Рішення № 43527743, 27.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2015Справа №910/27362/14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек - Україна"

До 1. Головного управління Державної казначейської служби України у м Києві

2. Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві

Про відшкодування шкоди 30 226,08 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Глушець І.І. - представник

Від відповідача 1 Гашинський Д.М. - представник

Від відповідача 2 не з?явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екобіотек - Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної казначейської служби України у м Києві та Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві про відшкодування шкоди 30 226,08 грн.

Ухвалою суду від 12.12.2014 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/27362/14 та призначено розгляд справи на 13.01.2015.

12.01.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано електронне повідомлення, в якому просить суд перенести розгляд справи.

В судове засідання 13.01.2015 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 13.01.2015 представники відповідачів не з'явились, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвалою від 13.01.2015 розгляд справи відкладено на 06.02.2015.

17.01.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача1 отримано відзив на позовну заяву.

В судове засідання 06.02.2015 представники відповідачів не з'явилися, розгляд справи відкладено на 27.03.2015.

В судове засідання 27.03.2015 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 27.03.2015 представник відповідача 1 з'явився, заперечив про задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

В судове засідання 27.03.2015 представник відповідача 2 не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 27.03.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу .України судомо проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві Вовк С.В. була винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.04.2010. Сторонами у вказаному виконавчому провадженні є ТОВ «Екобіотек- Україна» та ТОВ «ВИРУ» а сума звернення стягнення становить 30226 (тридцять тисяч двісті двадцять шість) грн., 08 коп.,на підставі наказу Господарського суду м. Києва від 02.02.2010р. за № 27/640.

Позивач зазначає, що вказаним документом (постановою про відкриття виконавчого провадження) посадова особа відповідача 2, державний виконавець Вовк С.В., постановила накласти арешт на все майно, що належить боржнику 13.04.2010 р. Але постанова про арешт коштів боржника була винесена 19.10,2010р. - більше, ніж через півроку після відкриття виконавчого провадження

На звернення представника ТОВ «Екобіотек-Україна» Соболева А.В. від 19.01.2011р. з проханням повідомити які саме дії, спрямовані на примусове стягнення грошової суми були вчинені та направити до банку, в якому боржник має розрахунковий рахунок, запит про видачу довідки про рух коштів по відповідному рахунку боржника з 13.04.2010р. по 19.10.2010р. державний виконавець Вовк С.В. відповідь не було надано.

Позивач звернувся до Прокуратури Оболонського району м. Києва в зв'язку із чим було проведено перевірку, Відповідачем 2 все ж таки було надіслано відповідь виконавця відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві Вовк С.В. від 21.02.2011 № 6979.

Після цього, представник ТОВ «Екобіотек-Україна» звертався до державного виконавця Вовк С.В. з проханням до неї отримати в банку, в якому боржник (ТОВ «ВИРУ») має розрахунковий рахунок, інформацію спочатку (надіслано в квітні 2011р.) про рух коштів по вказаному рахунку, на що листом АБ «Діамантбанк» № 2427/25.1.01.2 від 27 квітня 2011р. було відмовлено з посиланням на те, що банком може бути надана інформація лише про стан рахунку на відповідну дату.

Після цього, державний виконавець Вовк С.В. в усній розмові неодноразово заявляла, що вона закінчує виконавче провадження і вже винесла відповідну постанову. Через деякий час після спроб отримати вказану постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності зі ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець Вовк С.В. повідомила, що вона провадження не закінчувала, а інформація про це була недостовірною. Представник ТОВ «Екобіотек-Україна» звернувся до державного виконавця зі зверненням, в якому просив отримати в АБ «Діамантбанк» інформацію саме про стан рахунку на відповідні дати. Дана заява була подана ним до канцелярії відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві 10.05.2011р. Відповідний запит державного виконавця був підписаний на десяту вимогу представника Позивача про це також заднім числом, а саме 17.04.2011р. за № 663/3, тобто виходить, що за місяць до звернення представника Позивача з проханням його направити. Але, фактично він поштою надісланий не був, як і всі інші документи, які робилися посадовою особою Відповідача - державним виконавцем Вовк С.В., а наданий на руки представникові Позивача аж 21.06.2011р.. В день видачі вказаного документу на руки представник Позивача особисто його відвіз до банку, що підтверджується відміткою про реєстрацію вхідної кореспонденції банку - вх. № 5068 від 21.06.2011р.

На адресу ТОВ «Екобіотек-Україна» 14.02.2013 надійшла постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.12.2012 № 18740688, з підстав не виявлення майна, на яке може бути звернено стягнення, безрезультатний розшук майна, відсутністю боржника за адресою, зазначеною у виконавчому документі відсутністю коштів на рахунках у банку.

На дану постанову ТОВ «Екобіотек-Україна» було подано скаргу до господарського суду м. Києва, за результатами розгляду якої прийнято ухвалу від 27/640 від 25.09.2013, якою вимоги скарги задоволено, визнано неправомірними діх державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 18740688 від 26.12.2012 р., скасовано постанову ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 18740688 від 26.12.2012 р.

ТОВ «Екобіотек-Україна» 08.10.2013 подано заяву № 303 від 04.10.2013 про відновлення виконавчого провадження ВП № 18740688 щодо стягнення на підставі наказу господарського суду міста Києва № 27/640 від 02.02.2010. Проте, під час ознайомлення з виконавчим провадженням представником підприємства, було з'ясовано, що 10.10.2013 головним державним виконавцем Науменко К.В. без будь-яких підстав замість постанови про відновлення виконавчого провадження була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 40118175 від 10.10.2013 (яка на адресу ТОВ «Екобіотек-Україна» не надходила).

ТОВ «Екобіотек-Україна» оскаржено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 40118175 від 10.10.2013, за результатами перевірки 11.09.2014 постановою начальника Відділу проведено перевірку матеріалів виконавчого провадження, та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 40118175 від 10.10.2013.

11.09.2014 державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження (ВП № 18740688), копії якої направлено до господарського суду м. Києва.

Проте, як зазначає позивач на день винесення рішення стягнення в межах виконавчого провадження не здійснено.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на дату порушення виконавчого провадження) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувану, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» на державну виконавчу службу покладається завдання - виконання рішення судів.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець . : зоов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

11.07.1997 Україною ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини, який далі називається "Суд". Він функціонує на постійній основі.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Під час розгляду справи "Терем ЛТД., Чечоткін та Оліус проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале невиконання значної частини боргу, визнаного судовим рішенням, прийнятим на користь заявника, є порушенням статті 6 параграфа 1 Конвенції.

Відповідно до п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості справ господарським судам» господарські суди на загальних підставах вирішують спори, зокрема, про відшкодування шкоди, завданої протиправними діями чи з діяльністю суб'єкта владних повноважень, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію ст. 1 ГПК України.

Усі вищенаведені факти позивачем не можуть служити доказом належного виконання відповідачем 2 свого обов'язку та свідчать, що ним не вжиті всі необхідні, передбачені законодавством заходи по виконання наказу господарського суду, що призвело до невиконання наказу суду.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача 2.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити

2. Стягнути із Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул.. Терещенківська, 11А, код ЄДРПОУ 37993783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" ( 73042, м. Херсон, вул.. Ракетна, 110-а, р/р 26006300496289 в Ф-ХОУ АТ "Ощадбанк", м. Херсон МФО 352457, код ЄДРПОУ 32125693) за рахунок коштів державного бюджету суму завданої шкоди у розмірі 30226 ( тридцять тисяч двісті двадцять шість) грн.. 08 коп.

3. Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві ( 04201, м. Київ, вул.. Полярна, 13-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" ( 73042, м. Херсон, вул.. Ракетна, 110-а, р/р 26006300496289 в Ф-ХОУ АТ "Ощадбанк", м. Херсон МФО 352457, код ЄДРПОУ 32125693) судовий збір у розмірі 1827 ( одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн..

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.04.2015

Суддя Л.В. Прокопенко