Постанова № 43526451, 07.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 квітня 2015 року № 826/728/15

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітель - Дніпро» до Державного центру сертифікації департаменту служби з надзвичайних ситуацій України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітель - Дніпро» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державного центру сертифікації департаменту служби з надзвичайних ситуацій України (надалі також - відповідач), в якому просило:

- визнати нечинним та скасувати рішення Державного центру сертифікації ДСНС України від 25 грудня 2014 року за № 8512с6 про скасування сертифікату відповідності за № UА 1.016.0084402-14 від 20 серпня 2014 року виданого ТОВ «Капітель - Дніпро» (код ЄДРПОУ 34775930) на вогнезахисну речовину (фарбу) «АК - 121 Defender М solvent» виробництва ТОВ «Євростиль» (Російська Федерація);

- зобов'язати Державний центр сертифікації ДСНС України відновити дію сертифікату відповідності за № UА 1.016.0084402-14 від 20 серпня 2014 року виданого ТОВ «Капітель - Дніпро» (код ЄДРПОУ 34775930) на вогнезахисну речовину (фарбу) «АК - 121 Defender М solvent» виробництва ТОВ «Євростиль» (Російська Федерація).

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що відповідачем всупереч приписам чинних нормативно - правових актів, зокрема: Правил обов'язкової сертифікації продукції протипожежного призначення, Міждержавної угоди укладеної Україною та Російською Федерацією від 12 квітня 1994 року, прийнято рішення про скасування сертифікату відповідності за № UА 1.016.0084402-14 від 20 серпня 2014 року, що призводить до порушення законних прав та інтересів позивача та сприяє утворенню неконкурентних засад діяльності на ринку виробів протипожежної безпеки.

Відповідач у судове засідання 04.03.2015р. не прибув, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Разом з тим, у матеріалах судової справи наявні письмові заперечення проти позову, у яких відповідач покликався на повну відповідність спірного рішення приписам законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу видано Сертифікат відповідності від 20.08.2014р. за № UА 1.016.0084402-14 від на вогнезахисну речовину (фарбу) «АК - 121 Defender М solvent» виробництва ТОВ «Євростиль» (Російська Федерація).

Фактичні матеріали справи свідчать, що Міністерством економічного розвитку та торгівлі України за результатами перевірки фактів, викладених у зверненні народного депутата України Чубатенка О.М., окрім інших питань, було проведено аналіз документів стосовно видачі сертифікату відповідності №UА 1.016.0084402-14 від 20.08.2014р. на вогнезахисну речовину (фарбу) «АК - 121 Defender М solvent», встановлено, що Державним центром сертифікації департаменту служби з надзвичайних ситуацій України неправильно видано вищевказаний сертифікат та зазначено про необхідність невідкладного скасування його дії.

В подальшому, рішенням Державного центру сертифікації ДСНС України від 25 грудня 2014 року за № 8512с6 скасовано сертифікат відповідності за № UА 1.016.0084402-14 від 20 серпня 2014 року виданого ТОВ «Капітель - Дніпро» (код ЄДРПОУ 34775930) на вогнезахисну речовину (фарбу) «АК - 121 Defender М solvent» виробництва ТОВ «Євростиль» (Російська Федерація).

Позивач не погоджуючись із правомірністю спірного рішення, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Предметом судового розгляду в даній адміністративній справі, є, зокрема, визначення питання щодо відповідності рішення від 25 грудня 2014 року за № 8512с6 про скасування сертифікату відповідності. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) дій відповідача при розгляді прийняті спірного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у процесі підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу вимогам, встановленим законодавством України, і поширюється на виробників та постачальників продукції незалежно від форми власності і видів діяльності, на органи з сертифікації, випробувальні лабораторії, а також відповідні державні органи, регламентовані приписами Закону України «Про підтвердження відповідності».

Як встановлено ст. 1 Закону України «Про підтвердження відповідності», сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Поряд з цим, під органом з оцінки відповідності законодавець розглядає підприємство, установу, організацію чи їх підрозділ, які провадять діяльність з оцінки відповідності, включаючи калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування.

Як встановлено п.1.1. Положення про Державний центр сертифікації ДСНС України, затверджений наказом ДСНС України 22.05.2013р. № 277 (надалі також - Положення), Державний центр сертифікації ДСНС України (далі - Держцентр) є органом з оцінки відповідності, що належить до сфери управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до п. 4.2. Положення, Державному центру сертифікації департаменту служби з надзвичайних ситуацій України, надано право, зокрема, видавати сертифікати відповідності й укладати ліцензійні угоди на право їх застосування та маркування продукції знаком відповідності; призупиняти дію або скасовувати видані сертифікати відповідності (свідоцтва про визнання сертифікатів відповідності) та ліцензійні угоди у разі порушення заявником установлених вимог з оцінки відповідності.

Як вбачається з матеріалів справи, об'єктом сертифікату відповідності 20.08.2014р. №UА 1.016.0084402-14 була вогнезахисна речовина (фарба) «АК - 121 Defender М solvent» виробництва ТОВ «Євростиль» (Російська Федерація).

Суд зазначає, що ст. 9 Закону України «Про підтвердження відповідності» визначено, що процедура підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері для окремих видів продукції, яка може становити небезпеку для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, запроваджується технічними регламентами.

Поряд з цим, правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, встановлює організаційні форми їх функціонування на території України визначені Декретом Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» (надалі по тексту також - Декрет).

Стаття 13 Декрету передбачає, що сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову на добровільну. Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те

органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями з метою: запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції; створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.

Відповідно до ст. 15 Декрету, сертифікація на відповідність вимогам нормативних

документів проводиться виключно в державній системі сертифікації.

Обов'язкова сертифікація в усіх випадках повинна включати перевірку та випробування продукції для визначення її характеристик і подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією.

Випробування з метою обов'язкової сертифікації повинні проводитися акредитованими випробувальними лабораторіями (центрами) методами, які визначені відповідними нормативними документами, а за відсутності цих документів - методами, що визначаються органом з сертифікації чи органом, який виконує його функції.

Результати випробувань, проведених зазначеними лабораторіями (центрами), у подальшому не потребують підтвердження іншими акредитованими випробувальними лабораторіями (центрами).

Повторні випробування за визначеними характеристиками цієї продукції не проводяться, крім випадків, коли відповідно до законодавства встановлена недостовірність результатів випробувань.

Разом з тим, порядок та вимоги до проведення обов'язкової сертифікації продукції протипожежного призначення (далі - продукція) в Українській державній системі сертифікації продукції - Системі сертифікації УкрСЕПРО (далі - Система) регламентований Правилами обов'язкової сертифікації продукції протипожежного призначення, затвердженими наказом Держстандарту України від 27 червня 1997 р. № 374 (надалі також - Правила).

До продукції протипожежного призначення належать вогнегасники, установки автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння і їх складові, вогнегасні речовини, вогнезахисні речовини та матеріали, вогнеперешкоджуючі та вогнезатримуючі пристрої, протипожежне устаткування, спорядження пожежних, пожежні машини.

Пунктом 3.3. Правил визначено, що обов'язкова сертифікація продукції проводиться на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів, що зареєстровані у встановленому порядку, а також аналогічним вимогам міжнародних стандартів, чинних в Україні.

Згідно п. 3.4. Правил, порядок проведення сертифікації продукції у загальному випадку передбачає: - подання заявки на сертифікацію; - розгляд заявки та прийняття рішення за нею з визначенням схеми сертифікації; - обстеження виробництва; - атестацію виробництва продукції, що сертифікується, або сертифікацію системи якості, якщо це передбачено схемою сертифікації; - відбір, ідентифікацію зразків продукції та їх випробування; - аналіз одержаних результатів та прийняття рішення про можливість видачі сертифіката відповідності; - оформлення сертифіката відповідності та занесення сертифікованої продукції до Реєстру Системи; - визнання сертифіката відповідності, що виданий органом із сертифікації іншої країни; - укладення угоди згідно з додатком Д до ДСТУ 3413-96; - видачу сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання); - технічний нагляд за сертифікованою продукцією або атестованим виробництвом; - інформацію про результати робіт із сертифікації.

Як зазначає позивач, ним було дотримано порядок проведення сертифікації продукції, зокрема, з метою отримання сертифікату відповідності на вогнезахисну речовину, позивачем до Державного центру сертифікації департаменту служби з надзвичайних ситуацій України були подані протокол випробувань № 71/2ц/2-2012 від 14 серпня 2012 року проведених Українським науково - дослідним інститутом цивільного захисту МНС України (копія додається) та протокол випробувань проведених Федеральним державним закладом «Всеросійським орденом «Знак Пошани» науково - дослідний інститут протипожежної оборони» № 51710 від 13 вересня 2013 року.

Так, на переконання позивача, видача сертифікату відповідності на вогнезахисну речовину (фарбу) «АК - 121 Defender М solvent» виробництва ТОВ «Євростиль» (Російська Федерація) на підставі протоколів випробувань № 71/2ц/2-2012 від 14 серпня 2012 року, №51710 від 13 вересня 2013 року повністю відповідає умовам Міждержавної угоди, укладеної Україною та Російською Федерацією «про проведення узгоджених робіт з сертифікації між Державним комітетом України з стандартизації, метрології та сертифікації і Комітетом Російської Федерації з стандартизації, метрології та сертифікації» від 12 квітня 1994 року, відтак скасування сертифікату відповідності №UА 1.016.0084402-14 за таких умов вважає протиправним.

Суд не відхиляє такі доводи позивача, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст.2 Угоди про проведення узгоджених робіт з сертифікації між Державним комітетом України з стандартизації, метрології та сертифікації і Комітетом Російської Федерації з стандартизації, метрології та сертифікації від 12 квітня 1994 року (надалі по тексту - Угода), її чинність поширюється на продукцію, яка взаємно постачається, і, відповідно до законодавства держав Сторін, підлягає обов'язковій сертифікації в національних Системах сертифікації цих Сторін (для України - УкрСЕПРО, для Росії - ГОСТ Р).

В той час, як із матеріалів справи вбачається, що сертифікат відповідності №UА 1.016.0084402-14 виданий на підставі протоколів випробувань, проведених акредитованою випробувальною лабораторією Науково-дослідного центру Українського науково - дослідного інституту цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (надалі по тексту також - ВЛ НДІЦЗ ДСНС України) від 14.08.2012р. № 71/2Ц/2-2012 та від 08.04.2014р. № 36/2Ц/1-2014, а також на підставі визнання протоколу випробувань, проведених випробувальною лабораторією «ИЛ НИЦ ПТ и СП ФГУ ВНИИПО МЧС России» (протокол випробувань від 13.10.2013р. №51710).

Проте, судом встановлено, що вогнезахисні речовини та матеріали є об'єктом регулювання Федерального Закону Російської Федерації від 22.07.2008 № 123 - ФЗ «Технический регламент о требованиях пожарной безопасности» та не включені до переліку продукції, що підлягає обов'язковому підтвердженню відповідності в Системі сертифікації ГОСТ Р.

Враховуючи вищевикладене, виходячи зі змісту ст. 2 Угоди, її дія не поширюється на вогнезахисну продукцію.

Щодо протоколів ВЛ НДІЦЗ ДСНС України, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до норм Декрету, обов'язкова сертифікація в усіх випадках включає перевірку та випробування продукції для визначення її характеристик і подальший технічний нагляд за сертифікованою продукцією.

Згідно з пунктом 3.4 Правил, після розгляду заявки та прийняття рішення за нею з визначенням схеми сертифікації передбачено відбір, ідентифікацію зразків продукції та їх випробування.

Враховуючи вищенаведені, приписи суд приходить до висновку проте, що за заявкою, поданою у 2014 році не можуть бути зараховані результати випробувань, проведених у 2012 році.

Разом з тим, згідно відомостей викладених у листі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від №3431-08/42817-03 від 09.12.2014р., вбачається, що в довідці ВЛ НДІЦЗ ДСНС України, зазначається, що цією лабораторією проводились випробування (протокол від 08.04.2014 № 36/2Ц/1-2014) продукції, що має позначення, і на відповідність нормативному документу, відмінному від того, який зазначений в Сертифікаті.

Таким чином, фактичні обставини справи свідчать про недотримання порядку проведення обов'язкової сертифікації вогнезахисної речовини (фарби) «АК - 121 Defender М solvent», та зважаючи на наявність у Державного центру сертифікації департаменту служби з надзвичайних ситуацій України повноважень щодо скасування сертифікатів відповідності, суд дійшов до висновку проте, що рішення відповідача від 25 грудня 2014 року за № 8512с6 про скасування сертифікату відповідності за № UА 1.016.0084402-14 від 20 серпня 2014 року виданого ТОВ «Капітель - Дніпро» (код ЄДРПОУ 34775930) на вогнезахисну речовину (фарбу) «АК - 121 Defender М solvent» виробництва ТОВ «Євростиль» (Російська Федерація) прийнято правомірно, а отже скасуванню не підлягає.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача відновити дію сертифікату відповідності за № UА 1.016.0084402-14 від 20 серпня 2014 року виданого ТОВ «Капітель - Дніпро» (код ЄДРПОУ 34775930) на вогнезахисну речовину (фарбу) «АК - 121 Defender М solvent» виробництва ТОВ «Євростиль» (Російська Федерація), задоволенню не підлягають, позаяк в межах судового розгляду справи підтверджено правомірність рішення про його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 128, 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур