Ухвала суду № 43529422, 07.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15012/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

07 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Грибан І.О., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний кооперативний фонд «Інвестмент партнерс груп» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2014 року у справі за його адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестмент партнерс груп» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2014 року №0000252202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2014 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестмент партнерс груп» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Інвестмент партнерс груп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.11.2010 по 31.12.2012, за результатом якої складено акт від 13.01.2014 №16/26-53-22-02-21/37203330 (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 29.01.2014 №0000252202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3 918 472,75 грн. (за основним платежем 3 141 678 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 776794,75 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Судова колегія погоджується з такою позицією з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.05.2014 у справі №826/4977/14 відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестмент партнерс груп" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2014 №0000252202. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 вказану постанову залишено без змін.

Судом встановлено, що дії щодо видачі векселів є неправомірними з огляду на те, що заборгованість за сплатою позики ще не утворилась, внаслідок чого позивачем було порушено п. 14.1 ст. 14, п. 137.10 ст. 137, пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України та занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 14946085,5 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що факт безпідставного отримання позивачем векселів за договорами позики з ТОВ «УЦПФГ» №ІПГ-1/2011 від 18.01.2011; №1 від 17.01.2012; №2 від 19.03.2012; з ТОВ «Ай Пі Секьюрітіз» №1/2011-ІПГ від 10.10.2011; з ТОВ «КУА «Інвестиційний керуючий» №2/2011-ІПГ від 20.10.2011; №1 від 26.06.2012; з ТОВ «Ай.Пі Секьюрітіз» №3/2011-ІПГ від 07.12.2011; з ТОВ «Візард Інвест» №4/2011ІПГ від 07.12.2011;. №1 від 04.01.2012; з ТОВ «Смарт Інвест» №1/2012-ІПГ від 09.02.2012 та порушення норм п. 14.1 ст. 14, п. 137.10 ст. 137, пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України - не потребує повторного доказування.

Щодо твердження позивача, що податковий орган не наділений повноваженнями щодо визнання договорів нікчемними, внаслідок чого оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним, слід зазначити наступне.

З акту перевірки вбачається, що відповідно до договору №10/12-2010 про управління активами від 10.12.2010р. від імені, в інтересах та за рахунок позивача, ТОВ «КУА «Інвестиційні партнери» надало позики позичальникам:

-ТОВ «УЦПФГ» відповідно до договорів: №ІПГ-1/2011 від 18 січня 2011р, ліміт позики 1000000 грн.; №1 від 17 січня 2012р. ліміт позики 2000000 грн.; №2 від 19 березня 2012р, ліміт позики-20000000 грн.;

-ТОВ «Ай Пі Секьюрітіз» відповідно до договору №1/2011-ІПГ від 10 жовтня 2011р. ліміт позики 50000 грн.;

- ТОВ «КУА «Інвестиційний керуючий» №2/2011-ІПГ від 20 жовтня 2011р. ліміт позики 100000гри.; №1 від 26 червня 2012р., ліміт позики 200000.грн.;

- ТОВ «Ай.Пі Секьюрітіз» відповідно до договору №3/2011-ІПГ від 07 грудня 2011р. ліміт позики 7500000грн.;

- ТОВ «Візард Інвест» згідно договорів: №4/2011ІПГ від 07 грудня 2011р. ліміт позики 26000000грн.;. №1 від04 січня 2012р. ліміт позики 33000000 грн.;

-ТОВ «Смарт Інвест» відповідно до договору №1/2012-ІПГ від 09 лютого 2012р. ліміт позики 26000000 грн.

Вище вказані договори позики типові та мають наступні істотні умови.

Згідно п.2.6 за цим договором позичальник зобов'язаний сплачувати позикодавцю річні, розмір яких встановлений для кожного позичальника окремо у кожному договорі.

Відповідно до п.2.7 договорів нарахування відсотків починається з дати наступної за днем перерахування коштів на поточний рахунок позичальника по день повного погашення позики на суму щоденного залишку заборгованості за позикою. Нарахування відсотків здійснюється щомісячно в останній календарний день поточного місяця.

Пунктом 2.8 визначено, що відсотки нараховуються за методом «факт/факт», тобто за фактичний час існування боргу за цим договором і, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

Згідно з п.2.9 вищевказаних угод сплата відсотків здійснюється протягом 20 календарних днів з дати нарахування. Сплата відсотків може здійснюватись авансом.

Положення п.3 вказаних договорів визначають строк і порядок повернення позики, зокрема: п.3.1 позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику не пізніше (дати зазначені персонально для кожного позичальника) року; п. З.2 позичальник має право повернути позику частками; п.3.3 позика підлягає поверненню у безготівковій формі шляхом її перерахування на поточний рахунок позикодавця, зазначений у цьому договорі. За взаємним погодженням сторін розрахунки за цим договором можуть бути здійснені шляхом видачі позичальником простого векселя (векселів) на користь позикодавця; п. 3.4. днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування позики (її частини) на поточний рахунок позикодавця. Позичальник має право повернути позику достроково

Відповідно до п.4.1 угод при простроченні повернення позики позичальник понад сплату відсотків, установлених в п.2.6 договору, додатково сплачує пеню в розмірі 0,5% річних від простроченої суми за кожний день прострочки до моменту повернення позики.

Згідно з ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві, таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В якості повернення, як сум наданої за вищезазначеними договорами позики, так і відсотків за неї, позивачем було отримано векселі від контрагентів на загальну суму 53178133 грн.

Слід зауважити, що постачання товарів, постачання послуг та надання фінансового кредиту є різними видами діяльності.

Податковий кодекс України не ототожнює вартість наданих послуг з вартістю наданих грошей (кредиту), не визначає суму наданого кредиту в якості товару, суму відсотків в якості вартості послуг, а саме по собі надання кредиту в якості послуги.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

З огляду на викладене, податковий орган в акті перевірки вказує, що векселі виписані в рахунок погашення (тіла) позики (грошей) визнаються недійсними, відповідно до порушень чинного законодавства, не можуть визначатись цінним папером, як наслідок, договори продажу даних векселів складені в порушення чинного законодавства.

З огляду на викладене, оскаржене податкове повідомлення-рішення вмотивоване саме порушення позивачем норм податкового законодавства, а не нікчемністю вказаних правочинів.

Оскільки акт перевірки не містить посилання на порушення позивачем або його контрагентами норм ст.ст. 215, 228 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, враховуючи, що оскаржене податкове повідомлення-рішення вмотивоване порушення позивачем норм п. 14.1 ст. 14, п. 137.10 ст. 137, пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, отже твердження позивача, що податковий орган вказує на нікчемність правочинів позивача, за якими отримано векселі, є безпідставним.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі та проголошені його представником в судовому засіданні, не спростовують рішення суду першої інстанції, а також рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2014 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 року, тому вони не заслуговують на увагу.

За таких обставин апеляційну скаргу - необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний кооперативний фонд «Інвестмент партнерс груп» - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: І.О. Грибан

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 08.04.2015 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Грибан І.О.

Сорочко Є.О.