Постанова № 43526321, 01.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 квітня 2015 року № 826/17158/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді - Мазур А.С., суддів - Бояринцевої М.А., Кротюка О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 Державної реєстраційної служби України до визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної реєстраційної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної реєстраційної служби України щодо неприйняття рішення за зверненням ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 від 26.08.2014, 30.09.2014; 04.10.2014;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України прийняти рішення за зверненням ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 від 26.08.2014, 30.09.2014, 04.10.2014;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України провести перевірку Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві за фактами невиконання судових рішень, прийняття незаконних рішень, порушення строків розгляду заяв про реєстрацію права власності на нерухоме майно;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України в порядку і спосіб, передбачений положенням про Державну реєстраційну службу України, прийняти рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності службових осіб Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві за фактами невиконання судових рішень, прийняття незаконних рішень, порушення строків розгляду заяв про реєстрацію права власності на нерухоме майно;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України в порядку і спосіб, передбачений положенням про Державну реєстраційну службу України, прийняти рішення про звільнення Начальника Реєстраційної служби України Головного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 з займаної посади;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України провести перевірку дій службових осіб Державної реєстраційної служби України ОСОБА_4, ОСОБА_5 за фактом неналежного реагування на звернення ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 від 28.08.2014 та притягнути до дисциплінарної відповідальності осіб до компетенції яких було віднесено розгляд та прийняття рішення за зверненням;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України в порядку і спосіб, передбачений положенням про Державну реєстраційну службу України, прийняти наказ (або внести зміни до існуючих), яким деталізувати порядок дій державних реєстраторів при прийнятті рішень про реєстрацію, зупинення розгляду, відмову в реєстрації та контролю керівників служб за строками прийняття рішень, персональної відповідальності реєстраторів за прийняття незаконних рішень та бездіяльність;

- зобов'язати Голову Державної реєстраційної служби України прийняти ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 особисто;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України подати у встановлений судом строк звіт про виконання даного судового рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач своєю бездіяльністю порушує його права та інтереси.

Під час судового розгляду позивачем підтримано позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог у повному обсязі. У своїй письмовій заяві представник Державної реєстраційної служби України просив здійснювати розгляд справи у відсутність представника відповідача за наявними матеріалами.

У порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014, яка підтримана ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2014, скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2014 та прийнято нову, якою скасовано рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві № 8685187 від 05 грудня 2013 року про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а також зобов'язано Реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві в термін, визначений законодавством, вчинити дії щодо державної реєстрації права власності на підставі заяви ОСОБА_1 за реєстраційним № 4161404 від 25.1 1.2013 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2014 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у м. Києві в особі Реєстраційної служби задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління юстиції у м. Києві в особі Реєстраційної служби щодо порушення строків розгляду заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в Садовому товаристві "За кермом" Дарницького району м. Києва;

- визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.05.14 р. №13373300;

- зобов'язано Головне управління юстиції у м. Києві в особі Реєстраційної служби розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в Садовому товаристві "За кермом" Дарницького району м. Києва з винесенням рішення по суті у передбачені законодавством строки.

Уподальшому, 26.08.2014 адвокат ОСОБА_2, що представляє інтереси ОСОБА_1, подав до Державної реєстраційної служби України звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян», в якому порушувалось питання про проведення перевірки Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві за фактами невиконання судових рішень, прийняття незаконних рішень, порушення строків розгляду заяв про реєстрацію права власності на нерухоме майно; в порядку і спосіб передбачений положенням про Державну реєстраційну службу України прийняти рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності службових осіб Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві за фактами невиконання судових рішень, прийняття незаконних рішень, порушення строків розгляду заяв про реєстрацію права власності на нерухоме майно; зобов'язати Державну реєстраційну службу України в порядку і спосіб передбачений положенням про Державну реєстраційну службу України прийняти рішення про звільнення начальника Реєстраційної служби України Головного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 з займаної посади.

Листом № Б-3617 Державної реєстраційної служби України від 25.09.2014 за підписом заступника голови ОСОБА_4 надано відповідь ОСОБА_2, в якій зазначено, що Укрдержреєстром за результатами розгляду звернення останнього доводилось до відома реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві позиція з приводу допущених порушень реєстраторами з приводу зазначених ними підстав для зупинення розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №№ 6718143, №7101515 та доручено вказаній реєстраційній службі вжити заходи щодо перегляду рішень про зупинення розгляду цих заяв від 28.05.2014 і від 26.06.2014 відповідно, а також наголошено реєстраційній службі Головного управління юстиції у м. Києві на необхідності забезпечення належної реалізації законних прав та інтересів громадян під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в тому числі і дотримання строків державної реєстрації, визначених Законом. Крім того повідомлено про звільнення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_7 через допущення порушень при прийнятті рішення про зупинення розгляду заяви № 6718143. Проте, в результаті розгляду заяви №6718143 25.09.2014 державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Рябим Д.С. повторно прийнято рішення про зупинення розгляду цієї заяви.

30.09.2014 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до заступника голови Державної реєстраційної служби України ОСОБА_4 з проханням провести перевірку дій співробітника Державної реєстраційної служби України ОСОБА_5 за фактом неналежного реагування на звернення ОСОБА_2 від 28.08.2014 та притягнути до дисциплінарної відповідальності осіб до компетенції яких було віднесено розгляд та прийняття рішення, а також провести перевірку Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві за фактами невиконання судових рішень, прийняття незаконних рішень, порушення строків розгляду заяв про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

На дане звернення, ОСОБА_2 отримав відповідь Державної реєстраційної служби України від 13.10.2014 (лист № Б-3968-06) про те, що за наслідками виконання доручення, наданого Укрдержреєстром реєстраційній службі Головного управління юстиції у м. Києві, за результатами розгляду заяви, зареєстрованої у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 7101515, 1 жовтня 2014 року державним реєстратором Бродюк І.Ю. прийнято рішення про зупинення розгляду заяви. Також повідомлено, що державні реєстратори ОСОБА_7 та Савченко М.М., якими були прийняті рішення про зупинення розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №№ 6718143, №7101515 із зазначенням підстав, що суперечать нормам законодавства, звільнені із займаних посад. Що ж стосується відновлення розгляду вищевказаних заяв, розгляд яких було повторно зупинено, відповідачем рекомендовано надати у визначений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» подати необхідні документи, відсутність яких зумовила повторне зупинення розгляду цих заяв.

У подальшому, 04.10.2014 ОСОБА_2 подано скаргу на ім'я голови Державної реєстраційної служби України про дії та бездіяльність співробітників Департаменту реєстрації речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України з проханням провести перевірку дій співробітників зазначеного Департаменту ОСОБА_4, ОСОБА_5 за фактом неналежного реагування на звернення ОСОБА_2 від 28.08.2014 та притягнути до дисциплінарної відповідальності осіб, до компетенції яких було віднесено розгляд та прийняття рішення за зверненням; провести перевірку Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві за фактами невиконання судових рішень, прийняття незаконних рішень, порушення строків розгляду заяв про реєстрацію права власності на нерухоме майно та притягнути до дисциплінарної відповідальності осіб, до компетенції яких було віднесено розгляд та прийняття рішення за заявами ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13; а також в порядку і спосіб визначений положенням про Державну реєстраційну службу України прийняти наказ (або внести зміни до існуючих), яким деталізувати порядок дій державних реєстраторів при прийнятті рішень про реєстрацію, зупинення розгляду, відмову в реєстрації та контролю керівників служб за строками прийняття рішень, персональної відповідальності реєстраторів за прийняття незаконних рішень та бездіяльність; прийняти особисто.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 04.10.2014 Державною реєстраційною службою України надано відповідь від 04.11.2014 за № Б-4060-8.4, в якій зазначено, що у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року по справі №826/104/14, постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2014 року по справі №826/8808/14, постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2014 року по справі №826/11649/14 по суті змісту резолютивних частин яких було зобов'язано реєстраційну службу Головного управління юстиції в місті Києві розглянути надані заявником заяви про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень і прийняти рішення за результатом такого розгляду у відповідності до вимог чинного законодавства. Державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві були прийняті відповідні рішення в процесі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які, на думку державних реєстраторів, відповідають вимогам вищезгаданого реєстраційного законодавства. Крім того, зазначено, що посадовими особами Державної реєстраційної служби України було здійснено повноваження щодо контролю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно шляхом реагування на скаргу ОСОБА_2 та надання відповіді на неї листом від 25 вересня 2014 року №Б-3617-06.

Особистий прийом ОСОБА_2 головою Державної реєстраційної служби України Онищенко Г. проведено 14.11.2014, яка доручила ОСОБА_15 розглянути питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за рішенням суду по суті, у разі потреби, провести перевірку законності дій відповідних посадових осіб, дослідити передані під час прийому документи та підготувати обґрунтовану відповідь заявнику.

Листом Державної реєстраційної служби України від 15.12.2014 за № 3430/22-14-8.4, серед іншого, повідомлено ОСОБА_2, в частині питань, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1, що з урахуванням документів, доданих до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 6718143 убачається, що будівництво такого об'єкту нерухомого майна здійснювалось в результаті діяльності садового товариства "За кермом", заявнику для проведення державної реєстрації права власності на садовий будинок АДРЕСА_1, в садовому товаристві "За кермом" м. Київ, слід подати лише довідку такого кооперативу про внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Державної реєстраційної служби України щодо неприйняття рішення за зверненням ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 від 26.08.2014, 30.09.2014, 04.10.2014 та зобов'язання Державну реєстраційну службу України прийняти рішення за такими зверненнями не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення та дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Зокрема, заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Частиною першою статті 15 передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_1, звертався 26.08.2014, 30.09.2014, 04.10.2014 до Державної реєстраційної служби України в порядку Закону України «Про звернення громадян», на кожне із таких звернень отримував обґрунтовану та повну відповідь, дані обставини підтверджуються листами Укрдержреєстру від 25.09.2014, 13.10.2014, 04.11.2014.

Зміст вказаних відповідей, а також дата їх надання, дають суду підстави для висновку про належний і вчасний розгляд відповідачем звернень ОСОБА_2, при цьому в судовому засіданні стороною позивача не заперечено факт отримання відповідей.

Аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що звернення ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 від 26.08.2014, 30.09.2014, 04.10.2014 розглянуті з дотриманням вимог діючого законодавства України, а тому відсутні правові підстави для зобов'язання Державної реєстраційної служби України прийняти рішення за такими зверненнями.

Що ж стосується решти позовних вимог, а саме: зобов'язати Державну реєстраційну службу України провести перевірку Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві за фактами невиконання судових рішень, прийняття незаконних рішень, порушення строків розгляду заяв про реєстрацію права власності на нерухоме майно; в порядку і спосіб передбачений положенням про Державну реєстраційну службу України прийняти рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності службових осіб Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві за фактами невиконання судових рішень, прийняття незаконних рішень, порушення строків розгляду заяв про реєстрацію права власності на нерухоме майно; в порядку і спосіб передбачений положенням про Державну реєстраційну службу України прийняти рішення про звільнення Начальника Реєстраційної служби України Головного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 з займаної посади; провести перевірку дій службових осіб Державної реєстраційної служби України ОСОБА_4, ОСОБА_5 за фактом неналежного реагування на звернення ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 від 28.08.2014 та притягнути до дисциплінарної відповідальності осіб до компетенції яких було віднесено розгляд та прийняття рішення за зверненням, колегія суддів зазначає наступне.

Механізм здійснення Державною реєстраційною службою України перевірок діяльності реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України визначений Порядком проведення Державною реєстраційною службою України перевірок діяльності реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2013 № 569/5 (далі - Положення про перевірки).

Згідно з пунктом 1.3. Положення про перевірки, позапланові цільові перевірки проводяться за дорученням Голови Укрдержреєстру без попереднього повідомлення реєстраційних служб за наявності однієї з таких обставин:

- встановлення фактів, які є підставою для проведення службового розслідування щодо керівників відповідної реєстраційної служби;

- виявлення недостовірності інформації в поданих реєстраційними службами документах, у тому числі звітах про стан виконання планів роботи;

- обґрунтоване звернення фізичних та юридичних осіб про порушення реєстраційними службами вимог нормативних приписів актів законодавства; неподання в установлений строк реєстраційними службами звітності; систематичне порушення виконавської дисципліни;

- відсутність інформації про усунення порушень, установлених за результатами планової перевірки.

Разом з тим, Положення про перевірки не встановлює обов'язку Укрдержреєстру проводити позапланові перевірки за кожним випадком звернення.

Підпунктом 2 пункту 5 Положення про Укрдержреєстр встановлено, що Укрдержреєстр з метою організації своєї діяльності здійснює добір кадрів в апарат Укрдержреєстру та на керівні посади в структурні підрозділи територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Укрдержреєстру, структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління.

Відповідно до підпункту 18 пункту 10 Положення про Укрдержреєстр, Голова Укрдержреєстру вносить Міністру юстиції подання та погоджує подання керівників головних управлінь юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру.

Абзацом десятим пункту 10 наказу Міністерства юстиції України від 03.07.2013 p. N 1330/5 (із змінами і доповненнями від 19.07.2013 p. N 1457/5) визначено, що керівники структурних підрозділів головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, призначаються на посади та звільняються з посад Міністром юстиції за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації за поданням Голови Укрдержреєстру.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

З огляду на викладене , суд відмовляє в задоволенні вищезазначених вимог.

Щодо позовної вимоги зобов'язати Державну реєстраційну службу України в порядку і спосіб передбачений положенням про Державну реєстраційну службу України прийняти наказ (або внести зміни до існуючих), яким деталізувати порядок дій державних реєстраторів при прийнятті рішень про реєстрацію, зупинення розгляду, відмову в реєстрації та контролю керівників служб за строками прийняття рішень, персональної відповідальності реєстраторів за прийняття незаконних рішень та бездіяльність, суд дійшов висновку, що вона також не підлягає задоволенню.

Відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 219, Укрдержреєстр нормативно-правові акти не приймає.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про звернення громадян" керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян.

Згідно частини третьої вказаного вище Закону порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається їх керівниками.

Правові основи діяльності Державної реєстраційної служби України визначені статтею 2 Положення про Державну реєстраційну службу України, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 401/2011, відповідно до якої повноваження, організація, засади та порядок діяльності Укрдержреєстр визначається Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра юстиції України.

Питання порядку дій державних реєстраторів при прийнятті рішень про реєстрацію, зупинення розгляду, відмову в реєстрації та контролю керівників служб за строками прийняття рішень, персональної відповідальності реєстраторів за прийняття незаконних рішень та бездіяльність врегульовані зокрема Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868.

Порядок здійснення особистого прийому громадян регулюється наказом Міністерства юстиції України від 03.07.2012 № 979/5 "Про затвердження Порядку особистого прийому громадян у Державній реєстраційній службі України".

Як убачається з матеріалів справи, Головою Державної реєстраційної служби України 14.11.2014 року проведено особистий прийом ОСОБА_2, що підтверджується карткою особистого прийому Державної реєстраційної служби України.

За таких обставин та враховуючи, що ОСОБА_2 був прийнятий на особистий прийом, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Голови Державної реєстраційної служби України особисто прийняти ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6.

Крім того, суд вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки таке право полягає у необхідності вчинення реєстраційних дій відносно нерухомого майна. Вказаним правовідносинам було надано оцінку рішеннями судів, які набрали законної сили. Таким чином, вищезгадані судові рішення повинні бути виконані в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", а не через механізм використання Закону України "Про звернення громадян".

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зобов'язання Державну реєстраційну службу України подати звіт про виконання даного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя А.С. Мазур

Судді: М.А. Бояринцева

О.В. Кротюк