Ухвала суду № 43528076, 06.04.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

06 квітня 2015 року Справа № 915/987/13

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Коваля С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Сьяновій О.С.,

від позивача: представник не з'явився,

від відповідача: Ніколайчук О.А., довіреність б/№ від 03.04.2015,

розглянувши заяву № 307/03 від 23.03.2015 року Відділу освіти Вознесенської районної Державної адміністрації про відстрочку виконання рішення Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/987/13 від 09.07.2013р.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс - 2000",

01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе,47

до відповідача: Відділу освіти Вознесенської районної Державної адміністрації,

56564, Миколаївська область, Вознесенський район, село Яструбинове,

площа Центральна, будинок 6

про: стягнення заборгованості в сумі 168616,80 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.07.2013р. у справі №915/987/13 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс-2000" до Відділу освіти Вознесенської районної державної адміністрації про стягнення 168616,80 грн.: стягнуто з Відділу освіти Вознесенської районної державної адміністрації на користь позивача 168616,80 грн. боргу та 3372,34 грн. судового збору.

Повний текст рішення підписано 15.07.2013р.

26.07.2013р. рішення набрало законної сили та на його виконання виданий відповідний наказ.

Відділ освіти Вознесенської районної Державної адміністрації звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою № 308/03 від 23.03.2015 року в якій просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/987/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс - 2000" до відділу освіти Вознесенської районної Державної адміністрації про стягнення заборгованості за виконані роботи до 01 лютого 2016 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.03.2015 року прийнято заяву та призначено її до розгляду у засіданні суду на 06.04.2015 року.

У судовому засіданні представник боржника підтримав заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області по справі № 915/987/13 в повному обсязі.

Представник стягувача у судове засідання не з'явився, письмових пояснень на заяву про відстрочку виконання рішення суду від 09.07.2013 року суду не надав.

Розглянувши заяву Відділу освіти Вознесенської районної Державної адміністрації, заслухавши представника боржника, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.2 Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов'язання і платежі в бюджет здійснюються лише за наявності бюджетного призначення. В кредиторській заборгованості відсутній зазначений борг. Тобто, відділ освіти Вознесенської райдержадміністрації не міг зареєструвати зобов'язання без бюджетного призначення.

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 14 січня 2015 року № 6, дозволено здійснювати протягом бюджетного періоду видатки навчальних закладів одночасно з державного та місцевих бюджетів та/або одночасно з різних місцевих бюджетів.

Згідно з пунктом 2 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України віт 14 січня 2015 року № 6, головним розпорядником субвенції є МОН. Розпорядниками субвенції за місцевими бюджетами є структурні підрозділи з питань освіти і науки, які визначаються рішенням відповідної місцевої ради про такий бюджет згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 8 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 14 січня 2015 року №6, залишки коштів за субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням відповідних місцевих бюджетів та з урахуванням цільового призначення субвенції на поточне утримання (крім заробітної плати) і оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів.

Відділом освіти Вознесенської районної державної адміністрації у заяві зазначено, що статтею 55 Бюджетного кодексу України визначені видатки загального фонду, оскільки зазначений борг відноситься до незахищених видатків, на даний момент на рахунках відділу освіти Вознесенської райдержадміністрації відсутні кошти для виплати боргу.

За вказаних обставин, вжиття на даний час Державною виконавчою службою заходів по примусовому виконанню рішення суду по даній справі може призвести до блокування роботи Відділу освіти Вознесенської районної державної адміністрації та неможливості виконувати покладені на нього завдання у подальшому.

Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Оцінивши вказані обставини та беручи до уваги особливості господарської діяльності боржника, які не дозволяють йому впливати на визначені статтею 55 Бюджетного кодексу України видатки загального фонду, надають суду достатньо підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/987/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс - 2000» до відділу освіти Вознесенської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості за виконані роботи до 01 жовтня 2015 року.

Враховуючи наведене, заява Відділу освіти Вознесенської районної Державної адміністрації, про відстрочку виконання рішення господарського суду від 09.07.2013 року у справі № 915/987/13 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Відділу освіти Вознесенської районної Державної адміністрації про відстрочку виконання рішення суду від 09.07.2013 року задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/987/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс - 2000» до відділу освіти Вознесенської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 168616,80 грн. до 01 жовтня 2015 року.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст.91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Коваль