Постанова № 43528673, 01.04.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2015 р. Справа № 909/1168/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі суддів:

головуючого-судді Бойко С.М.

суддів Бонк Т. Б.

Якімець Г.Г.

секретар судових засідань: Фіна Н.

за участю представників сторін:

від позивача - з'явився

від відповідача - не з'явився

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - з'явився

розглянув апеляційні скарги Коломийської міської ради та третіх осіб без самостійних вимог: ОСОБА_3 й ОСОБА_4

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 року, суддя Калашник В. О. , у справі № 909/1168/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7

до відповідача Коломийської міської ради Івано-Франківської області

про визнання незаконним рішення Коломийської міської ради народних депутатів,

В С Т А Н О В И В:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 року в справі № 909/1168/14 позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до відповідача Коломийської міської ради Івано-Франківської області про визнання недійсним рішень Коломийської міської ради №1906-46/2014 та № 1907-46/2014 від 18.09.14 року - задоволено повністю.

Визнано недійсними рішення Коломийської міської ради №1906-46/2014 від 18.09.2014 про надання ОСОБА_4 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1479 кв.м на АДРЕСА_1 та рішення Коломийської міської ради №1907-46/2014 від 18.09.2014 про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4388кв.м на АДРЕСА_1.

Підставою для задоволення позовних вимог, суд вказав, що відповідачем, Коломийською міською радою, при прийняті цих рішень порушено вимоги ст. 120 ЗК України, а саме було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площами відповідно 1479,0 кв.м. та 4388,0 кв.м., тобто більшого розміру ніж їм належить пропорційно до частки власності у майні.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 року у справі № 909/1168/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції винесене з неповним з'ясуванням обставин, що мали значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи та недоведеністю обставин, що мали значення для справи.

Зокрема, у поданій апеляційній скарзі відповідач вказує, що на його думку, даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах. Окрім того, на думку відповідача, позивачем по справі 16 грудня 2014 року було подано доповнення до позовної заяви, яким було збільшено розмір позовних вимог, на що суд не звернув уваги.

В апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку, з приводу того, що загальна площа земельної ділянки, яку використовував попередній власник нежитлових приміщень по АДРЕСА_1, ДП Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування» становила 10000,9 кв. м. на підставі рішення Коломийської міської ради № 243. Однак, як вказує скаржник даний факт не відповідає дійсності, оскільки в попереднього власника приміщень земельна ділянка не перебувала ні у власності, ні в користуванні в розумінні ст. 20 ЗК Української РСР, ст.ст. 22-24 ЗК України від 18.02.1990 року в редакції від 19.03.1992, ст. 125,126 ЗК України. Як вказує скаржник ДП Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування» не мав жодного правовстановлюючого документу на земельну ділянку, а тому не був її належним користувачем.

В апеляційній скарзі треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача просять, скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 року у справі № 909/1168/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача зазначають, що дане рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку, з приводу того, що загальна площа земельної ділянки, яку використовував попередній власник нежитлових приміщень на АДРЕСА_1, ДП Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування» становила 10000,9 кв. м. на підставі рішення Коломийської міської ради № 243. Однак, як вказує скаржник даний факт не відповідає дійсності, оскільки в попереднього власника приміщень земельна ділянка не перебуває ні у власності ні у користуванні в розумінні ст. 20 ЗК Української РСР, ст.ст. 22-24 ЗК України від 18.02.1990 року в редакції від 19.03.1992, ст. 125,126 ЗК України. Як вказує скаржник ДП Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування» не мав жодного правовстановлюючого документу на земельну ділянку, а тому не був її користувачем.

В запереченні на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та Коломийської міської ради Івано-Франківської області на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 року у справі № 909/1168/14 , а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 року у справі № 909/1168/14 залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а тому його неявку суд розцінює як без поважних причин і вважає розглянути спір за наявних в справі доказів про права і обов'язки сторін.

Представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у судовому засіданні підтримав та обґрунтовував вимоги викладені у своїй апеляційній скарзі та апеляційній скарзі відповідача, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача, у судовому засіданні заперечував проти апеляційних скарг відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підтримуючи вимоги викладені у запереченні на апеляційну скаргу.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційних скаргах та у запереченні на апеляційні скарги, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та адвоката, який діє в інтересах третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги слід задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати, а в позові відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Біржової угоди від 09.12.2002 позивачем було придбано нежитлове приміщення площею 73,7 кв.м., що складає 572/10000 частки будівель, які знаходяться в АДРЕСА_1 для використання у комерційних цілях.

У вересні 2012 року, позивачем придбано з прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна ще 5410/10000 частки нежитлових приміщень за вказаною вище адресою, загальною площею 699,2 кв.м. Таким чином , позивач стала власником 5982/10000 частки нежитлових приміщень загальною площею 772,90 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Співвласниками нежитлових приміщень за вказаною адресою є також підприємці ОСОБА_3, яка володіє 3526/10000 частки нежитлових приміщень та ОСОБА_4, який володіє 290/10000 частки нежитлових приміщень.

За письмовими заявами вказаних осіб, Коломийською міською радою були прийняті рішення №1906-46/2014 та №1907-46/2014 від 18.09.2014 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1, ОСОБА_4 щодо відведення йому 1479 кв.м. земельної ділянки та ОСОБА_3, щодо відведення їй 4388кв.м. земельної ділянки.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що загальна площа земельної ділянки, яку використовував попередній власник нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , ДП Міністерства оборони України "Управління торгівлі Західного оперативного командування" становила 10000,9 кв.м., що підтверджується, зокрема рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області винесеного 20.12.2007 у цивільній справі №2-151/2007, в якому зазначено, що вказаний розмір площі земельної ділянки підтверджується, як біржовими угодами від 09.12.2002, так і рішенням Коломийської міської ради №243 від 24.03.1998. Зазначеним рішенням міської ради були затверджені матеріали інвентаризації земель у постійному користуванні Дирекції №2 Військторгу.

Статтею 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Виходячи з вищенаведеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що Коломийська міська рада прийняла рішення №1906-46/2014 та №1907-46/2014 від 18.09.2014, відповідно до яких гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площами відповідно 1479,0 кв.м. та 4388,0 кв.м., тобто більшого розміру ніж їм належить. Відтак зазначеними рішеннями міська рада створила конфліктну ситуацію щодо розподілу земельних ділянок співвласникам нежитлових будівель по АДРЕСА_1, чим порушила права позивача, якому належить відповідно до положень ч.4 ст. 120 ЗК України до розподілу більша площа земельної ділянки необхідної для будівництва та обслуговування придбаних ним нежитлових приміщень.

Однак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Місцевий суд не дослідив, в чому саме полягало порушення права позивача прийнятим спірним рішенням відповідача - не з'ясовано, чи виникло у позивача право користування спірною земельною ділянкою, чи перебувала вона у фактичному користуванні позивача та чи обліковувалась за позивачем на підставі даних земельного кадастру.

Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. У ЗК серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не названо оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки. У ст. 152 ЗК передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, зокрема шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, а є лише невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (частина четверта статті 15 Закону України "Про оренду землі")

Як встановлено з матеріалів справи, Коломийською міською радою були прийняті рішення №1906-46/2014 та №1907-46/2014 від 18.09.2014 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1, ОСОБА_4 щодо відведення йому 1479 кв.м. земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за рахунок земель міської ради та ОСОБА_3, щодо відведення їй 4388кв.м. земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за рахунок земель міської ради.

За змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Такий перехід здійснюється не автоматично, а у відповідності до вимог земельного законодавства.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Зокрема, ст. 123 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування, яке на час виникнення та розгляду спору не прийнято.

Відтак, виходячи з вищенаведеного колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково надав правові висновки оскаржуваній ухвалі міської ради в частині того, що вона за своєю суттю є рішенням про надання дозволу третім особам на розроблення проектної документації для отримання земельної ділянки в оренду, а не рішенням про передачу в оренду земельної ділянки, при її прийнятті не вирішувалось питання про передачу земельної ділянки у власність чи користування, і тому, що оскаржувана ухвала будь-яким чином не означає позитивного рішення відповідача як органу, уповноваженого на здійснення повноважень власника земельної ділянки, про надання такої земельної ділянки у власність чи оренду. А отже рішення Коломийської міської ради №1906-46/2014 та №1907-46/2014 від 18.09.2014р. жодним чином не порушують права та інтереси позивача. Заява позивача на одержання дозволу на складання проекту відведення була подана до органу місцевого самоврядування 07.10.2014 року (а.с .45) після подачі заяв третіми особами, оскільки останні звернулися 20.08.2014 року.

Відмова в задоволенні заяви позивачем не оскаржувалася.

Окрім того, в заявах третіх осіб мета надання земельних ділянок визначалася для будівництва і обслуговування будівель торгівлі.

Щодо доводів відповідача, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах, колегія суддів зазначає наступне.

Питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно правовими, та чи відповідає склад сторін у праві ст. 1 ГПК України. Оскільки спір виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК України.

Відповідно до статті 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційні скарги Коломийської міської ради та третіх осіб без самостійних вимог: ОСОБА_3 й ОСОБА_4 - задоволити

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 року у справі № 909/1168/14 - скасувати.

3. В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до відповідача Коломийської міської ради Івано-Франківської області про визнання незаконним рішення Коломийської міської ради від 18.09.2014 року №1906-46/2014 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1479,0 кв. м. для ОСОБА_4 та рішення Коломийської міської ради від 18.09.2014 року №1907-46/2014 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4388,0 кв. м. для ОСОБА_3 - відмовити у повному обсязі.

4. Стягнути з позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (АДРЕСА_2, ЄРДПОУ - НОМЕР_1) на користь Коломийської міської ради (проспект Грушевського, 1, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська обл., ЄРДПОУ - 04054334) - 609,00 грн.

5. Стягнути з позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (АДРЕСА_2, ЄРДПОУ - НОМЕР_1) на користь третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 (вул. О. Дучимінської, 13, м. Коломия, Івано-Франківська область) 609 грн. в повернення судових витрат за подання апеляційної скарги.

6. Стягнути з позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (АДРЕСА_2, ЄРДПОУ - НОМЕР_1) на користь третьої особи без самостійних на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 (АДРЕСА_3 ) 609 грн. в повернення судових витрат за подання апеляційної скарги.

7. Повернути на користь Коломийської міської ради (проспект Грушевського, 1, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська обл., ЄРДПОУ - 04054334) з Державного бюджету України (Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006) надмірно сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 609,00 грн., перерахований на підставі платіжного доручення № 69 від 26 грудня 2014 року.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

9. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлено 06.04.2015 року.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т. Б.

Суддя Якімець Г.Г