Рішення № 43527926, 06.04.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015 р. Справа№ 914/4098/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Євромобайл», м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіотермінал-Україна», м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватного підприємства «Західний Буг», с.Павлів, Львівська область

про стягнення 38 611 грн. 62 коп.

Головуючий суддя Мазовіта А.Б.

Суддя Матвіїв Р.І.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Євромобайл», м. Запоріжжя звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіотермінал-Україна», м. Львів про стягнення 38 611 грн. 62 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 21.11.2014р. призначив розгляд справи на 08.12.2014 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду. За клопотанням представника сторони строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 03.02.2015 р.

Ухвалою від 02.02.2015 р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство «Західний Буг».

Ухвалою суду від 02.02.2015 р. призначено колегіальний розгляд вказаної справи. Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію у складі суддів Матвіїва Р.І. та Кидисюка Р.А., головуючий суддя Мазовіта А.Б. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду. За клопотанням представника сторони строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 17.04.2015 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 14.07.2014р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу. На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 33 892 грн. 40 коп., який останнім не оплачено. У зв'язку з цим відповідачу було надіслано претензію про оплату, яка залишена без розгляду та задоволення. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості товару не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становила 33 892 грн. 40коп. Крім цього, у зв'язку з порушенням строків оплати вартості товару нараховано пеню у сумі 1 280 грн. 15 коп., інфляційні втрати у сумі 2 108 грн. 11 коп., 3% річних у сумі 309 грн. 44 коп. Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідача вартість поставленого та неоплаченого товару на суму 38611грн. 62 коп.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В письмових поясненнях третя особа зазначила, що відповідач жодних пристроїв спостереження третій особі не поставляв, такі пристрої в господарській діяльності третьої особи не використовуються та на обліку не перебувають.

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

14 липня 2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Євромобайл» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Радіотермінал-Україна» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №424.

За цим договором продавець (позивач) зобов'язувався передати, а покупець (відповідач) прийняти і оплатити товар на умовах, викладених в даному договорі.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що ТзОВ «Торгівельна компанія «Євромобайл» на виконання умов договору 23.07.2014 р. було поставлено ТзОВ «Радіотермінал-Україна» згідно рахунку-фактури №000466 від 14.07.2014 р., видаткової накладної №РН-000481 від 17.07.2014 р., експрес-накладних №10018064306 та №10018064291, довіреності на отримання ТМЦ №25 від 14.07.2014 р. пристрої спостереження на загальну суму 33 892 грн. 40 коп.

Згідно п. 2.3. договору оплату за товар покупець перераховує на поточний рахунок продавця протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Відповідно до п. 3.4. договору разом з товаром продавець надає наступні документи:

- рахунок-фактуру;

- видаткову накладну;

- податкову накладну.

26.08.2014 р. позивач надіслав відповідачу претензійну заяву, в якій просив оплатити суму заборгованості в розмірі 33 892 грн. 40 коп.. Вказана заява залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Станом на дату судового розгляду згідно даних бухгалтерського обліку позивача заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 33 892 грн. 40 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст.692 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

На підтвердження факту передачі товару відповідачу позивачем було представлено для огляду оригінал рахунку-фактури №000466 від 14.07.2014 р., видаткової накладної №РН-000481 від 17.07.2014 р., експрес-накладних №10018064306 та №10018064291, довіреності на отримання ТМЦ №25 від 14.07.2014 р. (завірені копії долучено до матеріалів справи).

Відповідно до ч. 8 ст. 19 ГК України усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно п. 1.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 (в редакції, яка діяла на дату складення накладної №05 від 06.09.2010 р.), Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1. Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 2.2. Положення встановлено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.4. Положення).

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (п. 2.5. Положення).

Згідно п. 2.6. Положення фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію.

Відповідно до п. 2.14. Положення, відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообороту терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.

Пунктом 2.15. Положення передбачено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно п. 2.16. Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Як вбачається із експрес-накладних №10018064306 та №10018064291, в них відсутня інформація про зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, відсутній особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені позивача.

Як вбачається з видаткової накладної №РН-000481 від 17.07.2014 р., в графі «Отримав» відсутні підпис та інші ідентифікуючі ознаки особи, яка отримала товар. Таким чином, за відсутності підпису, найменування посади, прізвища та ініціалів уповноваженої особи не можливо встановити той факт, що товар отримано саме відповідачем чи його уповноваженою особою.

Враховуючи наведене, експрес-накладні №10018064306 та №10018064291, видаткова накладна №РН-000481 від 17.07.2014 р., не містять усіх необхідних вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не можуть бути належними та допустимими доказами на підтвердження факту передачі 19 пристроїв спостереження позивачем відповідачу на суму 33 892 грн. 40 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Оскільки спір виник з вини позивача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 334, 509, 626, 655, 662, 692 ЦК України, ст. 19 ГК України, ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні 06.04.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 08.04.2015 р.

Головуючий суддя Мазовіта А.Б.

Суддя Матвіїв Р.І.

Суддя Кидисюк Р.А.