 року у справі №5006/6/153/2012, який надійшов на адресу відповідача 19.06.2013 року.

Позивач 19.06.2013 року здійснив оплату решти заборгованості на виконання наказу Господарського суду Донецької області від 04.04.2013 по справі №5006/6/153/2012, що підтверджується платіжними дорученнями: №10040 від 19.06.2013 року, №10039 від 19.06.2013 року, №10038 від 19.06.2013 року, про що повідомлено відповідача листом від 20.06.2013 року №026-781 з додаванням платіжних доручень, який отримано відповідачем 25.06.2013 року.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 24 липня 2013 року прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 4038699,93 грн. з посиланням на те, що боржником порушено семиденний строк на добровільне виконання, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження №38285765 від 04.06.2013 року отримана ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» 11 червня 2013 року (відповідно до витягу ДП поштового зв'язку «Укрпошта»), а суми заборгованості боржником перераховані стягувачу лише 19 червня 2013 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Згідно ст. 2 Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Статтею 17 Закону закріплено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

За приписами ч. 1 ст. 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 3.7.1 Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Частиною 3 ст. 27 Закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Таким чином, оскільки постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження отримано позивачем 12.06.2013 року, то останнім днем строку для самостійного виконання рішення позивачем є 19.06.2013 року.

Судами встановлено, що 19 червня 2013 року позивачем добровільно здійснено оплату решти заборгованості на виконання наказу Господарського суду Донецької області від 04.04.2013 року по справі №5006/6/153/2012, що підтверджується платіжними дорученнями: №10040 від 19.06.2013 року, № 10039 від 19.06.2013 року, № 10038 від 19.06.2013 року, про що було повідомлено відповідача.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, оскільки він підтверджений встановленими обставинами справи і наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

С у д д і: В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман