Ухвала суду № 43529236, 07.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2015 року

справа № 808/2568/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Головко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «МИГ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Газета «МИГ» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014р. позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 23 грудня 2013 №00029008262201 та від 23 грудня 2013 №00029108262201.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Представник відповідача не з'явився, повістку отримав 29.01.2015.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки №52/08-26-22-01/14298776 від 05.12.2013, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.12.2013 №00029008262201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 176320,50 грн., в т.ч. за основним платежем 147101,00 грн. та 29219,50 грн. за штрафними санкціями; №00029108262201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 251794,50 грн., в т.ч. за основним платежем 222535 грн. та 29259,50 грн. за штрафними санкціями.

Актом перевірки встановлено порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.11.38 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», п.6 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення, пп.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 186998 грн. та завищено суму податку на додану вартість на суму 8563 грн.;

- пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств2, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, пп.139.1.6 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 251538 грн.;

- пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, пп.139.1.6 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування за І квартал 2012 року в сумі 30316 грн.

Судом першої інстанції також було встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення – рішення №00029008262201 від 23.12.2013 р. став висновок податкового органу про те, що на послуги з друкування періодичних видань (газет) поширюється пільга по податку на додану вартість, разом з тим, в ході проведення перевірки позивачем не було надано податкові накладні з визначенням пільгових операцій по податку на додану вартість.

Між позивачем та ТОВ «Видавничий будинок «Кераміст», укладено договори на виробництво поліграфічної продукції №1001001 від 04.01.2010 р., №1101001 від 04.01.2011 р. та №1201001 від 03.01.2012 р. Відповідно до умов вказаних договорів замовник – ТОВ «Газета «МИГ» доручає, а типографія – ТОВ «Видавничий будинок «Кераміст» приймає на себе зобов’язання по виконанню друку газет «МИГ» і «Авоська» офсетним способом. В комплекс послуг за вказаними договорами входить: приймання файлів оригінал-макета видання на носії замовника, за допомогою мережі Інтернет, по електронній пошті, кольоровідділення, виготовлення типографських форм, виготовлення тиражу видання, пакування в пачки стандартизованої маси (близько 7 кг.).

Відповідно до умов договорів факт виконання робіт та передачі друкованої продукції підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт.

На підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Видавничий будинок «Кераміст» до матеріалів справи надано податкові накладні виписані ТОВ «Видавничий будинок «Кераміст» та акти здачі-приймання виконаних робіт.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №00029008262201, судом першої інстанції зазначено, що на господарські операції по друкуванню періодичних видань, які здійснювались між позивачем та ТОВ «Видавничий будинок «Кераміст» не поширюється пільга передбачена п.11.38 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.6 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Колегія суддів з зазначеним погоджується, оскільки судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що послуги з друкування періодичних видань (журналів) за своєю суттю є виготовленням видавничої продукції та не відносяться до видавничої діяльності.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про видавничу справу» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) видавнича справа - сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції. Складовими частинами видавничої справи є: видавнича діяльність - сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку і випуск у світ видавничої продукції; виготовлення видавничої продукції - виробничо-технологічний процес відтворення визначеним тиражем видавничого оригіналу поліграфічними чи іншими технічними засобами; розповсюдження видавничої продукції - доведення видавничої продукції до споживача як через торговельну мережу, так і іншими способами.

З огляду на викладене, вірно суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки на господарські операції по друкуванню періодичних видань, які здійснювались між позивачем та ТОВ «Видавничий будинок «Кераміст» не поширюється пільга передбачена п.11.38 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.6 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, то і висновок відповідача щодо завищення позивачем валових витрат за період з 01.07.2010 по 31.03.2011 на загальну суму 238246 грн. та витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 на загальну суму 534616 грн., у зв’язку із тим, що на операції позивача із ТОВ «Видавничий будинок «Кераміст» поширюється зазначена пільга, тобто про порушення позивачем вимог пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, є необґрунтованим, а тому і у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо встановленого порушення позивачем пп.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено валові доходи за період з 01.07.2010 по 31.03.2011 на загальну суму 115542 грн. та доходи, що враховуються при визначенні об’єкту оподаткування, за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 на загальну суму 210970 грн., то судом першої інстанції було встановлено наступне.

До вказаного висновку податковий орган дійшов у зв’язку з тим, що позивачем зменшено суму валового доходу на вартість повернутих від покупців нереалізованих та неоплачених газет власного виробництва, які не придатні для подальшого первісного продажу.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем здійснюється виробництво та реалізація газет власного виробництва. Відповідно до умов договорів із реалізаторами друкованих видань позивача продавець - ТОВ «Газета «МИГ» зобов’язується передати покупцю тираж періодичних друкованих видань, згідно з додатком №1 до договору, а покупець зобов’язується прийняти його і оплатити на умовах і в порядку передбачених в даному договорі. Відповідно до п.2.8 договорів покупець зобов’язується залишки нереалізованої продукції повертати продавцю з наданням накладної на повернення нереалізованої частини продукції. Згідно п.3.1 договору оплата здійснюється за фактично реалізовану продукцію шляхом перерахування коштів покупцем на поточний рахунок продавця у термін до 15 числа місяця наступного за звітним.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, судом першої інстанції зазначено, що фактично після отримання позивачем повернутої продукції, разом з накладною про повернення не реалізованого товару вказаний товар знову є власністю ТОВ «Газета «МИГ», оскільки позивачем контрагентам здійснювалась реалізація періодичних друкованих видань, які відповідно до умов договорів у разі не реалізації поверталась позивачу.

На підтвердження реалізації періодичних друкованих видань та повернення їх відповідно до умов договорів, позивачем до матеріалів справи суду першої інстанції було надано видаткові накладні та накладні про повернення не реалізованого товару.

Відповідно до п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.140.2 ст.140 Податкового кодексу України у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Є вірними висновки суду перошої інстанції про те, що враховуючи приписи п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.140.2 ст.140 Податкового кодексу України, позивачем правомірно здійснено перерахунок валових доходів/валових витрат (балансової вартості основних фондів), за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р., на суму коштів за повернення передоплати та товару (газети та журнали), що знайшло своє відображення у рядках 02.1 «зміна суми компенсацій вартості товарів (робіт, послуг)» декларацій з податку на прибуток приватних підприємств.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «МИГ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: О.В. Головко