Постанова № 43527019, 08.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 925/2369/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М.,суддів:Коваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі),розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києвіна постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року та ухвалуГосподарського суду Черкаської області від 13.01.2015 рокуу справі№ 925/2369/14 за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Геона"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ексіст Україна"пробанкрутство,

В судовому засіданні взяли участь представники:

Від ТОВ "Геона" - Майстренко Є.І.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13 січня 2015 року (суддя Боровик С.С.) у справі № 925/2369/14 було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ексіст Україна"; визначено розмір вимог ініціюючого кредитора у сумі 393 920,37 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича та вирішено інші процесуальні питання.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2015 року (судді: Доманська М.Л.- головуючий, Шипко В.В., Гарник Л.Л.) ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13 січня 2015 року у справі № 925/2369/14 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судами першої та апеляційної інстанцій рішеннями, скаржник Державна податкова інспекція у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.01.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 року повністю, а провадження у справі припинити.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія, заслухавши пояснення учасника судового засідання, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 16 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Оскаржуючи судові рішення у даній справі про банкрутство, заявник вказує на відсутність підстав для порушення провадження у справі.

Як вбачається, дана справа про банкрутство порушена за загальною процедурою банкрутства, де виявлення всіх без виключення кредиторів боржника відбувається у порядку, встановленому ст. 23 Закону про банкрутство.

Так, згідно з частиною 1 зазначеної статті конкурсні кредитори боржника протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду заяви з вимогами до боржника.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Отже, на стадії підготовчого засідання до моменту офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відсутні інші, окрім боржника, ініціюючого кредитора та розпорядника майна, учасники провадження у справі, так як кредитори можуть набути статусу учасника провадження у справі виключно шляхом подання заяв з грошовими вимогами до боржника у порядку, встановленому ст. 23 Закону про банкрутство (тобто після здійснення офіційного оприлюднення відповідного оголошення).

Таким чином, заявник не набув у встановленому порядку статусу учасника справи про банкрутство, тому на момент звернення з апеляційною скаргою був позбавлений можливості оскаржити судові рішення у справі про банкрутство.

У зв'язку з чим судом апеляційної інстанції неправомірно здійснено перегляд ухвали суду першої інстанції за апеляційною скаргою заявника, оскільки на момент такого звернення він не набув статусу кредитора - учасника справи про банкрутство.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою заявника - припиненню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, як безпідставно порушене.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що після набуття у встановленому порядку статусу учасника провадження у справі про банкрутство заявник не позбавлений процесуального права повторно оскаржити судове рішення у даній справі на загальних підставах.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 41, 80, 91, 106, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 у справі № 925/2369/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення (ухвалу), яким припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.02.2015 у справі № 925/2369/14.

Головуючий: Б.М. Поляков

Судді: В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич