Ухвала суду № 43529126, 01.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2015 року

справа № 804/11925/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліхім-Дніпро” на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліхім-Дніпро” до Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними рішень, карток відмови та їх скасування,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Поліхім-Дніпро” (далі - позивач або ТОВ “Поліхім-Дніпро”) звернулось з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України (далі – відповідач) в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України від 23.05.2014 року № 110010000/2014/600053/1, № 110010000/2014/600052/1, від 21.05.2014 року № 110010000/2014/600048/1 та від 27.05.2014 року № 110010000/2014/600056/1;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України № 110010000/2014/00013, № 110010000/2014/00014, № 110010000/2014/00015 та № 110010000/2014/20035.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, просили останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове – про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.09.2012 року між ТОВ “Поліхім-Дніпро” (Покупець) та ВАТ “Стерлітамакський нафтохімічний завод” (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 24-12-050 (далі - Контракт).

Відповідно до пункту 1.1 Контракту у відповідності з умовами, що викладені в

Контракті та в додатках до нього, Продавець зобов'язується передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати на обумовлених умовах товар “абсорбент освітлений стабілізований”.

Додатковою угодою від 16.12.2013 року №2 пункт 1.1 було викладено в наступній редакції: “Відповідно до пункту 1.1 Контракту у відповідності з умовами, що викладені в Контракті та в додатках до нього, Продавець зобов'язується передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати на обумовлених умовах наступну продукцію, далі “Товар”: абсорбент освітлений стабілізований; фракція ізопентанова”.

Згідно з пунктом 4.1 Контракту ціна Товару та об'єм кожної відвантажувальної партії обумовлюються у відповідних додатках до даного Контракту. Додатки складаються на кожну відвантажувальну партію Товару та є невід'ємною частиною даного Контракту.

Пунктом 4.2 Контракту передбачено, що ціна не є фіксованою і може змінюватись у період дії Контракту за спільною згодою Сторін.

В рамках дії Контракту ТОВ “Поліхім-Дніпро” здійснило, зокрема, наступні зовнішньоекономічні операції.

25.03.2014 року сторони Контракту підписали додаток № 7, відповідно до якого Продавець поставляє на адресу Покупця на умовах Контракту продукцію “фракція ізопентанова”, кількістю 400 тон (+/- 10%), за ціною 860,00 доларів США за тону, на загальну суму 344 000,00 доларів США. Умови поставки - DАР-Соловей, вантажовідправник - ОАО “Синтез-Каучук” Стерлиматак, ст. Косяковка КБШ ЖД, Росія.

07.05.2014 року сторони Контракту підписали додаток № 9, відповідно до пункту 1 якого Продавець поставляє на адресу Покупця на умовах Контракту продукцію “фракція ізопентанова”, кількістю 604,34 тони, за ціною 739,15 доларів США за тону, на загальну суму 446 697,97 доларів США.

Відповідно до пунктів 2, 4 Додатку № 9 частина партії, а саме 421,80 тони, поставлялась на умовах DАР-Сбловей, вантажовідправник - ОАО “Синтез-Каучук” Стерлиматак, ст. Косяковка КБШ ЖД, Росія.

З метою здійснення митного оформлення зазначеної партії Товару 15.05.2014 р., 21.05.2014 р., 27.05.2014 р. декларантом ТОВ “Поліхім-Дніпро” було подано до митного поста “Дніпродзержинськ” Дніпропетровської митниці Міндоходів вантажні митні декларації № 110010000/2014/002516 та № 110010000/2014/002526 із визначенням митної вартості за ціною договору, а саме 860,00 доларів США (9 676,79 грн. за курсом на момент подачі декларації) за тону та вантажні митні декларації № 110010000/2014/002630 від 21.05.2014 р. та № 110010000/2014/020744 від 27.05.2014 р. із визначенням митної вартості за ціною договору, а саме 739,15 доларів США (8 659,99 грн. за курсом на момент подачі декларації) за тону.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем разом за митними деклараціями були подані наступні документи:

- Контракт;

- додаткові угоди до Контракту від 20.03.2013 № 1; від 16.12,2013 № 2, від

18.12.2013 № 3, від 25,03.2014 № 4;

- додаток до Контракту від 25.03.2014 № 7;

- додаток до Контракту від 07.05.2014 № 9;

- рахунки-фактури;

- рахунки-проформи від 25.03.2014 та від 07.05.2014;

- банківські платіжні документи на оплату товару від 31.03.2014р. та від 08.05.2014р.;

- ділове листування сторін щодо даної зовнішньоекономічної операції;

- комерційна пропозиція ВАТ “Стерлітамакський нафтохімічний завод”;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 25.04.2014 № 142001600-0276;

- накладні ЦІМ/УМВС;

- висновок експерта Дніпропетровської торгівельно-промислової палати від 18.04.2014 №ГО-1818;

- сертифікат про походження товару форми СТ-1;

- сертифікати якості;

- копії експортних митних Декларацій країни відправлення.

Частиною 2 ст. 53 МКУ визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товару, в тому числі згідно з п.1 ч.2 ст.53 МКУ декларація митної вартості.

Статтею 54 МКУ передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МКУ.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відповідно до ст. 337 МКУ - перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Встановлено, що за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідачем було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що спричинило необхідність здійснити перевірку правильності її визначення, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.

В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх необхідних відомостей, що стосуються, а саме:

1. Згідно пункту 6.2. Контракту від 26.09.2012 р. № 24-12-050 та відомостей, зазначених у наданих до митного оформлення інвойсах, вартість товару, що поставляється оплачується покупцем шляхом 100 % передплати.

Вартість задекларованих партій товару відрізняється від суми передплати.

Відповідно до банківських платіжних документів оплачено відмінну, від вказаної у інвойсі, суму, що унеможливлює перевірку числового значення заявленої митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари стосовно кожної заявленої партії.

2. В рахунку-проформі від 25.03.2014 р., від 07.05.2014 р. та наданих інвойсах відсутні відомості про відповідний додаток до Контракту, на підставі якого здійснювалось постачання товару.

Згідно п. 4.1 Контракту від 26.09.2012 р. № 24-12-050 (мовою оригіналу), - “цена товара и обьем каждой отгрузочной партии оговариваются в соответствующих приложениях к настоящему контракту. Приложения составляются на каждую отгрузочную парию товара и являются неотьемлемой частью настоящего контракта”. Водночас, за п. 4.2 контракту ціна не є фіксованою та може бути змінена в період дії контракту за спільною згодою сторін.

Отже, фіксована ціна встановлюється на кожну відвантажену партію окремо та закріплюється у відповідному доповненні до контракту.

В даному випадку передбачено ввезення товару на митну територію України:

- згідно додатку від 25.03.2014р. № 7 до контракту та рахунку-проформи від 25.03.2014 р. на суму 344 000 дол. США вагою 400т (за ціною 860 дол. США/т) на умовах 100% передплати;

- згідно додатку від 07.05.2014р. № 9 до контракту та рахунку-проформи від 07.05.2014 р. на суму 446 697, 91 дол. США вагою 604,34т (за ціною 739,15 дол. США/т) на умовах 100% передплати.

Строк постачання товару згідно додатку № 7 - березень-квітень 2014 року.

Строк постачання товару згідно додатку № 9 - травень 2014 року.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що товар, згідно наданих доповнень до контракту ввозився на митну територію України не однією відвантажувальною партією за кожним з них, а двома такими партіями на кожну з наданих специфікацій, що суперечить умовам Контракту, яким передбачено укладання окремого доповнення з окремою ціною на кожну таку партію.

Також, постачання товару, згідно експортних декларацій здійснено в період: квітень-травень 2014 року. Однак, як було встановлено відповідачем при попередньому митному оформленні такого ж товару за цим контрактом, позивачем до митниці надано комерційну пропозицію від 14.04.2014 р., доповнення до контракту від 15.04.2014 р. № 9 та рахунок-проформу від 15.04.2014р., за якими передбачено постачання 400т товару на загальну суму 360 000 дол. США (900 дол. США/т) на умовах 100% передплати в такий самий період - квітень-травень. При чому, фактично сплачено за товар було 322 000 дол. США (згідно наданого платіжного документу).

Крім того, встановлено, що позивачем для митного оформлення товару за додатком до контракту № 7 подано митні декларації: №110010000/2014/002526 від 15.05.2014 р. (за інвойсом від 07.04.2014 № 1404СК0774/1 на суму 220 888.42 дол. США, вага - 256,847т); №110010000/2014/002516 від 15.05.2014р. (за інвойсом від 08.04.2014 № 1406СК0774/2 на суму 123 421.18 дол. США, вага - 143,513т).

Тобто, фактично поставлено товар на суму 344 309,6 дол. США вагою 400,36т. Водночас, згідно наданого платіжного документа від 31.03.2014 оплату здійснено у меншому розмірі а саме: 344 000 дол. США.

З огляду на те, що відповідно до п.6.5 контракту у випадку надходження коштів в неповному обсязі, продавець має право відкласти відвантаження до отримання на рахунок продавця всієї суми, то зазначене дає підстави вважати, що позивачем при митному оформленні надано не всі платіжні документи.

Також, для митного оформлення товару за додатком до контракту № 9 ТОВ “Поліхім-Дніпро” подано митні декларації: №110010000/2014/002630 від 21.05.2014 р. (за інвойсом від 08.05.2014 № 1405СК1068/3 на суму 214 013,49 дол. США, вага - 289,54 т); №110010000/2014/020744 від 27.05.2014 р. (за інвойсом від 12.05.2014 № 1405СК1102/1 на суму 97 759.98 дол. США, вага - 132,26 т).

Отже, було встановлено, що фактично позивачем заявлено товар на суму 311 773, 47 дол. США вагою 421т, в той час як, додаток до контракту № 9 та рахунок-проформа від 07.05.2014, за якими здійснено постачання товару, передбачають ввезення значно більшої кількості товару, а саме: вагою 604,34т на суму 446 697,91 дол. США.

Для підтвердження оплати за специфікацією №9 надано платіжний документ від 08.05.2014 р., за яким оплату здійснено у значно меншому розмірі: 96 600 дол. США, в той час як фактично поставлено товар на суму 311 773,47 дол. США, а додатком та проформою передбачено постачання товару на суму 446 697,91 дол. США.

У банківських платіжних документах є вказівка лише на контракт та відповідний рахунок-проформу.

В самих рахунках наявне посилання виключно на вищезгаданий контракт.

Тобто, надані платіжні документи підтверджують здійснення оплати за контрактом та проформою, якими передбачено постачання значно більшої кількості товару. Проте, будь-які підтвердження здійснення оплати за кожною конкретною поставкою – відсутні.

У постанові Верховного Суду України від 17.06.2014р. у справі № 21-148а14 вказано: “поданий позивачем банківський платіжний документ не можна вважати банківським платіжним документом, оскільки він не містить реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного ним товару, та посилання на відповідну специфікацію до контракту, назву товару, а також суму, що заявлена в декларації. Отже, у митного органу були обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Оскільки декларант не подав додаткові документи для підтвердження митної вартості, митниця після проведення консультацій прийняла рішення про застосування іншого методу визначення вартості”.

Таким чином, наявність в товаросупровідних документах позивача розбіжностей, не дали можливості відповідачу достовірно обрахувати митну вартість заявленого до митного оформлення товару.

Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2, п.3 ст. 53 МКУ, відповідачем – (повідомленням) було запропоновано надати позивачу, протягом 10 календарних днів додатково (за наявності) наступні документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно п.6 ст.53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, ТОВ “Поліхім-Дніпро” листами проінформувало відповідача, що додаткові документи надати не має можливості.

У зв'язку з відмовою надання додаткових документів, у митниці не було можливості застосувати митну вартість, заявлену позивачем, тому уповноваженою особою митниці було прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 23.05.2014 № 110010000/2014/600053/1, № 110010000/2014/600052/1, від 21.05.2014 № 110010000/2014/600048/1 та від 27.05.2014 № 110010000/2014/600056/1, де зазначається про неподання позивачем до митного оформлення документів, які підтверджують складові митної вартості у відповідності до вимог ч. 2-4 статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 55 МКУ Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів , які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Пунктом 2 ч.6 ст. 54 МКУ визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, перелічені вище суттєві розбіжності не дали можливості відповідачу ідентифікувати товар та свідчать, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товарів та використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності).

До прийняття оскаржуваного рішення позивач не надав митниці всі документи, що вимагались, а оскільки виявлені розбіжності усунені не були, то посадовою особою Дніпропетровської митниці Міндоходів було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості.

Відповідно до ст. 59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

Митна вартість, визначена митницею, згідно з положеннями ст.59 МКУ та ґрунтується на раніше визнаних органом доходів та зборів митних вартостях у співставних обсягах за МД № 110010000/2014/000883 від 26.02.2014, № 110010000/2014/020660 від 16.05.2014, № 110010000/2014/002649 від 21.05.2014 з рівнем митної вартості товару “складу - ациклічний насичений вуглеводень ізопентан (2-метилбутан)” країною походження Росія, виробник товару - ОАО “Синтез-Каучук” - 0,90 дол/кг.

З урахуванням виявлених за результатами здійснення митних формальностей з контролю правильності визначення митної вартості, відповідно до сформованих АСАУР обсягів контролю, невідповідностей відомостей у документах митного оформлення, відсутності обґрунтувань зазначених невідповідностей, прийнято рішення про коригування митної вартості.

При цьому, посадовою особою Дніпропетровської митниці у графі 33 рішення про коригування заявленої митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195 зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Також посадовою особою митниці зазначено, про проведення консультацій з декларантом та про здійснення коригування митної вартості товару із застосуванням другорядного методу 2(г) відповідно до ст. 60 МКУ. З урахуванням наявної у митному органі інформації про вартість аналогічних товарів.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів прийняті митницею відповідно до норм чинного законодавства.

У зв'язку з прийняттям митницею рішень про коригування митної вартості товару, за митними деклараціями було відмовлено в митному оформленні та видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України № 110010000/2014/00013, № 110010000/2014/00014, № 110010000/2014/00015 та № 110010000/2014/20035.

За результатами контролю співставлення відповідно до ст. 337 МКУ встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить за специфікацією № 7 від 25.03.2014 - 0,86 дол/кг та за специфікацією № 9 від 07.05.2014 - 0,73915 дол/кг, а рівень митної вартості подібних товарів за вже оформленими митними деклараціями, що визнані митними органами та розраховані за ціною угоди становить 0,90 дол/кг (МД № 110010000/2014/000883 від 26.02.2014, № 110010000/2014/020660 від 16.05.2014, № 110010000/2014/002649 від 21.05.2014).

Відповідно до ст. 256 МКУ, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 264 МКУ, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Таким чином, Картки відмови прийняті митницею відповідно до норм чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 23.05.2014 № 110010000/2014/600053/1, № 110010000/2014/600052/1, від 21.05.2014 № 110010000/2014/600048/1 та від 27.05.2014 № 110010000/2014/600056/1 та карток відмови № 110010000/2014/00013, № 110010000/2014/00014, № 110010000/2014/00015 та № 110010000/2014/20035 прийняті Митним постом “Дніпродзержинськ” є правомірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліхім-Дніпро” – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліхім-Дніпро” до Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними рішень, карток відмови та їх скасування – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай