Постанова № 43526472, 08.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 квітня 2015 року № 826/2544/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до третя особа Управління МВС України на Південно-Західній залізниці Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді з

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління МВС України на Південно-Західній залізниці (далі по тексту - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці (далі по тексту - третя особа) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 25 грудня 2014 року № 706, в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ з 19 січня 2015 року на підставі п.63 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;

- поновити позивача на посаді техніка-сапера сектору вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за період з 20 січня 2015 року по 10 березня 2015 року;

- стягнути з відповідача (Управління МВС України на Південно-Західній залізниці) на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу (з 20 січня 2015 року по 10 березня 2015 року) в розмірі 4855,55 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/2544/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 04 березня 2015 року, яке відкладалось на 11 березня 2015 року у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 11 березня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що спірний наказ прийнятий із порушенням правової процедури звільнення, а тому підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на посаді.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову, зазначив, що оскаржуваний наказ вважає правомірними з огляду на те, що саме за вчинення дисциплінарного проступку, позивача було звільнено.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, порядок проходження служби в органах внутрішніх справ визначаються Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію"; Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказ Міністерства внутрішніх справ України 12 березня 2013 року № 230.

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі, є, зокрема, визнання незаконними наказу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці щодо звільнення позивача із органів внутрішніх справ.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, ОСОБА_1, перебував на службі в органах внутрішніх справ України на посаді техніка-сапера сектору вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці.

Наказом Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 25 грудня 2014 року № 706 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників НДЕКЦ при Управлінні» за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у неналежній поведінці поза службою, що призвело до виникнення конфліктної ситуації із громадянином «М», застосування відносно останнього пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовими кулями «ПСМ-Р», порушенні вимог пп. 1.2, 2.2 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року № 155, п. 12 Тимчасової Інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом МВС України від 13 червня 2013 року № 379 дек, та пп. 1, 3, 4 та 11 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року, на техніка-сапера сектору вибухотехнічної та пожежної експертизи НДЕКЦ при Управлінні МВС. України на Південно-Західній залізниці сержанта міліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 19 січня 2015 року № 5о/с «по особовому складу» сержанта ОСОБА_1, техніка-сапера сектору вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за пунктом 63 «є» (за порушення дисципліни) з 19 січня 2015 року.

Згідно розписки позивачем отримано трудову книжку, військовий квиток, обхідний лист та витяг з наказу 19 січня 2015 року.

Підставою для винесення вищезазначених наказів стали Висновки службового розслідування за фактом порушення дисципліни сержантом міліції ОСОБА_1 від 24 грудня 2014 року.

В ході проведення службового розслідування встановлено, що 13 грудня 2014 року о 18.00 ОСОБА_1 знаходячись у черговій відпустці, зустрівся із знайомим «Є», з метою спільного відпочинку. У подальшому приблизно о 23.50, проходячи повз магазин «Рошен», розташований по вул. А. Малишка, 2, в м. Києві, у ОСОБА_1 та «Є», які знаходились у стані алкогольного сп'яніння, виник словесний конфлікт із «М», який переріс у бійку.

У ході конфлікту ОСОБА_1 раптово дістав пристрій для відстрілу патронів споряджених гумовими кулями «ПСМ-Р» та здійснив декілька пострілів, якими спричинив ОСОБА_2 вогнепальні поранення лівого передпліччя та лівого стегна.

У подальшому ОСОБА_2 та інші громадяни, які стали свідками даної події намагались забрати у ОСОБА_1. пристрій для відстрілу патронів упоряджених гумовими кулями «ПСМ-Р», під час чого останній почав вести хаотичну стрільбу та спричинив вогнепальне поранення верхньої частини стегна та правої ступні своєму знайомому «Є».

Після цього, ОСОБА_1 про вказаний факт правоохоронні органи не повідомив та не забезпечив надання необхідної медичної допомоги потерпілим.

14 грудня 2014 о 00:55 та 00:57 на спецлінію « 102» надійшло повідомлення лікаря про госпіталізацію з вогнепальними пораненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вказані повідомлення були об'єднанні та зареєстровані до ЖЕО Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві за № 62486.

14 грудня 2014 року о 03.00 год. працівниками Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_1 було доставлено до Київської міської наркологічної лікарні «Соціотерапія» з метою встановлення або спростування факту вживання останнім алкогольних напоїв. Згідно висновку КМНЛ «Соціотерапія» від 14 грудня 2014 року № 007407 ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Працівниками Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_1 було затримано та доставлено до райуправління. 14 грудня 2014 року за вказаним фактом слідчим відділом Дніпровського РУ УМВС України в місті Києві відкрито кримінальне провадження № 1201410040017370, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 296 КК України.

Таким чином у ході проведення службового розслідування встановлено, що технік-сапер сектору вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці ОСОБА_1, знаходячись поза службою у стані алкогольного сп'яніння, не зміг уникнути конфліктної ситуації із ОСОБА_4, застосував відносно останнього пристрій для відстрілу патронів споряджених гумовими кулями «ПСМ-Р», не повідомив про цей факт правоохоронні органи та не забезпечив надання необхідної медичної допомоги потерпілому, чим грубо порушив вимоги пп. 1.2, 2.2 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року № 155, п. 12 Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом МВС України від 13 червня 2013 року № 379 дск, та пп. 1, 3, 4 та 11 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року.

Під час опитування працівниками вказаного райуправління, ОСОБА_1 підтвердив факт застосування пристрою «ПСМ-Р» при виникненні конфлікту з невідомим громадянином на вул. Малишка в м. Києві.

Опитаний у ході проведення службового розслідування технік-сапер сектору вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці ї ОСОБА_1 пояснив, що по факту застосування пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовими кулями їм надано пояснення працівникам Дніпровського райуправління. Надавати додаткові пояснення відмовився.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання (стаття 13 Дисциплінарного статуту).

Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року № 230 затверджено Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, який визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні (далі по тексту - Інструкція).

Матеріали справи свідчать, що на адресу відповідача направлено доповідну записку начальника відділу кадрового забезпечення УМВС України на Південно-Західній залізниці полковника міліції Губенка В.В. від 14 грудня 2014 року про призначення службового розслідування.

Відтак, на підставі вищезазначеного подання, наказом Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 14 грудня 2014 року № 689 призначено службове розслідування за вказаним фактом.

У подальшому, 15 грудня 2014 року на адресу Управління надійшло спецповідомлення начальника Дніпровського РУ ГУ МВС України в місті Києві Чайки В.М. про реєстрацію до ЖЄО від 14 лютого 2014 року № 62486 та проведення по даному факту подальшої перевірки.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Матеріали справи містять письмові пояснення позивача, надані останнім 14 грудня 2014 року, у яких позивач пояснив, що по факту застосування пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовими кулями їм надано пояснення працівникам Дніпровського райуправління. Надавати додаткові пояснення відмовився.

Згідно наданих пояснень працівникам Дніпровського райуправління ОСОБА_1 підтвердив факт застосування пристрою «ПСМ-Р» при виникненні конфлікту з невідомим громадянином на вул. Малишка в м. Києві.

Пунктом 5.4. Інструкції встановлено, що якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Як свідчить висновок службового розслідування, позивачем порушено пункт 12 Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом МВС України від 13 червня 2003 року № 379 дск, яким визначено, що після ураження людини особа, яка стріляла, зобов'язана забезпечити надання їй медичної допомоги, у разі потреби.

Крім цього, відповідно до пункту 12 постанови Ради Міністрів Української РСР від 27 лютого 1991 року № 49 "Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку" спеціальними засобами, що застосовуються при охороні громадського порядку, серед іншого, є: патрони і пристрої для їх вітчизняного виробництва, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Пунктом 7 зазначеної постанови встановлено, що у кожному випадку застосування спеціальних засобів працівники міліції зобов'язані в найкоротші строки забезпечити подання потерпілим необхідної допомоги, повідомляючи лікарям і медичним закладам, який засіб застосовано в кожному конкретному випадку.

Аналіз вищезазначених приписів свідчить про обов'язок працівника органів внутрішніх справ, в разі застосування спеціального засобу невідкладно забезпечити надання їй медичної допомоги, у разі потреби.

Службовим розслідуванням встановлено, що у ході конфлікту ОСОБА_1 раптово дістав пристрій для відстрілу патронів споряджених гумовими кулями «ПСМ-Р» та здійснив декілька пострілів, якими спричинив ОСОБА_2 вогнепальні поранення лівого передпліччя та лівого стегна, не повідомив про цей факт правоохоронні органи, не забезпечив надання необхідної медичної допомоги.

При цьому, вищезазначений висновок службового розслідування не спростований позивачем у поясненнях наданих працівникам Дніпровського райуправління та наданих під час розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вину позивача у порушенні пункту 12 Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом МВС України від 13 червня 2003 року № 379 дск повністю доведено під час проведення службового розслідування, а тому правомірно прийнято рішення про його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Посилання позивача на не відібрання від нього пояснень спростовуються наданими матеріалами службового розслідування, в яких наявні пояснення позивача від 14 грудня 2014 року, відібрані старшим інспектором інспекції з особового складу відділу кадрового забезпечення УМВС України на Південно-Західній залізниці лейтенантом міліції Сахаровим С.П. , в яких позивач відмовився від надання пояснень у зв'язку з їх наданням працівникам Дніпровського рай управління.

Також, позивач зазначає, що згідно виписки № 33134 із медичної карти стаціонарного хворого Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, дані лабораторних аналізів позивача від 14 грудня 2014 року на момент прибуття до лікарні вказують на відсутність в крові етилового спирту.

В свою чергу, разом з копіями матеріалів службового розслідування відповідачем надано копію висновку Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 14 грудня 2014 року № 007407 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Врахувавши вищезазначені доводи позивача та відповідача, суд зазначає, що факт перебування у стані алкогольного сп'яніння або не перебування його у такому стані може бути досліджено в рамках кримінального провадження, в межах якого така обставина може бути обтяжуючою обставиною. Проте на результат розгляду справи в даному провадженні така обставина не впливає.

Судом встановлено, що порушення кримінального провадження не визначено як підстава для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Відтак, доводи позивача про відсутність претензій один до одного (ОСОБА_1 та ОСОБА_2.), про що свідчать нотаріально завірені заяви від 24 грудня 2014 року та заява ОСОБА_2 до слідчого відділу Дніпровського РУ ГУМВС України про закриття вказаного вище кримінального провадження за п.1 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю події злочину не спростовують факту скоєння позивачем дисциплінарного проступку (здійснення декількох пострілів, спричинення громадянину ОСОБА_2 вогнепальні поранення лівого передпліччя та лівого стегна, не повідомлення про цей факт правоохоронні органи, не забезпечення надання необхідної медичної допомоги) та правомірності притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 64 «є» Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Відповідно до статті 5 вказаного Статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом, статтею 7 якого передбачені обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо дотримання службової дисципліни.

Відповідно до пп. 1.2, 2.2 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року № 155 поведінка працівника органів внутрішніх справ завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет працівника. Норми професійної етики вимагають від працівника: поводитися з почуттям власної гідності, доброзичливо і відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи у громадян повагу до органів внутрішніх справ і готовність співпрацювати з ними; постійно контролювати свою поведінку, почуття і емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на службові рішення, уміти передбачати наслідки своїх вчинків і дій; поводитись з усіма категоріями громадян однаково коректно незалежно від їх службового чи соціального становища; виявляти повагу та увагу до старших за званням чи віком, завжди першим вітати: молодшому - старшого, підлеглому - начальника, чоловікові - жінку; у спілкуванні з колегами виявляти простоту і скромність, уміння щиро радіти успіхам товаришів по службі, сприяти успішному виконанню ними службових доручень.

Матеріали справи свідчать, що позивача звільнено за пунктом 63 «є» (за порушення дисципліни), що виразилось у порушенні вимог пп. 1.2, 2.2 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року № 155, п. 12 Тимчасової Інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом МВС України від 13 червня 2013 року № 379 дек, та пп. 1, 3, 4 та 11 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року, які встановлені в результаті проведення службового розслідування.

Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 25 грудня 2014 року № 706, в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ з 19 січня 2015 року на підставі п.63 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та поновлення позивача на посаді не підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 24 Положення у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Крім того, за змістом пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).

Відповідно до пункту 3.5.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31 грудня 2007 року № 499, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896 (далі - Інструкція), особам рядового і начальницького складу, звільненим з органів внутрішніх справ, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачується за посадою, з якої вони були звільнені, але не більше як за один рік.

З вищенаведеного вбачається, що лише в разі прийняття рішення про поновлення на посаді та скасування оскаржуваного наказу, суд стягує з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Враховуючи встановлену в даному провадженні правомірність звільнення позивача з органів внутрішніх справи, вимоги про нарахування та виплату грошового забезпечення за період з 20 січня 2015 року по 10 березня 2015 року, стягнення з відповідача (Управління МВС України на Південно-Західній залізниці) грошового забезпечення за час вимушеного прогулу (з 20 січня 2015 року по 10 березня 2015 року) в розмірі 4855,55 грн. не підлягає задоволенню.

Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі доведено правомірність оскаржуваних наказів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позивачем не доведено протиправність наказу відповідача та не підтверджено позовні вимоги, а тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник