Постанова № 43528825, 06.04.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2015 р. Справа № 918/213/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Коломис В.В.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Тісногуз В.В., Громаков Д.В.

від відповідача - Гуз С.Б.

від органу прокуратури - Мартинюк В.П.

від органу ДВС - Черпак М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ПАТ "Рівнеазот" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.03.15 р. у справі № 918/213/13-г

за позовом Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот"

про стягнення 3% річних в сумі 19701252 грн. 76 коп.

за участю прокуратури м. Рівне

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.03.2015 року по справі № 918/213/13-г (суддя Бережнюк В.В.) відмовлено публічному акціонерному товариству "Рівнеазот" в задоволенні скарги на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Мотивуючи прийняту ухвалу місцевий господарський суд зазначив, що скаржником належним чином не обгрунтовано, не наведено обставин та визначених чинним законодавством України підстав для зобов'язання судом органу ДВС зняти арешт з майна та коштів ПАТ "Рівнеазот".

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ПАТ "Рівнеазот" подав апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та прийняти нове рішення, яким скаргу на бездіяльність відділу ДВС задоволити. В обгрунтування скарги зазначає, що суд в порушення норм ст.ст. 69, 77 ГПК України не відклав розгляд справи та розглянув її без участі відповідача, чим позбавив останнього права прийняти участь в засіданні та надати відповідні докази. Вказує, що державним виконавцем в порушення норм Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на все майно ПАТ "Рівнеазот", вартість якого значно перевищує суму заборгованості, та не надано можливості боржнику визначити на яке майно необхідно в першу чергу звернути стягнення. При цьому судом не взято до уваги, що актами законодавства України не передбачено можливості державного виконавця, під час дії відстрочки виконання рішення, здійснювати безстрокове збереження всього майна шляхом заборони його відчудження на весь час відстрочки. Також апелянт вважає неправомірними дії державного виконавця по накладенню арешту на грошові кошти. Вказує, що арешт накладено в кожній фінансовій установі на суму 19770072,76 грн., тобто кожний банк повинен затримати кошти на вказану суму, що в підсумку перевищує розмір боргу в 10 раз. Наголошує, що дія накладеного арешту на майно та кошти під час відстрочки виконання рішення суду позбавляє підприємство можливості нормально функціонувати, зокрема, реалізовувати готову продукцію, розпоряджатися своїм господарським майном, користуватися грошовими коштами для виконання зобов'язань по сплаті обов'язкових платежів в тому числі виплаті заробітної плати працівникам. Таким чином, судом не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та безпідставно відмовлено ПАТ "Рівнеазот" в задоволенні скарги.

В судовому засіданні предстанвик апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.

Позивач - ДК "Газ України" в поданих до суду запереченнях на апеляційну скаргу зазначає, що відповідно до інформації, розміщеної на інтернет-ресурсах ПАТ "Рівнеазот", підприємство здійснює господарську діяльність, є платоспроможним, реалізовує виготовлену продукцію та отримує дохід, не дивлячись на те, що під арештом майно перебуває вже більше дев'яти місяців, а кошти - більше шести місяців. Крім цього, ПАТ "Рівнеазот" відкрило шість нових рахунків у ПАТ "ВТБ Банк" та ще шість у ПАТ "Промінвестбанк". Вважає дії державного виконавця по накладенню арешту на майно та грошові кошти боржника такими, що відповідають нормам Закону України "Про виконавче провадження". При цьому вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 39 даного Закону, протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться, а накладені арешти на майно та грошові кошти не знімаються. Також відзначає, що ДК "Газ України" є не тільки державним підприємством, а й об'єктом, що має на поточний час стратегічне значення для економіки і безпеки України, оскільки розрахунки за отриманий газ здійснює за договорами з НАК "Нафтогаз України", який в свою чергу закуповує природний газ за зовнішньоекономічними контрактами згідно чітких та жорстких строків розрахунків. Відтак, несплата коштів боржниками за спожитий природний газ погіршує й без того складну економічну ситуацію в даній галузі. Просить відмовити в задоволенні скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні представники позивача підтримали викладені заперечення.

Державна виконавча служба України у своєму відзиві проти доводів апелянта заперечує. Вказує, що всі виконавчі дії вчинені з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження". Звертає увагу, що постанови про арешт майна та коштів винесені до прийняття судом ухвали про відстрочку виконання рішення. Враховуючи застосовану відстрочку, державним виконавцем було зупинено виконавче провадження згідно ст. 39 Закону, пунктом 4 якої визначено, що арешти в даному випадку не знімаються. Таким чином, пряма заборона закону знімати арешт під час зупинення виконавчого провадження виключає бездіяльність державного виконавця, що в свою чергу свідчить про безпідставність тверджень скаржника.

В судовому засіданні представник ДВС підтримав викладені у відзиві заперечення.

Присутній в судовому засіданні представник прокуратури усно зазначив, що твердження апелянта є безпідставними, а ухвала суду першої інстанції законною та обгрунтованою.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзиви на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.03.2015 р. у справі № 918/213/13-г залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Рівненської області 26.03.2013 р. прийнято рішення у справі за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення 3% річних в розмірі 19 701 252 грн. 76 коп., яким позов задоволено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2014 р. дане рішення суду залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" звернулося до господарського суду Рівненської області із скаргою №125-юв від 19.02.2015 р. на дії (бездіяльність) відділу примусового виконання рішень ДВС України по справі №918/213/13-г, у якій просить:

1. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України зняти арешти з усього рухомого та нерухомого майна ПАТ "Рівнеазот", накладені постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України від 18.06.2014р. у ВП №43695159 по виконанню наказу Господарського суду Рівненської області по справі №918/213/13-г від 16.05.2014р.

2. Зобов'язати відділ примусового виконань рішень Державної виконавчої служби України зняти арешти з коштів ПАТ "Рівнеазот" накладених постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України від 22.09.2014р. у ВП № 43695159 по виконанню наказу Господарського суду Рівненської області по справі № 918/213/13-г від 16.05.2014р що знаходяться на рахунках в:

- Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Рівному, МФО 333539, р/р №260570165779, №260020165779, №260030003779, №260030265779;

- АБ «Кліринговий дім», МФО 300647, р/р №26044169402, №260010694, №2600110694, №26005110694;

- АТ «Банк» Фінанси та Кредит», МФО 300131, р/р №26007012728840, №26008012728980, №26009012728978, №26009000272801, №26043000272801;

- АТ «ОТП Банк», МФО 300528, р/р №26004001303458;

- Рівненській обласній дирекції АТ «Райффазен Банк Аваль», МФО 333227, р/р №26008476;

- ПАТ КБ «Надра», МФО 380764, р/р №26002040796002, №26003040796001, №26036040796001, №26154040796002, №26047040796001, №26152970310000, №26104970310003, №26036040796001;

- Філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 333368, р/р №26038301905157, №26005301905157;

- ГУ ДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, р/р №37129210110002.

3. Зобов'язати відділ примусового виконань рішень Державної виконавчої служби України зняти арешти з коштів ПАТ "Рівнеазот" накладених постановою накладених постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України від 30.09.2014р. у ВП № 43695159 по виконанню наказу Господарського суду Рівненської області по справі № 918/213/13-г від 16.05.2014р, що знаходяться на рахунках в:

- Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Рівному, МФО 333539, р/р №260020165779, №260510002779;

- АБ «Кліринговий дім», МФО 300647, р/р №2605001694;

- АТ «Банк» Фінанси та Кредит», МФО 300131, р/р №260070112728;

- АТ «Родовід Банк», МФО 321712, р/р № 260086869;

- ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, р/р №26007102977001;

- Філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 333368, р/р №260033018146.

Скарга мотивована тим, що у зв'язку з відстрочкою виконання судового рішення, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України виконавче провадження за №43695159 зупинено на час відстрочки. Однак, арешти накладені на майно та кошти боржника постановами від 18.06.2014р., від 22.09.2014р. та від 30.09.2014р. головним державним виконавцем не зняті. Діючі арешти всього рухомого, нерухомого майна та рахунків підприємства, перешкоджають ПАТ "Рівнеазот" як суб'єкту господарювання, виконувати не тільки свої зобов'язання перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» відповідно до рішення суду у даній справі, а й перед іншими кредиторами, та вкрай негативно позначаються на господарській діяльності та платоспроможності підприємства.

Досліджуючи обставини справи місцевий господарський суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 18.06.2014 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області № 918/213/13-г від 16.05.2014 р. про стягнення з ПАТ "Рівнеазот" на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» заборгованості на загальну суму 19 770 072,76 грн. Вказаною постановою запропоновано боржнику самостійно виконати вимоги виконавчого документа у семиденний термін з дня його отримання.

Також 18.06.2014 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на усе рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ПАТ "Рівнеазот" у межах суми звернення стягнення 19 770 072 грн. 76 коп. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

У строк встановлений для самостійного виконання вимоги виконавчого документа боржником не виконані, тому стосовно боржника - Публічного акціонерного товариства «Рівнеазот» розпочато процедуру примусового виконання вимог виконавчого документа.

У період з 07.07.14 р. по 28.07.14 р. виконавче провадження було зупиненим у зв'язку з надходженням до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 02.07.2014 р. заяви ПАТ "Рівнеазот" про зупинення виконавчого провадження №43695159 з долученням ухвали Вищого господарського суду України по справі № 918/213/13-г від 24.06.2014 р. про зупинення виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 р. до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

У подальшому 22.09.2014 р. та 30.09.2014 р. державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника у межах суми стягнення 19 770 072 грн. 76 коп.

07.10.14 у зв'язку з наданням боржнику господарським судом Рівненської області відстрочки виконання рішення суду державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

14.10.2014 р. ПАТ "Рівнеазот" звертався до відділу примусового виконання рішень ДВС України із заявою про зняття арешту з майна та коштів боржника. Однак дана заява задоволена не була, арешт з майна та коштів не знято.

Проаналізувавши матеріали справи та встановлені судом першої інстанції обставини, колегія суддів відзначає наступне.

Місцевим господарським судом правомірно відмічено те, що боржник був повідомлений належним чином про арешт його коштів та майна, однак постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.06.14 р., постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.06.14 р., та постанови від 22.09.2014 р. та від 30.09.2014 р. про арешт коштів боржника у встановлені чинним законодавством строки не оскаржив. Згадані постанови на даний час є чинними.

Відтак, посилання скаржника на порушення державним виконавцем вимог закону в цій частині судом до уваги не приймається.

Разом з цим, скаржник посилається на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо не зняття арештів з майна та коштів ПАТ "Рівнеазот" при наявності відстрочки виконання рішення суду.

За умовами п. 13 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

У частині 4 статті 39 Закону визначено, що протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.

У матеріалах справи відсутні докази того, що після винесення 07.10.2014 р. постанови про зупинення виконавчого провадження державним виконавцем проводилися будь-які виконавчі дії.

Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» визначено випадки, коли знімається арешт з майна.

Так, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

У абзаці 2 пункту 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на наведені норми, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що у державного виконавця у даному випадку відсутні будь-які правові підстави для зняття арешту з майна та коштів боржника ПАТ "Рівнеазот" протягом строку, на який виконавче провадження зупинено. Тому подана скарга на дії (бездіяльність) органу ДВС задоволенню не підлягає.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області від 12.03.2015 року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" від 17.03.2015 р. № 167-юв залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.03.2015 року у справі № 918/213/13-г залишити без змін.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.