Постанова № 43528843, 08.04.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2015 р. Справа № 918/1714/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Гудак А.В.

Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Вавринчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача - Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12.02.2015 р. на рішення господарського суду Рівненської області від 02.02.15 р. у справі № 918/1714/14

за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

до відповідача Малого приватного підприємства "Моріон"

про внесення змін до договору оренди

за участю представників сторін:

від позивача: Борисова І.В. - начальник відділу, довіреність в справі;

від відповідача: Троянчук Д.М. - представник, довіреність в справі.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 02.02.2015 р. у справі № 918/1714/14 (суддя Качур А.М.), з врахуванням ухвали від 11.02.2015 р. про виправлення описки, частково задоволено позов Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до Малого приватного підприємства "Моріон"; внесено зміни до договору оренди № 1287 від 30.04.2009 р. зі змінами, внесеними додатковими договорами від 08.09.2010 р., 30.05.2011 р., що передбачені проектом додаткового договору у новій редакції; в решті позову відмовлено; стягнуто з відповідача на користь позивача 1 218,00 грн. судового збору. При прийнятті рішення суд виходив з того, що вимога позивача в частині, що стосується встановлення нового розміру орендної плати з 12 серпня 2013 року без згоди орендаря суперечить положенням Цивільного кодексу України; у випадку прийняття господарським судом рішення, зміни до договору вступають в силу з моменту набрання рішенням законної сили та не можуть мати зворотної дії в часі, а в силу положень статті 631 ЦК України можливість встановлення умов договору, які виникли до його укладення чи зміни надається лише сторонам договору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач - Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, звернувся з апеляційною скаргою від 12.02.2015 р., в якій просив скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 02.02.2015 р. у справі № 918/1714/14 в частині відмови встановлення розміру орендної плати з 12.08.2013 р. та внесення змін до додаткового договору оренди, і прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, внісши зміни до договору оренди № 1282 від 30.04.2009 р. в редакції, запропонованій проектом додаткової угоди від 16.09.2014 р.; судові витрати покласти на відповідача посилаючись на те, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим; судом було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також має місце неправильне застосування судом норм матеріального права при винесенні даного рішення. Факт збільшення орендованої площі внаслідок проведеної реконструкції орендованого майна орендарем відображений у новому технічному паспорті, який датований 12.08.2013 р. Саме ця дата є датою встановлення юридичного факту використання збільшеного розміру орендованої площі. Судом не надано оцінку акту прийому- передачі № 110 від 04.08.2000 р., згідно якого було передано у користування приміщення, яке в подальшому було реконструйоване орендарем. Докази того, що майно вибувало із користування орендаря хоч на якийсь час відсутні. Майно протягом всього строку дії договору перебувало в користуванні орендаря. Правомірним було б застосовувати у орендних правовідносинах, що склалися між Управлінням комунальною власністю та МПП "Моріон" норми частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України про можливість встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Ця норма передбачає право сторін надати договору зворотну силу, тобто поширити дію його умов на відносини, що виникли до моменту його укладення. Така ситуація може мати місце тоді, коли фактичні відносини між сторонами виникли раніше їх юридичного оформлення. Факт використання більшої площі, ніж вказаної у договорі підтверджується технічним паспортом, та й сам відповідач не заперечує використання ним збільшеного розміру орендованої площі, яка зафіксована з 12.08.2013 р. Використання збільшеного розміру орендованого майна автоматично тягне за собою збільшення розміру орендної плати за користування таким майном, тому дата збільшення орендованої площі є тим моментом, з якого орендар повинен платити і більшу орендну плату. За відсутності досягнення згоди сторонами зацікавлена сторона може звернутись із спірними вимогами до суду. Судом враховано пропозицію відповідача, яка полягає в тому, що останній не погоджується з поширенням дії спірних умов договору з 12.08.2013 р. Однак, як свідчить відзив відповідача, він взагалі позовні вимоги не визнає. Крім того, пропозицію позивача укласти додатковий договір в редакції, надісланій па адресу МПП "Моріон", відповідач проігнорував, жодних заперечень чи протоколу розбіжностей на адресу управління не надав. Суд безпідставно взяв до уваги пропозицію відповідача, і відхилив правову позицію позивача щодо нарахування збільшеної орендної плати з 12.08.2013 р., вказавши що можливість встановлення умов договору, які виникли до його укладення чи зміни, надається виключно сторонам договору. Крім того, позовною вимогою управління комунальною власністю було внесення змін до договору оренди № 1287 від 30.04.2009 р., а суд прийняв рішення про внесення змін в додатковий договір до договору оренди.

Відповідач - Мале приватне підприємство "Моріон" у відзиві від 19.03.2015 р. на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Управління капітальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. Організаційні відносини, що пов'язані з передачею в оренду окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній власності, та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються ЗУ "Про оренду державною та комунального майна". Орендна плата з урахуванням її індексації є однією із істотних умов договору оренди в силу статті 10 вказаного Закону. Пунктом 3.1 типового договору, встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати. Вказаним вище законом передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках. встановлених законодавчими актами України. Позивач просить внести зміни до договору оренди № 1282 від 30.04.2009 р., зі змінами, внесеними додатковими договорами від 08.09.2010 р. 30.05.2010 р., що передбачені проектом додаткового договору від 16.09.2014 р. та в проекті такого додаткового договору зазначає, що орендна плата за цим договором з 12.08.2013 р. встановлюється в сумі 78 358,21 грн. в місяць (базовий місяць - серпень 2013 року). Позивачем безпідставно за спірним договором запропоновано змінити розмір орендної плати, починаючи з серпня 2013 року. Вищий господарський суд України в постанові від 19.08.2014 р. по справі № 911/4758/13 зазначає наступне: "Можливість поширення застосування умов договору до правовідносин, які виникли до його укладення, за змістом статті 631 Цивільного кодексу України, стосується саме випадків наявності відповідної згоди сторін". В даному випадку відповідач не згідний оплачувати орендну плату в збільшеному розмірі, який встановлено додатковим договором від 16.09.2014 р. до договору оренди № 1287 від 30.04.2009 р. за період з серпня 2013 року по набрання рішенням законної сили по даній справі.

В доповненнях до відзиву відповідач МПП "Моріон" просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, не погоджується з її доводами, вважає їх необґрунтованими. Позивач просить внести зміни до договору оренди № 1287 від 30.04.2009 р. зі змінами, внесеними додатковими договорами від 08.09.2010 р., 30.05.2010 р., що передбачені проектом додаткового договору від 16.09.2014 р., та в проекті такого додаткового договору зазначає, що орендна плата за цим договором з 12.08.2013 р.встановлюється в сумі 78 358,21 грн. в місяць (базовий місяць - серпень 2013 року). Проте, позовна вимога в частині поширення дії договору на відносини, що виникли до укладення договору та з якою не згідний відповідач, є такою, що не відповідає закону. Зважаючи на статтю 651 ЦК України, частину 3 статті 653 ЦК України, пункт 5 статті 188 ГК України позивачем безпідставно за спірним договором запропоновано змінити розмір орендної плати, починаючи з серпня 2013 року. Оскільки відповідач не згідний оплачувати орендну плату в збільшеному розмірі за період з серпня 2013 року по набрання рішенням законної сили по даній справі, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Представник апелянта (позивача) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених в ній; вважає, що суд неправильно застосував частину 3 статті 631 ЦК України; зазначила про існування доказів, які підтверджують, коли саме збільшилася площа реконструйованого приміщення; на запитання головуючої судді коли робилося замовлення відповіді надати не змогла; додала, що фактичне користування приміщенням не залежало від передачі технічного паспорту; просила скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 02.02.2015 р. в частині відмови встановлення розміру орендної плати з 12.08.2013 р. і прийняти нове рішення, яким позов Управління комунальною власністю задоволити повністю, внесши зміни до договору оренди № 1282 від 30.04.2009 р. в редакції, запропонованій проектом додаткової угоди від 16.09.2014 р.

Представник відповідача в судовому засідання апеляційну скаргу позивача заперечив з підстав, зазначених у відзиві; зазначив, що в серпні 2013 р. з'ясувалося, що площа приміщення збільшилася, але чи використовувалася вона вже з того часу, відповіді надати не зміг; просив залишити рішення господарського суду Рівненської області від 02.02.2015 р. без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2009 року між Управлінням комунальною власністю Рівненської міської ради (орендодавець) та Малим приватним підприємством "Моріон" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення "Будинок побуту" (надалі будівлю для надання побутових послуг) на вул. Шевченка 3, в м. Рівне, загальною площею 5 540,2 кв. м., яка перебуває на балансі Управління комунальною власністю міста, експертна оцінка (визначена експертним шляхом) якого становить 9 042 410 грн., в. т.ч. ПДВ за станом на 31.10.2008 р. (а.с.9-10).

Відповідно до пункту 1.5 договору, строк його дії встановлюється з дня його посвідчення по 15 травня 2015 року.

Орендна плата за базовий місяць оренди - квітень 2009 року встановлюється в сумі 63 070,77 грн. в місяць плюс ПДВ згідно з чинним законодавством, що за рік становить 9 % від вартості об'єкта, визначеної шляхом проведення незалежної оцінки (пункту 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що орендна плата щомісячно підлягає коригуванню на індекс інфляції за минулий місяць, який визначається Містатом.

Згідно розрахунку орендної плати до договору оренди будівлі № 3 на вул. Шевченка розмір місячної орендної плати за квітень 2009 року з урахуванням ПДВ становить 75 684,92 грн. (а.с.11).

Відповідно до акту № 110 прийому-передачі нежитлового приміщення по вул. Шевченка, 3 від 04.08.2000 р. орендодавцем передана, а орендарем прийнята шестиповерхова будівля загальною площею 5 392,3 кв. м. Даний акт підписано обома сторонами та затверджено Управлінням економіки міста Виконавчого комітету Рівненської міської ради (а.с.53).

08 вересня 2010 року додатковим договором сторони вирішили внести зміни до договору оренди нежитлового приміщення від 30.04.2009 р., зокрема: пункт 3.1 договору доповнено наступним абзацом: у період з 11.08.2010 р. по 31.12.2010 р. орендна плата по цьому договору нараховується за використання площі 3 841,5 кв. м. та за базовий місяць (серпень 2010 року) встановлюється в сумі 47 847,03 грн. Нарахування ПДВ здійснюється відповідно до чинного законодавства. Нарахування ПДВ здійснюється відповідно до чинного законодавства. Розрахунок розміру орендної плати додається до цього договору (а.с.12).

Згідно розрахунку орендної плати до договору оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка 3, розмір місячної орендної плати за серпень 2010 року з урахуванням ПДВ становить 57 416,44 грн. (а.с.13).

Дані зміни до договору оренди зареєстровані в Державному реєстрі правочинів (а.с.14).

30 травня 2011 року додатковим договором сторони вирішили внести зміни до договору оренди нежитлового приміщення від 30.04.2009 р., зокрема, пункт 3.1 договору доповнено наступним абзацом: у період з 16.03.2011 р. по 19.04.2011 р. орендар повинен сплатити орендну плату в сумі 59 769,28 грн. за використання площі 3 841,5 кв. м. (базовий місяць березень 2011 року). У період з 20.04.2011 р. по 31.12.2011 р. орендна плата по цьому договору нараховується за використання площі 4 241,5 кв. м. в сумі 57 761,60 грн. (базовий місяць квітень 2011 року). Нарахування ПДВ здійснюється відповідно до чинного законодавства. Пункт 3.2 договору оренди викладено в новій редакції: "Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць, який визначається Мінстатом України" (а.с.15).

Згідно розрахунку розміру орендної плати, який додається до цього додаткового договору, місячна орендна плата з урахуванням ПДВ складає 69 313,92 грн. (а.с.16).

Як вбачається з декларації про готовність об'єкта до експлуатації, 02.06.2010 р. орендарю Інспекцією ДАБК у Рівненській області було надано дозвіл на виконання будівельних робіт № 157-10; будівництво було розпочато в липні 2010 року, закінчено в листопаді 2012 року, а строк введення в експлуатацію об'єкта - грудень 2012 року (а.с.17-19).

Новий технічний паспорт на нежитлові приміщення "Будинок побуту" в м. Рівне по вул. Шевченка, 3, виготовлений Рівненським міським бюро технічної інвентаризації 12.08.2013 р. (а.с.20-22) та переданий, Управлінню комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради згідно акту передачі виконаних робіт, послуг № 23 від 06.05.2014 р. (а.с.54).

Згідно даних технічного паспорту, у зв'язку із реконструкцією приміщень та проведенням ремонтних робіт об'єкту оренди, фактично збільшилась площа орендованого приміщення до 5 690,00 кв. м. (а.с.20-22).

З урахуванням вказаної обставини, Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради зробило перерахунок розміру орендної плати за договором та супровідним листом № 08-733 від 17.09.2014 р., направленим рекомендованим листом з повідомленням про вручення, надіслало на ім'я директора Малого приватного підприємства "Моріон" проект додаткового договору до договору оренди нежитлового приміщення від 30.04.2009 № 1287, який містить зміни в частині зміни площі будівлі за адресою м. Рівне, вул. Шевченка, 3 та розміру орендної плати, у зв'язку з виготовленням нового технічного паспорту від 12.08.2013 р., а також розрахунок орендної плати (а.с.26-28).

В даному супровідному листі Управління просило підприємство відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, повідомити про результати розгляду пропозиції щодо внесення змін до договору оренди № 1287 не пізніше 20 днів після її одержання та попередило, що у разі неодержання відповіді у встановлений строк, відповідно до частини 2 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, Управління буде змушене звернутись до Господарського суду з вимогою щодо укладення вищевказаного договору (а.с.26).

Як вбачається з повернутого повідомлення про вручення поштового відправлення, проект-пропозицію щодо укладення додаткового договору до договору оренди нежитлового приміщення відповідач МПП "Моріон" отримав 18.09.2014 р. (а.с.28), однак, залишив дану пропозицію без відповіді та задоволення.

03.12.2014 р. Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулося до господарського суду, в порядку статей 187-188 Господарського кодексу України, статей 651 - 652 Цивільного кодексу України та статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", з позовною заявою до Малого приватного підприємства "Моріон" про внесення змін до договору оренди № 1287 від 30 квітня 2009 року (а.с.2-5).

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно абзацу 2 частини 1 статті 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Статтею 188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Пунктом 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", встановлено, що з урахуванням частини другої статті 124 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 приписи статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на звернення до суду з вимогою про зміну або розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору. Спори про внесення змін до договору оренди (найму) у зв'язку із запровадженням нових тарифів, ставок орендної плати (в т. ч. внесенням змін до відповідних методик) мають вирішуватися з урахуванням вимог приписів статті 632 ЦК України та частини другої статті 21 Закону "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якими розмір орендної плати в договорі встановлюється за домовленістю сторін і може бути змінено за погодженням сторін або у випадках та на умовах, встановлених законом.

Згідно частин 1, 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Таким чином, чинним законодавством передбачена можливість зміни умов договору оренди комунального майна за погодженням сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Як уже зазначалося, з урахуванням вимог зазначених норм, у зв'язку зі збільшенням площі орендованого відповідачем приміщення, Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради 17.09.2014 р. направило відповідачу проект додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення від 30 квітня 2009 року № 1287 про зміну орендної плати.

Заявлені позовні вимоги Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради про внесення змін до договору оренди № 1287 від 30 квітня 2009 року, що передбачені проектом додаткового договору, в частині збільшення орендної плати у зв'язку зі зміною розміру орендованої площі, відповідають зазначеним нормам закону та обставинам справи, є законними та обґрунтованими.

Однак, додатковим договором від 16.09.2014 р. до договору оренди нежитлового приміщення, в редакції, запропонованій позивачем, розмір орендної плати у більшому розмірі позивач пропонує встановити з 12.08.2013 р., нібито з дати виготовлення нового технічного паспорту.

З даною позицією позивача колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Однією з загальних засад цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК України є свобода договору, тобто укладаючи договір оренди, сторони вільно та на свій розсуд приймають правочин на певних встановлених ними умовах, узгоджуючи між собою ці умови.

Відповідно до частини 3 статті 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною 5 статті 188 ГК України визначено: якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Пунктом 2.6 вказаної вище постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 передбачено, що відповідно до статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов. Вичерпного переліку умов, істотних для договорів оренди (найму), ЦК України і ГК України не містять. Однак, за змістом статей 759 - 762 ЦК України слід дійти висновку, що істотними для даного виду договорів є умови про предмет договору, плату за користування майном та строк такого користування. Що ж до договорів оренди державного та комунального майна, то стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає умови, які є істотними для даних договорів, причому відповідно до статті 12 цього Закону договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Водночас не виключається можливість передачі розбіжностей, що виникають при укладанні договору оренди, на вирішення господарського суду. У такому випадку договір оренди вважається укладеним з моменту набрання законної сили відповідним рішенням господарського суду і на умовах, зазначених у цьому рішенні.

Відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

У письмових поясненнях, та апеляційній скарзі позивач зазначає, що новий розмір орендної плати за запропонованим ним проектом повинен бути встановлений з 12.08.2013 р. Зміна розміру орендної плати пов'язана зі зміною розміру орендованої площі. Факт збільшення орендованої площі внаслідок проведеної реконструкції орендованого майна орендарем відображений у новому технічному паспорті, який датований 12.08.2013 р., тому позивач вважає, що саме ця дата є датою встановлення юридичного факту використання збільшеного розміру орендованої площі, а відтак і нарахування більшого розміру орендної плати за її використання.

Відповідач у відзивах на позовну заяву і на апеляційну скаргу та представник в судовому засіданні не погоджуються з даною датою, посилаючись на те, що позивачем безпідставно за спірним договором запропоновано змінити розмір орендної плати, починаючи з серпня 2013 року. Відповідач не згідний оплачувати орендну плату в збільшеному розмірі за період з серпня 2013 року до набрання рішенням законної сили по даній справі.

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд правомірно прийшов до висновку, що позивач має намір застосувати спірні умови щодо розміру орендної плати до відносин, що існували між сторонами з 12.08.2013 р., тобто до внесення запропонованих позивачем змін до досліджуваного договору. Можливість надати положенням договору зворотньої сили, тобто поширення дії умов договору на правовідносини, що виникли до моменту його укладення (зміни), передбачена законодавцем лише за наявної згоди обох сторін.

Застосування до відносин між сторонами, які виникли до укладення договору або внесення змін до нього, яка передбачена частиною 3 статті 631 ЦК України, не є обов'язком.

Таким чином, у випадку прийняття господарським судом рішення про внесення змін до договору, відповідні зміни вважається укладеним з моменту набрання законної сили відповідним рішенням господарського суду і на умовах, зазначених у рішенні.

Судом першої інстанції правомірно враховано позицію відповідача, яка полягає в тому, що останній не погоджується з поширенням дії спірних умов договору на правовідносини, що виникли до моменту його зміни, а саме щодо встановлення нового розміру орендної плати з 12.08.2013 р.

Отже, вимога позивача в частині, що стосується встановлення нового розміру орендної плати з 12 серпня 2013 року без згоди орендаря суперечить положенням Цивільного кодексу України.

До такого висновку прийшов Вищий господарський суд України у постанові від 19.08.2014 р. у справі № 911/4758/13, зазначивши, "що за правилами, викладеними в частині 5 статті 188 Господарського кодексу України, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Можливість поширення застосування умов договору до правовідносин, які виникли до його укладення, за змістом статті 631 Цивільного кодексу України, стосується саме випадків наявності відповідної згоди сторін".

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради позовні вимоги про внесення змін до договору оренди № 1287 від 30.04.2009 р., що стосуються встановлення розміру орендної плати з 12.08.2013 р. не можуть бути задоволені, оскільки, у випадку прийняття господарським судом рішення, зміни до договору вступають в силу з моменту набранням рішенням законної сили та не можуть мати зворотної дії в часі без згоди сторін договору, а в силу положень статті 631 ЦК України можливість встановлення умов договору які виникли до його укладення чи зміни надається лише сторонам договору.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи, не відповідають нормам законодавства, що регулюють дані правовідносини, не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення та не можуть бути підставою для його скасування.

Доводи апелянта щодо того, що позовною вимогою управління комунальною власністю було внесення змін до договору оренди № 1287 від 30.04.2009 р., а суд прийняв рішення про внесення змін в додатковий договір до договору оренди, не можуть бути прийняті апеляційним судом, оскільки в матеріалах справи наявна ухвала господарського суду Рівненської області від 11.02.2015 р. про виправлення описки, якою абзац 1 пункту 2 резолютивної частини рішення суду від 02.02.2015 р. № 918/1714/14 викладено в наступній редакції: "2. Внести зміни до договору оренди № 1287 від 30 квітня 2009 року зі змінами, внесеними додатковими договорами від 08 вересня 2010 року, 30 травня 2011 року, що передбачені проектом додаткового договору у такій редакції:" (а.с.80).

Рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права та дослідженням всіх обставин справи.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення, якщо рішення є законним та обґрунтованим.

За таких обставин, підстав для скасування рішення не вбачається.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 02.02.2015 р. у справі № 918/1714/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12.02.2015 р. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді А.В. Гудак

Г.Є. Олексюк