Рішення № 43527435, 01.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/31/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2015 Справа № 908/952/15-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Роганський м'ясокомбінат", (61172, м. Харків, вул. Роганська, буд. 151)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Славтрейд Браво" (84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. К. Маркса, 28/9)

про стягнення заборгованості

Суддя Колодій Н.А.

Представники:

Від позивача: Бурін Д.І.., довіреність б/н від 27.03.2015 р.;

Від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП Роганський м'ясокомбінат" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славтрейд Браво" про стягнення 75066,49 грн., які складаються з 72362,68 грн. основного боргу за договором постачання № 739/2/2011 від 01.06.2011 р., 236,56 грн. - 3% річних, 259,24 грн. втрат від інфляції та 2208,01 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.02.2015 р. порушено провадження у справі № 908/952/15-г, справі присвоєно номер провадження 32/31/15, судове засідання призначено на 01.04.2015 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

До господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Роганський м'ясокомбінат" надійшла заява (вих. б/н від 01.04.2015 р.), про відмову від позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 25652,02 грн., 236,56 грн. - 3% річних, 259,24 грн. втрат від інфляції та 2208,01 грн. пені. Процесуальні наслідки часткової відмови від позовних вимог представнику позивача відомі.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Клопотання відповідає вимогам ст.ст. 22, 28, 78 ГПК України, заявлене в межах повноважень представника.

За таких обставин, враховуючи, що відмова не суперечить законодавству і матеріалам справи, не порушує прав або охоронюваних законом інтересів інших осіб, вона приймається судом, у звязку з чим провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 25652,02 грн., 236,56 грн. - 3% річних, 259,24 грн. втрат від інфляції та 2208,01 грн. пені підлягає припиненню.

Суд розглядає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 46710,66 грн. за договором постачання № 739/2/2011 від 01.06.2011 р., які позивач підтримав та обґрунтовує їх ст. ст. 625, 692 ЦК України, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України та умовами договору постачання № 739/2/2011 від 01.06.2011 р.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином, ухвала суду про порушення провадження у справі № 908/952/15-г від 17.02.2015 р. яка була направлена засобами поштового зв'язку на адресу вказану у позовній заяві, однак у зв'язку з неможливістю здійснення поштових відправлень у м. Слов'янськ, направлена не була.

Відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов, зокрема: 1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін. 3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення; 4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

На підставі викладеного, суд належним чином повідомив відповідача про час та місце судового засідання шляхом розміщення інформації про час і місце судового засідання розміщено на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, а також телефонограмою, про що свідчать відповідні витяги які містяться в матеріалах справи.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 01.04.2015 року за відсутності представника відповідача.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

У засіданні суду 01.04.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2011 р. між ТОВ "ВП Роганський м'ясокомбінат" (постачальник, позивач у справі) та ТОВ "Славтрейд Браво" (покупець, відповідач у справі) було укладено договір постачання № 739/2/2011 (надалі - Договір).

За умовами п. 1.1. договору, позивач зобов'язався поставляти (передавати) продукцію відповідачу у зумовлені строки відповідно до поданого відповідачем замовлення, а відповідач зобов'язався прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість на умовах даного договору. Форма замовлення встановлюється згідно з додатком № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які здійснюють підприємницьку діяльність.

Предметом (об'єктом) договору поставки є товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим та іншим споживанням Зокрема, це продукція, призначена для виробничого споживання (обладнання, матеріали тощо).

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як і будь-який інший консенсуальний договір, він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо істотних умов. Цей договір є двостороннім, бо права та відповідні обов'язки виникають для обох сторін договору. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що одержану від постачальника продукцію покупець оплачує за погодженими цінами.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.4. протоколу узгодження розбіжностей від 01.06.2011 р. до договору сторони визначили, що право власності на товар переходить до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Позивач передав відповідачу товар на загальну суму 76052,35 грн., що підтверджується підписаними відповідачем видатковими накладними: № 32044 від 05.12.2014 р. (на суму 3212,05 грн.), № 32045 від 05.12.2014 р. (на суму 5023,59 грн.), № 32373 від 09.12.2014 р. (на суму 4018,11 грн.), № 32383 від 09.12.2014 р. (на суму 3088,50 грн.), № 32613 від 11.12.2014 р. (на суму 1270,96 грн.), № 32698 від 12.12.2014 р. (на суму 7583,87грн.), № 32699 від 12.12.2014 р. (на суму 3516,34 грн.), № 33062 від 16.12.2014 р. (на суму 1206,80 грн.), № 33063 від 16.12.2014 р. (на суму 3324,42 грн.), № 33329 від 18.12.2014 р. (на суму 1541,86 грн.), № 33407 від 19.12.2014 р. (на суму 4881,82 грн.), № 33408 від 19.12.2014 р. (на суму 2115,87 грн.), № 33777 від 23.12.2014 р. (на суму 1924,46 грн.), № 33778 від 23.12.2014 р. (на суму 1296,41 грн.), № 34031 від 25.12.2014 р. (на суму 2705,60 грн.), № 29920 від 14.11.2014 р. (на суму 3689,67 грн.), № 30278 від 18.11.2014 р. (на суму 1584,86 грн.), № 30279 від 18.11.2014 р. (на суму 1934,16 грн.), № 30541 від 20.11.2014 р. (на суму 815,70 грн.), № 30631 від 21.11.2014 р. (на суму 2237,27 грн.), № 30632 від 21.11.2014 р. (на суму 2069,22 грн.), № 31021 від 25.11.2014 р. (на суму 2169,62 грн.), № 31020 від 25.11.2014 р. (на суму 1785,34 грн.), № 31284 від 27.11.2014 р. (на суму 1447,09 грн.), № 31378 від 28.11.2014 р. (на суму 2926,72 грн.), № 31379 від 28.11.2014 р. (на суму 2036,62 грн.), № 31715 від 02.12.2014 р. (на суму 1093,02 грн.), № 31716 від 02.12.2014 р. (на суму 2857,36 грн.), № 31968 від 04.12.2014 р. (на суму 2695,04 грн.), копії яких містяться в матеріалах справи.

Підписані сторонами видаткові накладні та довіреності підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій.

Пунктом 3.1. договору зазначено, що відповідач перераховує через 21 календарних днів з моменту поставки на поточний рахунок позивача грошові кошти за поставлений товар.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті продукції виконав частково. Внаслідок цього у нього виникла заборгованість в сумі 72362,68 грн., що підтверджується матеріалами справи.

У зв'язку з цим, позивач на адресу відповідача направляв претензію ( вих. № 43 від 29.01.2015 р.) з вимогою погасити заборгованість.

Суд вважає, що відповідач необґрунтовано залишив без задоволення вимогу позивача про оплату заборгованості за договором.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків за договором станом на 26.03.2015 р. підписаний та завірений печатками сторін, відповідно до якого заборгованість у ТОВ "Славвтрейд Браво" перед позивачем існує.

Як зазначалось вище, в судовому засіданні 01.04.2015 р. позивач відмовився від позову в частині стягнення основного боргу в сумі 25652,02 грн., 236,56 грн. - 3% річних, 259,24 грн. втрат від інфляції та 2208,01 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Згідно п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З урахуванням викладеного, розглянувши заяву про відмову від позову в частині стягнення основного боргу в сумі 25652,02 грн., 3% річних, втрат від інфляції та пені, відмова не суперечить законодавству і матеріалам справи, не порушує прав або охоронюваних законом інтересів інших осіб, вона приймається судом, у звязку з чим провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 25652,02 грн., 236,56 грн. - 3% річних, 259,24 грн. втрат від інфляції та 2208,01 грн. пені підлягає припиненню

Провадження у справі № 908/952/15-г, в частині стягнення основного боргу в сумі 25652,02 грн., 236,56 грн. - 3% річних, 259,24 грн. втрат від інфляції та 2208,01 грн. пені , на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України слід припинити.

Таким чином, на момент розгляду справи в суді, сума основного боргу за договором складає 46710,66 грн.

Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог.

Відповідач позов доказів оплати основного боргу в сумі 46710,66 грн. не надав.

На підставі вищевикладеного, оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу в сумі 46710,66 грн. суд дійшов висновку, що вимога про стягнення основного боргу в сумі 46710,66 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Роганський м'ясокомбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славтрейд Браво" про стягнення 75066,49 грн. задовольнити частково.

2. В частині стягнення основного боргу в сумі 25652,02 грн., 236,56 грн. - 3% річних, 259,24 грн. втрат від інфляції та 2208,01 грн. пені провадження у справі припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славтрейд Браво" (84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. К. Маркса, 28/9, код ЄДРПОУ 33705255) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Роганський м'ясокомбінат", (61172, м. Харків, вул. Роганська, буд. 151, код ЄДРПОУ 34389679) 46710 (сорок шість тисяч сімсот десять) грн. 66 коп. основного боргу та 1136 (одна тисяча сто тридцять шість) грн. 86 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "08" квітня 2015 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.