Ухвала суду № 43530060, 01.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2015 р.Справа № 542/95/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 02.02.2015р. по справі № 542/95/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Ткаченка Сергія Васильовича

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Новосанжарського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Ткаченка С.В., в якому просила суд:

- визнати неправомірними та скасувати постанови Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Ткаченка С.В. про накладання на неї штрафу та стягнення виконавчого збору;

- стягнути з відповідачів на її користь витрати, понесені за надання правової допомоги та судовий збір.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 02.02.2015 року відмовлено у відкритті провадження та повернуто позов ОСОБА_1, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що зі змісту позову вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує рішення державного виконавця, винесені ним під час виконання судового рішення, ухвалено відповідно до ЦПК України.

В апеляційній скарзі позивач, вважаючи, що оскаржувана ухвала є незаконною, такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Новосанжарського районного суду Полтавської області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала, відповідно до приписів ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Ткаченка С.В. знаходиться виконавчий лист №1621/835/12, виданий 09.01.2013 року для примусового виконання рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 31.10.2012 року в цивільній справі № 1621/835/12, яким зобов'язано позивача - ОСОБА_1 не чинити перешкод в спілкуванні ОСОБА_3 з онуком ОСОБА_4 протягом визначених судовим рішенням годин та днів тижня у встановленому місці.

За невиконання позивачем з листопада 2014 року рішення суду та законних вимог державного виконавця, постановами державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Ткаченка С.В. від 20.01.2015 року за ВП № 36011716 на ОСОБА_1 накладений штраф в сумі 680 грн. та постановлено стягнути з неї виконавчий збір в розмірі 1360 грн.

Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13.12.2010 року № 3 встановлено, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, не виконана самостійно, є підставою для її примусового виконання.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Тому слід ураховувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічний висновок міститься в Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року №6, пунктом 7 якого зазначено, що відповідно до статей 28, 41, 89 Закону про виконавче провадження при визначених умовах у разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виносить постанови про стягнення виконавчого збору, про накладення штрафу та про стягнення витрат, пов'язаних із організацією та проведенням виконавчих дій.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону про виконавче провадження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до пункту 4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому розгляду у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В порядку, передбаченому ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ч.4 ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 02.02.2015р. по справі №542/95/15-а - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Ткаченка Сергія Васильовича про визнання неправомірними та скасування постанов про накладання на ОСОБА_1 штрафу та стягнення з неї виконавчого збору, направити до Новосанжарського районного суду Полтавської області для продовження розгляду справи.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та в силу ст. 211 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.В. Курило

Повний текст ухвали буде виготовлений та підписаний 06 квітня 2015 року.