Ухвала суду № 43529603, 09.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2896/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Скалецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УТФ ЗЕРНО" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "УТФ ЗЕРНО" про зупинення видаткових операцій,-

В С Т А Н О В И Л А :

Державна податкова інспекція в Оболонському районі ДФС у місті Києві звернулася до суду з поданням до товариства з обмеженою відповідальністю «УТФ Зерно» (далі - відповідач), в якому просить суд зупинити видаткові операції відповідача на рахунках у банках.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року подання задоволено в повному обсязі. Зупинено видаткові операції товариства з обмеженою відповідальністю «УТФ Зерно» на рахунках: №26006014050713, назва банку: Ф-Я АТ «Укрексімбанк», Київ, МФО 380333; №26001019544054, №26055000001110, назва банку: ПАТ «ВБР», МФО 380719; №2600700173816, назва банку: ПАТ КБ «Фінансова ініціатива», МФО 380054; №37516000176895, назва банку: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Товариства з обмеженою відповідальністю "УТФ ЗЕРНО" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення подання в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «УТФ Зерно» (код ЄДРПОУ 38615496) перебуває на обліку в ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві та є платником податків.

Згідно з наданого заявником розрахунку податкового боргу, заборгованість ТОВ «УТФ Зерно» перед Державним бюджетом становить 398 787,06 грн., в тому числі з податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) 362 521,66 грн. та пеня 36 265,40 грн.

Наявність заборгованості у вказаному розмірі підтверджується даними облікової картки відповідача.

Податковий борг ТОВ «УТФ Зерно» виник у зв'язку із несплатою ним грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 05.11.2013 №0006592201 на загальну суму 366 178,75 грн. Вказана сума була частково погашена за рахунок наявної у відповідача переплати з податку на додану вартість у розмірі 3657,09 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 05.11.2013 року №0006592201 було отримане відповідачем 18.11.2013 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, у встановлений законодавством 10-денний строк ТОВ «УТФ Зерно» суму грошового зобов'язання не сплатив.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене відповідачем у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2014 року №826/2220/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 року у задоволенні позову ТОВ «УТФ Зерно» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2013 року №0006592201 відмовлено.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги, посилання відповідача на те, що на даний час відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «УТФ Зерно» на вказані судові рішення у справі №826/2220/14, оскільки доказів того, що виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2014 №826/2220/14 було зупинено касаційною інстанцією, суду не надано.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що грошове зобов'язання, визначене у вказаному податковому повідомленні-рішенні є узгодженим.

Суд першої інстанції задовольняючи подання та зупиняючи видаткові операції, прийшов до висновку про обґрунтованість подання, так як у відповідача існує податковий борг та ним не надано на вимогу податкового органу документів, необхідних для опису майна та виконання податковим керуючим своїх обов'язків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України N 2755-VI від 02.12.2010 року платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з наявністю податкового боргу, контролюючим органом на виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України складена податкова вимога №4-23 від 25.12.2014 на суму 36262,40 грн.

На підставі п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Положеннями пункту 89.1 статті Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві прийняла рішення №29454/10/26-54-25-24 від 25.12.2014 року про опис майна відповідача у податкову заставу.

З метою здійснення опису майна в податкову заставу податковий орган направив на адресу ТОВ «УТФ Зерно» лист №29455/10/26-54-25-24 від 25.12.2014 року з вимогою надати протягом 10 календарних днів перелік майна, яке перебуває у власності товариства та балансова вартість якого відповідає або є більшою за суму податкового боргу, на яке поширюється право податкової застави.

Зазначені податкова вимога і лист отримані відповідачем 13.01.2015 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 12 Т.1).

Відповідно до пояснень представника заявника, відповідач не надав відповідь на запит №29455/10/26-54-25-24 від 25.12.2014 року.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що відповідь не була надана, оскільки майно, яке може бути описане у податкову заставу відсутнє, оскільки ненадання переліку майна, яке перебуває у власності товариства та балансова вартість якого відповідає або є більшою за суму податкового боргу є по суті відмовою відповідача від опису майна у податкову.

23.02.2015 року відповідачем складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №4.

Підпунктом 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України закріплено право контролюючого органу на звернення до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України, контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Враховуючи наявність обставин, які відповідно до положень статті 89 Податкового кодексу України є підставою для зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, суд першої інстанції дійшов законного висновку про обґрунтованість подання заявника.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3 статті 36 ПК України).

Таким чином, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону. Натомість оскаржувана Постанова суду ухвалена у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Посилання в апеляційній скарзі представника відповідача на оскарження в касаційному порядку податкового повідомлення рішення від 05.11.2013 року №0009112201, на підставі якого і виник податковий борг, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до положень чинного законодавства України сума боргу являється узгодженою після набрання рішення суду законної сили (тобто винесення рішення апеляційним судом) та, як зазначено вище, виконання рішень судів попередніх інстанцій Вищим адміністративним судом України не було зупинено.

Крім того, слід відмітити, що станом на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, Вищим адміністративним судом України розглянута справа №826/2220/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УТФ ЗЕРНО" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 05.11.2013 року №0009112201, та за наслідками касаційного перегляду винесена ухвала від 24.03.2015 року, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 року про відмову в задоволенні позову залишено без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УТФ ЗЕРНО" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Повний текст виготовлено 09 квітня 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Горбань Н.І.