Рішення № 43527669, 06.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015Справа №910/27928/14За позовом Виконуючого обов'язки прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн"

про стягнення 904 890,75 грн.

Головуючий суддя Грєхова О. А.

Судді: Літвінова М. Є.

Сташків Р. Б.

Представники сторін:

від прокуратури: Секретар Ю.В. (посв. № 029901 від 21.10.2014)

від позивача: Склярук П.П. (дов. № 244 від 17.09.2014)

від відповідача: Осадчий П.М. (дов б/№ від 19.09.2014)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн" заборгованості за Договором оренди від 20.08.2004 в розмірі 904 890,75 грн., в тому числі 818172,22 грн. основного боргу та пені 86718,53 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.08.2004 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим та товариством з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн" укладено договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Центральна військова туристська база "Кічкіне".

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся в суд про стягнення з останнього заборгованості з орендної плати в розмірі 818172,22 грн. та пені в розмірі 86718,53 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2014 порушено провадження по справі № 910/27928/14, розгляд справи призначено на 02.02.2015.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 02.02.2015 представника відповідача розгляд справи відкладено на 16.02.2015.

Відповідач позов не визнає, у відзиві на позовну заяву зазначає, що протягом 2004-2014рр. ТОВ "Пан Укрейн" сумлінно виконувало свої зобов'язання по договору, при цьому суспільно-політична ситуація на Кримському півострові, події щодо окупації території АРК, збройна агресія Російської Федерації на території, де знаходить орендоване майно є надзвичайною обставиною (форс-мажор) у зв'язку з чим відповідач не мав змогу виконати зобов'язання; стверджує, що ним неодноразово було повідомлено ФДМ про вказані обставини непереборної сили. Вважає, що в силу надзвичайних подій, що стались у лютому 2014 році на території АР Крим у орендаря була відсутня можливість проводити безготівкові розрахунки за орендну плату, здійснювати господарську діяльність ЦВТБ "Кічкіне", використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору. У задоволенні позову просить відмовити.

16.02.2015р. заступником прокурора через відділ діловодства суду подано заяву про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої заступник прокурора просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 289373,80 грн., 133067,50 грн. пені та 1121239,76 грн. неустойки за період з 15.07.2014 по 10.02.2015.

Ухвалою суду від 16.02.2015 продовжено строк вирішення спору справи та відкладено розгляд справи на 02.03.2015.

У поданих через відділ діловодства суду 26.05.2015 письмових поясненнях Фонд державного майна України зазначив, що враховуючи що постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2014 у справі № 910/11646/13 визнано недійсним на майбутнє договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України «Центральна військова туристська база «Кічкіне» від 20.08.2004, а також станом на сьогоднішній день, акт прийому-передачі щодо повернення зазначеного цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України «Центральна військова туристська база «Кічкіне» не підписано, є правомірним нарахування Фондом державного майна України неустойки в порядку ст. 785 ЦК України. Таким чином, за первісними позовними вимогами стягненню з відповідача підлягала заборгованість з орендної плати в розмірі 289373,80 грн., пеня в розмірі 86718,53 грн. та неустойка за користування об'єктом оренди після закінчення терміну дії договору в розмірі 528798,42 грн. П. 3.5 договору визначено, що оренда плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Враховуючи вищевикладене, з метою належного захисту майнових прав та законних інтересів держави, керуючись ст. 22 ГПК України, Фонд державного майна просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Разом з тим, згідно п. 3.11. зазначеної постанови ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Таким чином, суд дійшов висновку, що подана заява про зміну предмету позову за своєю правовою природою є фактично заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки за первісними позовними вимогами позивачем помилково віднесено суму у розмірі 818172,22 грн. до заборгованості з орендної плати. Так, за первісними позовними вимогами стягненню з відповідача підлягала заборгованість з орендної плати в розмірі 289373,80 грн., пеня в розмірі 86718,53 грн. та неустойка за користування об'єктом оренди після закінчення терміну дії договору в розмірі 528798,42 грн. Таким чином, подана заява 16.02.2015р. спрямована на збільшення розміру неустойки за рахунок збільшення періоду, за який вона нараховується.

Тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про подачу заступником прокурора заяви про збільшення позовних вимог і враховуючи виконання позивачем вимог ст. 22, 56, 57 ГПК України приймає до розгляду збільшені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 02.03.2015 призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва від 02.03.2015 було призначено колегіальний розгляд справи у наступному складі колегії: суддя Грєхова О. А. (головуючий), Літвінова М. Є., Сташків Р. Б.

02.04.2015 від Фонду державного майна України через відділ діловодства суду надійшли додаткові пояснення, в яких позивач вказав, що захоплення адміністративних приміщень на території автономії не є підставою чи доказом вчинення протиправних дій щодо цілісного майнового комплексу, який є предметом оренди за договором. Сертифікатом Торгово-промислової палати № 892 про форс-мажорні обставини не засвідчено незаконного входження озброєними бійцями на територію цілісного майнового комплексу чи будь-якого іншого блокування його роботи, разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, зо орендар дійсно не має можливості та не користується наразі об'єктом оренди.

Представник позивача та виконуючий обов'язки прокурора в судове засідання 06.04.2015 з'явилися та підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Виконуючий обов'язки прокурора також в судовому засіданні надав пояснення, в яких вказав, що згідно з даними Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальні провадження про кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 194, 341 КК України, за фактами захоплення, знищення або пошкодження будівель чи споруд цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України «Центральна військова туристська база «Кічкіне», розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе, 1, слідчими територіальних органів внутрішніх справ АР Крим, СБУ в АРК, а також територіальними прокурорами автономії не розпочинались та в провадженні не перебували.

Представник відповідача в судове засідання 06.04.2015 з'явився та надав відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якій заперечив проти задоволення позову та вказав, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 в порядку п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України визнано недійсним укладений 20.08.2004 між Фондом майна Автономної Республіки Крим і ТОВ «Пан Укрейн» договір оренди цілісного майнового комплексу підприємства, розташованого за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Лівадія, п/в Лівадія-1, та зобов'язано повернути Міністерству оборони України все отримане на підставі цього договору та всіх наявних додатків, додаткових угод до нього майно підприємства. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові. 05.09.2014 постановою Вищого господарського суду України постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 у справі № 910/11646/13 скасовано. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 у справі № 910/11646/13 змінено, викладено пункт сьомий його резолютивної частини у наступній редакції: " 7. Визнати недійсним на майбутнє договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України "Центральна військова туристська база "Кічкіне", розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, п/в Лівадія-1, укладений 20.08.2004 р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн", посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Сотніковим В.П. та зареєстрований в реєстрі за №1041." . З метою виконання зазначеного рішення відповідач звертався до Фонду державного майна України як до орендодавця з листами № 52 від 24.09.2014, № 66 від 24.12.2014, в яких вказував про необхідність виконання постанови ВГСУ від 05.09.2014 по справі № 910/11646/13 та просив надати роз'яснення щодо порядку/положення/методики, які повінні застосовуватися для повернення орендованого цілісного майнового комплексу Міністерству оборони України, яке в розумінні чинного законодавства, а також договору оренди цілісного майнового комплексу МОУ «ЦВТБ «Кічкіне» не є орендодавцем (стороною в договорі). На вказані звернення позивачем надано відповідь (лист № 10-16-15787 від 18.11.2014, лист № 10-16-455 від 15.01.2015), яка по своїй суті констатує факт окупації Автономної Республіки Крим.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 06.04.2015 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.08.2004 між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та ТОВ "Пан Укрейн" (орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України "Центральна військова туристська база "Кічкіне", розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт Лівадія, п/в Лівадія-1.

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець на виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 липня 2004 року у справі № 2-1/8831-2004. на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 28 липня 2004 року № 862 "Щодо передачі цілісного майнового комплексу державного підприємства ''Центральна війскова туристська база ''Кічкіне" Міністерства оборони України, розташованого за адресою: місто Ялта, смт Лівадія, Лівадія-1, в оренду ТОВ "Пан Укрейн", передає, а орендар приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства "Центральна військова туристська за "Кічкіне" (надалі - підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного за станом на 31 липня 2004 року, вартість якого становить 9 913 013 (дев'ять мільйонів дев'ятсот тринадцять тисяч тринадцять) гривень, у тому числі основні фонди за залишковою вартістю - 9 599 978 (дев'ять мільйонів п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) гривень.

За Актом приймання-передачі від 20.08.2004 відповідач отримав об'єкт оренди по договору згідно визначеного переліку.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами в подальшому було укладено договори до договору від 20.08.2004, які доповнюють його або змінюють його певні положення.

Згідно з п.1.2 договору в редакції додаткової угоди від 10.12.2004 до договору, цілісний майновий комплекс державного підприємства "Центральна військова туристська база "Кічкіне" складається з об'єктів нерухомості:

- на ділянці: трансформаторна літер Н, електроцех літер П, санвузол літер К , насосна літер Л, вбиральня літер О, майстерня літер Т, хлораторна літер Р; кафе, А, 42,1 кв.м; корпус № 1, Б, 6064,7 кв.м; їдальня, В, 1016,6 кв.м; адміністративний корпус, Г, 483,9 кв.м; склад, Д, 255,8 кв.м; склад, Е, 72,2 кв.м; корпус № 2, Ж, 93,5 кв.м; гараж З, 107,9 кв.м; корпус № 3, И, 295,3 кв.м; літній кинотеатр, М, 276,1 кв.м; майстерня, С, 4,1 кв.м, розташованих на земельній ділянці площею 15851,0 кв.м за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, смт Гаспра, шосе Алупкінське, будинок 1, що належать Державі в особі Верховної Ради України в оперативному управлінні державного підприємства центральної військової туристської бази "Кічкіне" на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 19 серпня 2004 року згідно з рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 12 серпня 2004 року № 1251, зареєстрованого в Комунальному підприємстві Ялтинське бюро технічної інвентаризації під номером 948 в книзі № 20-е від 19 серпня 2004 року, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 7098830;

- нежитлова будівля літер В, загальною площею 122,1 кв.м, нежитлові господарські будівлі: сарай літер Г, сарай літер Е, сарай літер Ж, гараж літер Д, розташованих на земельній ділянці площею 12450,0 кв.м, за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, селище Охотниче, вулиця Без назви, будинок № 5, що належать Державі в особі Верховної Ради України в оперативному управлінні державного підприємства центральної військової туристської бази "Кічкіне" на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від і 9 серпня 2004 року згідно з рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 22 вересня 2000 року № 338(12), від 13 серпня 2004 року № 1251, зареєстрованого в Комунальному підприємстві Ялтинське бюро технічної інвентаризації під номером 100 в книзі № 4 від 19 серпня 2004 року реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 7099951;

- туалет літ. И, сарай літ. З, розташованих за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, селище Охотниче, вулиця Без назви, будинок № 5, що належать Державі в особі Верховної Ради України в оперативному управлінні державного підприємства центральної військової туристської бази "Кічкіне" на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 05 жовтня 2004 року згідно з рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 28 вересня 2004 року № 1447, зареєстрованого в Комунальному підприємстві Ялтинське бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 7750031;

- будівлі притулку "Ай-Петрі" - літ. А, Б, розташованих за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, селище Охотниче, вулиця Без назви, будинок №5, що належать Державі в особі Верховної Ради України в оперативному управлінні державного підприємства центральної військової туристської бази "Кічкіне" на підставі Свідоцтва №1200 на право власності на нерухоме майно від 04 квітня 2002 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 238 від 14 квітня 1994 року і № 316 від 05 травня 1995 року, зареєстрованого в Комунальному підприємстві Ялтинське бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 8864013.

Згідно з п.10.1 договору, цей договір укладено строком на 10 (десять) років, що діє з 20 серпня 2004 року до 19 серпня 2014 року включно.

Додатковою угодою від 08.09.2005 сторони продовжили дію договору оренди від 20.08.2004 до 19.08.2024.

05.12.2011 між Фондом державного майна України, ТОВ "Пан Укрейн" та Фондом майна Автономної Республіки Крим був укладений договір до договору оренди від 20.08.2004 , яким встановлено, що орендодавцем з 05 грудня 2012 року за договором оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України "Центральна військова туристська база "Кічкіне" б/н від 20.08.2004 року, є Фонд державного майна України.

Позовні вимоги Фонду державного майна України мотивовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати орендної плати по договору від 20.08.2014 за період з 15.07.2014 по 10.02.2015. Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за користуванням цілісним майновим комплексом по договору від 20.08.2004р. за період з 15.07.2014 по 10.02.2015 становить 289373,80 грн. За порушення строків розрахунку за користування об'єктом оренди позивачем також на підставі п. 3.5. договору оренди нараховано 133067,50 грн. пені за період з 15.07.2014 по 09.12.2014 та на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України 1121239,76 грн. неустойки

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди).

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до положень п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які не дали змогу орендарю провести безготівкові розрахунки за орендну плату, здійснювати господарську діяльність щодо об'єкта оренди, використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору, зокрема:

1) введення у лютому 2014 року військових сил невідомого походження на територію Автономної республіки Крим, які в свою чергу розгортали військові дії, блокували транспортне з'єднання, аеропорти та іншу інфраструктуру на вказаній території;

2) окупація території Автономної Республіки Крим та прийняття Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території" № 1207-УІІ від 15.04.2014;

3) прийняття 06.05.2014 правлінням Національного банку України Постанови №260 про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (вказаною постановою заборонено банкам України встановлювати кореспондентські відносини з банками України та/або іноземними банками, іншими кредитними або фінансовими установами, що розташовані та/або здійснюють свою діяльність на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також зобов'язано банки України з дня набрання чинності цією постановою припинити кореспондентські відносини з банками України та/або іноземними банками, іншими кредитним або фінансовими установами, що розташовані та/або здійснюють свою діяльність на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.).

Таким чином, як зазначає відповідач, починаючи з лютого 2014 року він не мав можливості виконати свої зобов'язання щодо орендної плати по договору та зазначає, що ним неодноразово листами № 13/1 від 12.03.2014, № 42 від 13.06.2014, що містяться в матеріалах справи, було повідомлено позивача та ФДМ АРК про вказані обставини непереборної сили.

Відповідно до ст. 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України унормовано, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарську-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати України» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з ч.1 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

На підтвердження настання форс-мажорних обставин відповідачем надано копію Сертифікату Торгово-промислової палати України № 892 про форс-мажорні обставини, зі змісту якого вбачається, що Торгово-промислова палата України, розглянувши звернення ТОВ "Пан Укрейн" щодо засвідчення обставин форс-мажору встановила, що факт укладення договору від 20.08.2004, хронологію подій окупації території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, прийняття 15.04.2014 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та ін.; підтвердила, що вищевказані події на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) за договором оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України "Центральна військова туристська база "Кічкіне", розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт Лівадія, п/в Лівадія-1, укладеним між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн" (за урахуванням додаткового Договору від 05.12.2012р.). Початок дії обставин форс-мажору (обставин непереборної сили) - 27.02.2014. Дату закінчення терміну дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на момент видачі цього сертифікату встановити неможливо.

В письмових поясненнях Фонд державного майна України наголошує на тому, що даним сертифікатом засвідчено форс-мажорні обставини, які настали на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополь, зокрема, 27.02.2014 збройне терористичне угрупування захопило приміщення Верховної ради Автономної Республіки Крим та Кабінету Міністрів Автономної Республіки Крим. 28.02.2014 мали місце спроби захоплень невідомими озброєними бійцями аеропорту в м. Сімферополь та аеропорту поблизу м. Севастополя. Проте, на думку позивача, захоплення адміністративних приміщень на території автономії не є підставою чи доказом вчинення протиправних дій щодо цілісного майнового комплексу , який є предметом оренди за договором. Зазначеним сертифікатом не засвідчено факту незаконного входження озброєними бійцями на територію цілісного майнового комплексу чи будь-якого іншого блокування його роботи .

Наведені доводи Фонду державного майна України щодо того, що засвідчені в вищенаведеному сертифікаті форс-мажорні обставини не стосуються предмету оренди за договором, а саме цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України «Центральна віськова туристична база «Кічкіне», не беруться судом до уваги, оскільки як вбачається з останнього абзацу Сертифікату Торгово-промислової палати України№ 892, останнім підтверджено, що вищевказані події на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) за договором оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства МОУ «Центральна військова туристична база «Кічкіне», розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Ялта, смт. Лівадія, п/в Лівадія-1, укладеним між Фондом державного майна України та ТОВ «Пан Укрейн» (за урахуванням додаткового Договору від 05.12.2012). Початок дії обставин форс-мажору (обставин непереборної сили) - 27.02.2014. Дату закінчення терміну дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної) сили на момент видачі цього сертифікату становити неможливо.

Крім того, суд також враховує, що рішенням Господарського суду м. Києва від 23.09.2013 позов задоволено, скасовано рішення Ради № 43 від 21.03.2006 р. та визнано недійсним укладений 23.05.2006 р. між Радою та Товариством договір оренди земельної ділянки. Крім того, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України визнано недійсним укладений 20.08.2004 р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим і Товариством договір оренди цілісного майнового комплексу Підприємства, розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, п/в Лівадія-1, та зобов'язано повернути Міністерству все отримане на підставі цього договору та всіх наявних додатків, додаткових угод до нього майно Підприємства.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2013 р. скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2014 у справі № 910/11646/13 касаційну скаргу Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 р. у справі № 910/11646/13 Господарського суду м. Києва скасовано. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2013 р. у справі № 910/11646/13 змінено, виклавши пункт сьомий його резолютивної частини у наступній редакції:" 7. Визнати недійсним на майбутнє договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України "Центральна військова туристська база "Кічкіне", розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, п/в Лівадія-1, укладений 20.08.2004 р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн", посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Сотніковим В.П. та зареєстрований в реєстрі за №1041."

Листами № 52 від 24.09.2014 та № 66 від 24.12.2014 відповідач звертався до Фонду державного майна України, в яких просив врегулювати питання про повернення орендованого майна.

На вказані листи відповідача Фондом державного майна України надано відповіді № 10-16-15787 від 18.11.2014 та № 10-16-455 від 15.01.2015, в яких останній зазначив, що згідно з пунктом восьмим резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 у справі № 910/11646/13 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн" повернути Міністерству оборони України все отримане на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України "Центральна військова туристська база "Кічкіне", розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, п/в Лівадія-1, укладеного 20.08.2004 р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн", посвідченого приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Сотніковим В.П. та зареєстрований в реєстрі за №1041, та всіх наявних додатків, додаткових угод до нього майно Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральна військова туристська база "Кічкіне". Враховуючи те, що вказане майно знаходиться на території Автономної Республіки Крим, згідно з Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлено особливий правовий режим на цій території, визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав, свобод і законних інтересів юридичних осіб. Відповідно до Закону, на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно з законодавством України та відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Пан Укрейн» зобов'язане виконати рішення суду. Також Фонд держмайна України наполягав на терміновій сплаті до державного бюджету заборгованості з орендної плати та пені.

Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 5.7 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно підприємства, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна підприємства з вини орендаря.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Листами № 52 від 24.09.2014 та № 66 від 24.12.2014 відповідач звертався до Фонду державного майна України, в яких просив врегулювати питання про повернення орендованого майна.

Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди (надалі - Порядок) забезпечує реалізацію положень статей 26, 27, 28 і 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і регулює здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендованих підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по орендних платежах, приймання-передавання майна, вибору організаційно-правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди державному майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи позивачем не було вчинено жодних дій пов'язаних з поверненням орендованого державного майна.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що ТОВ «Пан Укрейн» дотримано вимог чинного законодавства та доведено, що належне виконання зобов'язань за договором виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідвоторних обставин. З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Центральна військова туристська база "Кічкіне" є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

З огляду на відсутність підстав для стягнення заборгованості за договором оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Центральна військова туристська база "Кічкіне", суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені та неустойки підлягають залишенню без задоволення як похідні.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з п. 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 р. приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

З урахуванням того, що судом у задоволенні позовних вимог Виконуючого обов'язки прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Фонду державного майна України відмовлено, а Фонд державного майна України не звільнений від сплати судового збору у визначеному законом порядку, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, будинок 18/9, ідентифікаційний код 00032945) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 30873 (тридцять тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 62 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 07.04.2015р.

Головуючий суддя Грєхова О.А.

Судді: Літвінова М.Л.

Сташків Р.Б.