Ухвала суду № 43529063, 25.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2015 рокусправа № 811/1772/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, Публічного акціонерного товариства "Кіровоградгідроспецбуд" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кіровоградгідроспецбуд" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеннь,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Кіровоградгідроспецбуд" (далі - позивач або ПАТ «Кіровоградгідроспецбуд) звернулось з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач або ДКіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000712220, № 000072220, № 0000732220 від 20.05.2013 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС № 0000712220 від 20.05.2013 року, в частині зменшення розміру від'ємного значення об'єктом оподаткування податком на прибуток на 66 934 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС № 000072220 від 20.05.2013 року, в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 48 656 грн. за основним платежем, 46 396 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС № 0000732220 від 20.05.2013 року, в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 90 739 грн. за основним платежем, 67 339 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач та позивач звернулись з апеляційними скаргами, в яких вказують на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" з 10.01.1994 року зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області (а.с.52-54, т.1).

Також встановлено, що посадовими особами відповідача та ДПС у Кіровоградській області у період з 15.04.13 по 26.04.13 проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 по 31.12.12, за результатами якої складено акт №65/22-2/01416197 від 13.05.13 (а.с.8-44, т.1).

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за період з 01.01.10 по 31.12.12 на загальну суму 140927 грн., у т.ч.: за 2 квартал 2012 року на суму 31938 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 28596 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 80393 грн.;

- п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст. 138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.10 по 31.12.12, у т.ч.: за 1 квартал 2012 року на суму 1611 грн., за 1-2 квартали 2012 року на суму 82 296 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за період з 01.01.10 по 31.12.12 на загальну суму 178616 грн., у т.ч.: за березень 2012 року на суму 322 грн., за квітень 2012 року на суму 14742 грн., за червень 2012 року на суму 44318 грн., за вересень 2012 року на суму 42668 грн., за жовтень 2012 року на суму 19661 грн., за листопад 2012 року на суму 42941 грн., за грудень 2012 року на суму 13964 грн.

На підставі цього акту Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС винесено такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "П" №0000712220 від 20.05.13, яким позивачеві за порушення п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, на підставі п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України зменшено розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 82 296 грн. (а.с.45, т.1);

- форми "Р" №000072220 від 20.05.13, яким позивачеві за порушення п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, на підставі п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та відповідно до ч.2 п.123.1 ст.123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 211 391 грн., з яких 140 927 грн. - основний платіж, 70 464 грн. - штрафна (фінансова) санкція (а.с.49, т.1);

- форми "Р" №0000732220 від 20.05.13, яким позивачеві за порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, на підставі п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та відповідно до ч.2 п.123.1 ст.123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 267 924 грн., з яких 178 616 грн. - основний платіж, 89 308 грн. - штрафна (фінансова) санкція (а.с.47, т.1).

Виходячи зі змісту акту перевірки № 65/22-2/01416197 від 13.05.13, на розмір зменшеного позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000712220 від 20.05.13 від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 82296 грн. вплинули висновки акту перевірки про безпідставність формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у І та ІІ кварталі 2012 року - у сумі 13751 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія", та у ІІ кварталі 2012 року - у сумі 66 934 грн. по взаємовідносинах з ПП "Агропромбудресурс".

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку, на розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток, донарахованого податковим повідомленням - рішенням №000072220 від 20.05.13 у сумі 140 927 грн., вплинули висновки акту перевірки про безпідставне формування позивачем витрат на загальну суму 671090 грн., у тому числі по взаємовідносинах з ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" у І та ІІ кварталі 2012 року на суму 15362 грн. (що призвело до заниження оподатковуваного доходу на 15362 грн. та заниження податку на прибуток на 3226 грн.), по взаємовідносинах з ПП "Агропромбудресурс" у ІІ, ІІІ, ІУ кварталах 2012 року на суму 231701 грн. (що призвело до заниження оподатковуваного доходу на 231701 грн. та заниження податку на прибуток на 48656 грн.), по взаємовідносинах з ТОВ "Весна" у ІІІ та ІУ кварталах 2012 року на суму 424027 грн. (що призвело до заниження оподатковуваного доходу на 424 027 грн. та заниження податку на прибуток на 89 045 грн.) (а.с. 38, т.4).

Податкове повідомлення-рішення №0000732220 від 20.05.13 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 178 616 грн. винесено у зв'язку з неправомірним завищенням податкового кредиту з ПДВ на цю суму, до якого призвело безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 3072 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" за березень, квітень 2012 року, у розмірі 11992 грн. - по взаємовідносинах з ПП "Аналітикбудторг" за квітень 2012 року, у розмірі 78 747 грн. - по взаємовідносинах з ПП "Агропромбудресурс" за червень, вересень, жовтень, листопад 2012 року, у розмірі 84 805 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "Весна" за вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року. (а.с. 39 - 40, т.4)

Виявлені порушення податкового законодавства, які стали підставою для коригування даних податкового обліку позивача, кваліфіковані податковим органом за п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, і полягали в тому, що позивач сформував витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями з суб'єктами господарювання, які фактично не здійснювалися та є нікчемними.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) (п. 138.8 ст.138 ПК України).

При цьому, згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, воднораз під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Встановлено, що між ПАТ «Кіровоградгідроспецбуд» (далі - покупець) та ПП «Аналітикбудторг» (далі - постачальник) було укладено договір поставки № 24/002-04 від 24.04.2012, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити в строк товари в кількості та асортименті, згідно замовлень покупця (а.с.182-184, т.1).

На виконання умов вказаного договору ПП "Аналітикбудторг" поставлено позивачу товар - станки токарні вартістю 71 950 грн. Передача товару оформлена податковими накладними, видатковими накладними.

На момент перевірки оплата за товар проведена не була. (а.с. 162 - 163, т.3).

На підставі податкових накладних ПП "Аналітикбудторг" позивачем сформовано податковий кредит у податковій декларації з ПДВ за квітень 2012 року у розмірі 11 991, 67 грн. (а.с. 198, т.3).

Щодо обставин фактичного постачання товарів встановлено, що придбаний у ПП "Аналітикбудторг" товар доставлений силами постачальника, як це передбачено п.3.1 договору № 24/002-04 від 24.04.12. Від перевізника позивач не отримував примірники товарно-транспортних накладних, оскільки позивач не вважає їх первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Прийняття товару від імені позивача здійснювала його уповноважена особа - Горун В.І. за довіреністю №46 від 20.04.12, яка зареєстрована в журналі реєстрації довіреностей ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" (а.с. 20, 143, т. 2). Зарахування товарів до складу основних засобів оформлено актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с. 187, 190, т.1)

На запит суду ПП "Аналітикбудторг" підтверджено фінансово-господарські відносини з ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" за договором №24/002-04 від 24.04.13 та відображення їх у складі податкових зобов'язань. (а.с.124-143, т.2).

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Агропромбудресурс" (м. Кіровоград) встановлено, що 30.01.2012 року між ними укладено договір поставки № 02/30-12, за умовами якого ПП "Агропромбудресурс" (постачальник) зобов'язується поставити, а ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" (покупець) прийняти і оплатити в строк дрібно-фасовочний матеріал для систем каналізації, водо- та газопостачання в кількості та асортименті згідно замовлення покупця (а.с.125-127, т.1).

На виконання умов вказаного договору ПП "Агропромбудресурс" поставлено позивачу товарів вартістю 472480, 90 грн., у т.ч. ПДВ - 78746, 83 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними із видачею податкових накладних.

Оплату за товар покупцем проведено в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками по рахунку, наданих представником позивача. (а.с.174-181, т.1)

На підставі податкових накладних ПП "Агропромбудресурс" позивачем сформовано податковий кредит у податкових деклараціях з ПДВ за червень 2012 року у розмірі 44318, 22 грн., вересень 2012 року - 17 693, 04 грн., жовтень 2012 року - 677, 60 грн., листопад 2012 року - 16057, 95 грн. (а.с.199- 203, т.3), а вартість придбаних товарів у розмірі 231 701 грн. включена до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкових декларацій з податку на прибуток підприємства у відповідних податкових періодах (а.с. 56 -61, т.2)

Встановлено, що постачання товарів здійснювалося силами постачальника або третіх осіб, найнятих для цих цілей постачальником, як це передбачено п.3.1 договору №02/30-12 від 30.01.12. Від перевізника позивач не отримував примірники товарно-транспортних накладних, оскільки позивач не вважає їх первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Приймання товарів від імені позивача здійснювала його уповноважена посадова особа - Кваша І.А. за довіреностями, які зареєстровані у журналі реєстрації довіреностей ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд", копія витягу з якого надана суду. (а.с. 192-196, т. 3).

Поставлені ПП "Агропромбудресурс" товари частково використані ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" при виконанні будівельно-монтажних робіт, а частково - реалізовані позивачем наступним покупцям, на підтвердження чого надано суду копії видаткових накладних про поставку запчастин, відомості витрат матеріалів, реєстри матеріалів, що підлягають списанню, підсумкові відомості ресурсів (а.с. 143 - 145, 148-150, 156 - 159, 162 - 173, т.1). Операції з оприбуткування товарно-матеріальних цінностей відображено у бухгалтерському обліку відповідними проводками. (а.с. 134-137, т.1) Зарахування товарів до складу основних засобів та введення їх в експлуатацію оформлено відповідними вимогами, наказами, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с. 138, 139, 140, 142, 152, 153, т.1).

На запит суду ПП "Агропромбудресурс" підтверджено фінансово-господарські відносини з ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" за договором №02/30-12 від 30.01.12 та відображення їх у складі податкових зобов'язань. (а.с.1-74, т.3).

Відтак, право на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ у позивача по взаємовідносинах з ПП "Аналітикбудторг", ПП "Агропромбудресурс" щодо поставки товарів виникло внаслідок фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, підтверджено належними первинними та розрахунковими документами, достовірність яких у ході судового розгляду справи відповідачем не спростована.

Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України при декларуванні ним даних податкового обліку по спірним взаємовідносинах з ПП "Аналітикбудторг", ПП "Агропромбудресурс" є безпідставними.

Встановлено, що між позивачем та ТОВ "Весна" було укладено договори про надання послуг механізмів № 3/2-09 від 03.09.2012 року, № 10/1-12 від 01.10.2012, №11/3 від 01.11.2012 року, № 2/12 від 01.12.2012 року.

За умовами цих договорів ТОВ "Весна" (виконавець) по замовленню надає послуги ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" (замовнику) віброкотком, екскаватором, автокраном, в також з перебазування та доставки цих механізмів.

На виконання умов цих договорів ТОВ "Весна" виписані позивачу такі первинні документи про поставку послуг на загальну суму 508 832 грн., у т.ч. ПДВ - 84 805, 33 грн.:

- акт виконаних робіт від 28.09.12, податкова накладна №52 від 28.09.12 на суму 149 850 грн., в т.ч. ПДВ - 24 975 грн. (а.с. 73, 74, т.1);

- акт виконаних робіт від 31.10.12, податкова накладна №71 від 31.10.12 на суму 113 900 грн., в т.ч. ПДВ - 18 983,33 грн. (а.с. 85, 86, т.1);

- акт виконаних робіт від 30.11.12, податкова накладна №123 від 30.11.12 на суму 161 301 грн., в т.ч. ПДВ - 26 883,50 грн. (а.с. 93, 94, т.1);

- акт виконаних робіт від 28.12.12, податкова накладна №71 від 28.12.12 на суму 83 781 грн., в т.ч. ПДВ - 13 963,50 грн. (а.с. 102, 103, т.1).

Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками по рахунку, наданих представником позивача (а.с.114-124, т.1).

Суми ПДВ за податковими накладними ТОВ "Весна" включено позивачем до складу податкового кредиту податкових декларації з ПДВ, а саме 24975 грн. - за вересень 2012 року, 18983, 33 грн. - за жовтень 2012 року, 26883, 50 грн. - за листопад 2012 року, 13963, 50 грн. - за грудень 2012 року. (а.с. 38 - 53, т.2, а.с. 200 - 203, т.3). Вартість придбаних послуг у розмірі 424027 грн. включена до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкових декларацій з податку на прибуток податкових декларацій з податку на прибуток підприємства у відповідних податкових періодах (а.с. 58 - 61, т.2 )

Встановлено, що належні ТОВ "Весна" механізми залучалися позивачем до виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції елеваторного комплексу, розташованого у м. Світловодську, які виконувалися позивачем як субпідрядником за контрактами №12-07/2012 від 12.07.12, №09-08/2012 від 09.08.12, укладеними з ТОВ "Гермес - Трейдінг", ТОВ "Кременчукнафтохімбуд - інвест". (а.с.101, 103-111, т.3). Крім того ТОВ "Весна" здійснювало також послуги з переміщення цих механізмів з міста Кіровограда до міста Світловодська, де виконувалися будівельно-монтажних робіт, і у зворотному напрямку.

Як вбачається з договорів про надання послуг механізмів № 3/2-09 від 03.09.2012, № 10/1-12 від 01.10.2012, №311/3 від 01.11.2012, №2/12 від 01.12.2012, укладених між позивачем та ТОВ "Весна", послуги надавалися віброкотком 10т, екскаватором гусеничним, автокраном 55тн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.10 №8 затверджено Порядок відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів.

За визначенням, наведеним у цьому Порядку, великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб (далі - технологічний транспортний засіб) - великотоннажний автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів, транспортування розкривних порід і корисних копалин на відкритих гірничих розробках чи ґрунту на будівництві, а також інший механічний транспортний засіб, у тому числі обладнаний спеціальними пристроями чи механізмами, або транспортний засіб, призначений для руху тільки у поєднанні з іншим транспортним засобом, який керується машиністом (оператором, водієм) і використовується власником для забезпечення виробничих процесів під час провадження ним господарської діяльності (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг), а також для переміщення сировини (матеріалів), що обробляється, і відходів виробництва.

Згідно з пунктами 3, 7 цього Порядку реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація, взяття на облік та зняття з нього технологічного транспортного засобу здійснюється територіальними органами Держгірпромнагляду. Технологічний транспортний засіб, що належить юридичній особі, реєструється за місцезнаходженням органу управління юридичної особи, а той, що належить фізичній особі, - за місцем проживання або перебування фізичної особи.

Відповідно до пункту 20 Додатку №3 до Порядку видачі дозволів а виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.11 №1107, технологічні транспортні засоби, що підлягають реєстрації в територіальних органах Держгірпромнагляду, віднесені до Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

Між тим, за інформацією територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києва, великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби за ТОВ "Весна" не зареєстровані. Окрім того, ТОВ "Весна" не отримувало дозволу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, обов'язкове одержання якого передбачено ст. 21 Закону України "Про охорону праці" та Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.11 №1107. (а.с.115, т.2).

Доводячи факт надання ТОВ "Весна" послуг з переміщення (перебазування) механізмів, а також їх використання у власній господарській діяльності, позивач надав суду копії товарно-транспортних накладних, у яких ТОВ "Весна" значиться автопідприємством та вантажовідправником, а ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" - замовником (платником) та вантажоодержувачем (а.с. 78 - 83, 90-91, 99 - 100, 106 - 107, т.1), а також змінні рапорти машиніста з відтисками печатки ТОВ "Весна" (а.с. 75 - 77, 87 - 89, 95 - 98, 104 - 105, т.1)

Розділом 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568, визначено, що товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, суд першої інстанції вірно критично оцінив надані копії товарно-транспортних накладних, у яких ТОВ "Весна" значиться автопідприємством та які надані позивачем суду як докази перевезення механізмів. Так, у товарно-транспортних накладних від 18.09.12, 28.09.12, 08.10.12, 26.10.12, 01.11.12, 23.11.12, 03.12.12, 14.12.12 зазначено автомобіль марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3, який нібито перевозив екскаватор та гусеничний кран (а.с. 80, 81, 90, 91, 99, 100, 106, 107, а.с. 1). Між тим, за інформацією УДАІ УМВС України в Кіровоградській області, наданої на запит суду, державний номерний знак ВА 03-75АТ станом на вересень - грудень 2012 року був закріплений за легковим автомобілем ЗАЗ ТF698К, який зареєстрований на праві власності на громадянином ОСОБА_3 (а.с. 105, т.2), що виключає можливість перевезення ТОВ "Весна" цим легковим автомобілем великотоннажних екскаватора та гусеничного крана, як це вказано у згаданих товарно-транспортних накладних.

Під державним номерним знаком 3510 КДН, зазначеним у товарно-транспортних накладних від 17.09.12, 28.09.12 (а.с. 82, 83, т.1), станом на вересень 2012 року був зареєстрований автомобіль ЗИЛ 431410 (власник - колгосп імені Карла Маркса), але не автомобіль КАМАЗ, як це вказано у згаданих товарно-транспортних накладних. (а.с. 105, т.2)

Товарно-транспортні накладні від 17.09.12, 28.09.12, складені щодо переміщення автокрана (а.с. 78, 79, т.1) не містять інформації про державний номерний знак цього транспортного засобу спеціального призначення, який має бути зареєстрований в Державтоінспекції. (абз.64 ст.1, ч.3 ст.19 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Між тим, відповідно до інформації управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області, наданої на запит суду, за ТОВ "Весна" станом на вересень - грудень 2012 року транспортні засоби на обліку не значилися (а.с.105, т.2).

Згідно з розділом 11 ДБН В.2.8-9-98 "Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент, експлуатація будівельних машин. Загальні вимоги", які є обов'язковими для всiх юридичних i фiзичних осiб, що експлуатують машини, незалежно вiд форм власностi та вiдомчої належностi, за кожною машиною слiд провадити облiк: обсягiв виконаних робiт, тривалостi використання, фактичної наробки або пробiгу, проведених заходiв щодо технiчного обслуговування та ремонту, облiк робiт, виконаних машинами, здiйснюється за даними шляхових листiв та змiнних рапортiв машинiстiв. Для виконання усiх видiв облiку (обсягiв робiт, технiчних обслуговувань, планових i непланових ремонтiв, зберiгання машин) використовуються вiдповiднi журнали.

Крім того, суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги надані позивачем копії змінних рапортів машиніста (а.с. 75 - 77, 87 - 89, 95 - 98, 104 - 105, т.1), оскільки вони не відповідають типовим формам первинних облікових документів з обліку роботи будівельних машин та механізмів, затвердженим наказом Міністерства статистики України від 13.06.97 №149 "Про затвердження типові форми первинної облікової документації з обліку роботи будівельних машин та механізмів, зокрема ЕБМ-3 "Рапорт N про роботу будівельної машини (механізму)", ЕБМ-4 "Рапорт-наряд про роботу будівельної машини (механізму)", ЕБМ-5 "Картка обліку роботи будівельної машини (механізму)".

Також позивачем не надано журнал обліку роботи будівельної машини (механізму) (№ЕБМ-6), призначений для щоденного обліку і контролю роботи будівельних машин і механізмів, як власних так і залучених, у якому були б відображені роботи будівельних механізмів (віброкотка, екскаватора, автокрана) належних ТОВ "Весна", а також довідок про виконані роботи (послуги) (№ ЕБМ-7), призначених для підтвердження обсягів виконаних робіт (послуг) будівельними машинами і механізмами та для проведення розрахунків виконавців з замовниками, які б складалися між ним та ТОВ "Весна".

За таких обставин, враховуючи непідтвердження фактичного постачання ТОВ "Весна" позивачеві послуг, суд першої інстанції вірно погодився з висновками відповідача про безпідставність формування витрат та податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) доказів сплати вартості робіт/послуг. Перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ "Весна" за послуги, що фактично цим суб'єктом не виконувались, не було вчинено з метою отримання доходу, тому такі дії не пов'язані з веденням господарської діяльності. Як встановлено у судовому засіданні, позивач та його контрагент ставили за мету не виконання договору, а складання документів, які б дали правові підстави позивачеві отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобов'язань.

При цьому суд зазначає, що встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідні господарські операції, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків, зважаючи на встановлену відсутність реального вчинення цих господарських операцій та відсутність зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю платника податків.

Наслідки порушення податкового законодавства, зокрема у податковому обліку, повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 статті 44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

А відтак, порушення позивачем приписів податкового законодавства під час декларування взаємовідносин з ТОВ "Весна" знайшло своє належне підтвердження.

Доводячи правомірність формування даних податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" (м. Херсон), позивач послався на те, що упродовж березня - квітня 2012 року він придбав у ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" дизельне паливо у кількості 1946 л на загальну суму 18 434,81 грн., у т.ч. ПДВ - 3 072,47 грн. Про поставку товарів ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" на адресу позивача виписано такі первинні документи: видаткові накладні, податкові накладні.

Суми ПДВ за податковими накладними ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" включено позивачем до складу податкового кредиту податкових декларації з ПДВ, а саме 322, 21 грн. - за березень 2012 року, 2750, 26 грн. - за квітень 2012 року (а.с. 29 - 37, т.2, а.с. 197, 198, т.3). Вартість придбаних товарів у розмірі 15362 грн. включена до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, зокрема - 1611 грн. - за І квартал 2012 року, 13751 грн. - за півріччя 2012 рік. (а.с. 54 - 58, т.2)

Встановлено, що придбане дизельне паливо відпускалося позивачу упродовж березня - квітня 2012 року для заправки його транспортних засобів, які були задіяні при виконанні позивачем договору будівельного субпідряду №56 від 06.10.11, укладеного ним з ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія". Заправка транспортних засобів здійснювалася на автозаправній станції ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" на підставі лімітно-забірної відомості під розпис машиністів. (а.с. 101, т.3). При цьому представник позивача не зміг повідомити суду місце поставки дизельного палива - адреси АЗС, де здійснювалася заправка його транспортних засобів. Також суду не надано доказів проведення розрахунків за поставлене дизельне паливо.

Відповідно до пункту 10.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України відпуску нафтопродуктів, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.08 №281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.08 за №805/15496, відпуск нафтопродуктів на автозаправних станціях здійснюється за готівку, за відомостями про відпуск нафтопродуктів, за талонами, за платіжними картками.

Згідно з пунктом 10.3.2 цієї Інструкції відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою N16-НП (додаток 16). Кількість відпущеного нафтопродукту фіксується у відомості, яка ведеться безпосередньо на АЗС, що підтверджується підписами оператора АЗС та водія. Підприємства, АЗС на підставі відомостей про відпуск нафтопродуктів періодично, але не менше одного разу на місяць, виписують зведені відомості-рахунки кожному споживачу за марками нафтопродуктів та цінами, установленими протягом місяця. У рахунках обов'язково зазначаються кількість та загальна вартість відпущених нафтопродуктів, у тому числі податок на додану вартість. Звіряння розрахунків з споживачами за відпущені нафтопродукти здійснюється щомісяця не пізніше п'ятого числа наступного за звітним місяця.

Позивачем не надано доказів складання між ним та ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" договорів про відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком та зведених відомостей-рахунків, виписаних АЗС з зазначенням кількості та загальної вартості відпущених нафтопродуктів.

Суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги посилання позивача на договір будівельного субпідряду №56 від 06.10.11 (а.с. 165 - 167, т.3), оскільки його умови не стосуються поставки позивачу дизельного палива. Надані копії лімітно-заробітних відомостей за березень - квітень 2012 року (а.с. 169, 171, 172, т.3) не відповідають формі відомостей про відпуск нафтопродуктів та не містять жодного реквізиту ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія".

Слід зазначити, що автозаправні станції та комплекси відносяться до об'єктів підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об'єктів (ст.1 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки").

Відповідно до пунктів 6, 8, 9 Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.02 №1288, реєстрації підлягають розташовані на території України небезпечні об'єкти, на яких існує загроза виникнення надзвичайних ситуацій. Реєстрація обов'язкова для всіх небезпечних об'єктів незалежно від форми власності і підпорядкування. До осіб, які повинні зареєструвати небезпечні об'єкти, належать юридичні та фізичні особи - власники небезпечних об'єктів, або за якими ці об'єкти закріплені на правах повного господарського відання або оперативного управління чи перебувають у їх володінні та користуванні. Реєстр веде Державний департамент страхового фонду документації.

Згідно з інформацією Державного департаменту страхового фонду документації, станом на березень - квітень 2012 року у Державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів не було зареєстровано жодної автозаправної станції або іншого потенційно небезпечного об'єкта, власником або розпорядником якого визначено ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" (а.с.107, т.2).

Отже, реальність здійснення господарських операцій з поставки ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" дизельного палива позивачеві не підтверджено, з огляду на відсутність належних та достовірних доказів щодо походження цього товару, його відвантаження, прийняття за кількістю та якістю.

Відсутність фактичного здійснення господарських операцій, відображених у видаткових та податкових накладних, свідчить, що відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. З огляду на це, наявність цих первинних документів, які формально відповідають вимогам до їх оформлення, у спірних правовідносинах не є підставою для віднесення відповідних сум до витрат та податкового кредиту, оскільки під час судового розгляду справи доведено, що відомості у таких документах щодо господарських операцій не відповідають дійсності.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України, який у постанові від 07.02.12 №21-425во10 вказав, що наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у ході судового розгляду справи доведено правомірність висновків податкового органу про порушення позивачем п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України при відображенні у податковому обліку взаємовідносин з ТОВ "Весна" та ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія". Позивачем такі висновки не спростовані, а правомірність формування витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з цими контрагентами належними доказами не підтверджена. Вказані порушення порядку ведення первинного обліку призвели до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 3226 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія", заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 92 271 грн. (3226 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія", 89045 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "Весна") та до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 87 877 грн. (3072 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія", 84805 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "Весна"). Тому податкові повідомлення - рішення у цій частині є правомірними.

Проте, відповідачем не доведено правомірність висновків податкового органу про порушення позивачем п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України при відображенні у податковому обліку взаємовідносин з ПП "Аналітикбудторг" та ПП "Агропромбудресурс", які підтвердженні належними первинними документами.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як роз'яснив Вищий адміністративний суд України у листі від 24.11.11 №2198/11/13-11, при застосуванні вказаної законодавчої норми судам слід ураховувати, що підвищена відповідальність за повторне порушення норм податкового законодавства може мати місце лише в разі повторного визначення контролюючими органами податкових зобов'язань, якщо і перше, і наступні нарахування відбулися після 1 січня 2011 року та за умови, якщо всі діяння, які були підставою для нарахувань, вчинені платником податків після 1 січня 2011 року.

Повторним у розумінні статті 123 Податкового кодексу України є визначення контролюючим органом податкових зобов'язань внаслідок вчинення одного й того самого порушення: або неподання податкової декларації, або заниження податкових зобов'язань з окремого виду податку, або завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість тощо.

Як встановлено перше нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток за порушення п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України та застосування у зв'язку з цим штрафу у розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов'язання відбулося шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення №0000210227 від 18.03.13 на загальну суму 39269 грн., за наслідками перевірки, оформленої актом Кіровоградської ОДПІ №20/22-7/01416197 від 04.03.12 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Агропромбудресурс" за період з 01.07.12 по 31.07.12". Цим же актом встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, що стало підставою для донарахування йому податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування у зв'язку з цим штрафу у розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов'язання шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення №0000200227 від 18.03.13 на загальну суму 37 759 грн.

Правомірність цих податкових повідомлень-рішень була предметом спору в адміністративній справі №811/988/13-а за позовом ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" до Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС про визнання протиправними та скасування рішень. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.04.13, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.13, позов ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" задоволено, спірні податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано. (а.с.65 - 67, т.2, а.с. 99 - 101, т.4)

Крім того, за наслідками перевірки позивача, оформленої актом Кіровоградської ОДПІ №26/22-7/01416197 від 18.03.13 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Агропромбудресурс" за період з 01.10.11 по 31.10.11, з 01.12.11 по 31.12.11 та з 01.04.12 по 30.04.12", яким також установлено порушення п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, щодо позивача на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до ч.2 п.123.1 ст.123 ПК України винесено податкове повідомлення - рішення №0000280227 від 28.03.13 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 22109 грн., в тому числі 14 739 грн. за основним платежем та 7370 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення - рішення №0000270227 від 28.03.13 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 107 728 грн., в тому числі 71 818 грн. за основним платежем та 35 910 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Правомірність цих податкових повідомлень-рішень була предметом спору в адміністративній справі №811/1176/13-а за позовом ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" до Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС про визнання протиправними та скасування рішень. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.13, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.14, позов ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" задоволено, спірні податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано. (а.с. 62 - 64, т.2, а.с.102-105, т.4)

Відповідно до статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

За таких обставин, враховуючи факт скасування судовими рішеннями, що набрали законної сили, штрафних санкцій, застосованих до позивача за порушення податкового законодавства (заниження податкових зобов'язань), суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність накладення спірними податковими повідомленнями - рішеннями на позивача штрафів на підставі ч.2 п.123.1 ст.123 ПК України у підвищеному розмірі. У спірних правовідносинах застосуванню підлягає ч.1 п.123.1 ст.123 ПК України, яка передбачає накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання. Відтак, доведення у судовому засіданні факту вчинення податкових порушень - заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на 92 271 грн. зумовлює накладення штрафу у розмірі 23068 грн. (92271 грн. х 25%), а заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 87877 грн. зумовлює накладення штрафу у розмірі 21 969 грн. (87877 грн. х 25%).

Виходячи з викладеного, податкове повідомлення - рішення № 0000712220 від 20.05.2013 року є протиправним в частині зменшення розміру від'ємного значення об'єктом оподаткування податком на прибуток на 66 934 грн.

Податкове повідомлення - рішення № 000072220 від 20.05.2013 року є протиправним в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 48 656 грн. за основним платежем, 46 396 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податкове повідомлення - рішення № 0000732220 від 20.05.2013 року є протиправним в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 90 739 грн. за основним платежем, 67 339 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, Публічного акціонерного товариства "Кіровоградгідроспецбуд" - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кіровоградгідроспецбуд" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеннь - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай