Постанова № 43526233, 31.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 березня 2015 року 10:31 № 826/9639/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю:

представника позивача: Хитрий М.В.,

представник відповідача: Матківський А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельний дім «ОЛДІ» про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельний дім «ОЛДІ» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи ТОВ ТБД «ОЛДІ» (код 24738845) по проспекту Перемоги 49/2 в місті Києві, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері зазначених приміщень. В разі задоволення даного адміністративного позову про застосування заходів реагування, обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Адміністративний позов мотивовано тим, що під час перевірки відповідача, було виявлено ряд порушень правил техногенної та пожежної безпеки, у зв'язку з недотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.

В судовому засіданні, представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Як на підставу заперечень проти адміністративного позову, відповідач вказує на помилкове обрання способу захисту звернення до суду в порядку ст.182-2 КАС України, оскільки позивач повинен самостійно прийняти рішення та підтвердити його обґрунтованість в порядку ст.183-6 КАС України. Окрім того, позивачем не надано доказів відносно того, що порушення виявлені під час перевірки ТОВ ТБД «ОЛДІ», створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку з чим, потребують повного зупинення роботи відповідача.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що Солом'янським районним управлінням Головного управління ДСНС України у м. Києві прийнято наказ від 10.06.14р. №128 про проведення перевірки, яким доручено капітану служби цивільного захисту Харченку В.П., державному інспектору з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки Солом'янського району міста Києва в період з 10.06. по 19.06.2014р. провести позапланову перевірку ступеня виконання припису від 22.04.14р. ТОВ ТБД «ОЛДІ», за адресою: м. Київ, пр.- т Перемоги,49/2.

За результатами перевірки складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно - рятувальних служб від 18.06.2014р. №1056, в якому зафіксовані виявлені під час перевірки порушення, а саме: п. 5.1.15, НАПБ А.01.001-2004 - не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки; п. 5.1.29. НАПБ А.01.001-2004 електричні кабелі прокладені транзитом через складські приміщення; п.4.3.4. НАПБ А.01.001-2004 двері на шляхах евакуації не перенавішені з урахуванням їх відчинення по ходу евакуації відповідно п. 5.18. ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; п. 4.3.1. НАПБ А.01.001-2004 металеві сходи антресолі не виконані з межею вогнестійкості R 60 відповідно табл. 4 Державних будівельних норм ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; п.п. 6.2.3.1., 6.2.3.3., 6.2.3.5. НАПБ А.01.001-2004 приміщення не обладнані системою оповіщення І типу відповідно табл. Г.1 ДБН В.2.5.-56:2010 «Системи протипожежного захисту»; п. 4.3.11. НАПБ А.01.001-2004 евакуаційні виходи не дообладнані пристроями для самозачинення відповідно п. 8.3 ДБН В.2.2- 23:2009 «Будівлі та споруди. Підприємства торгівлі»; п. 7.6.1. НАПБ А.01.001-2004 будівля магазину не поділена на протипожежні відсіки протипожежними стінами 1-го типу відповідно п. 8.1 ДБН В.2.2-23:2009 «Будівлі та споруди. Підприємства торгівлі»; п. 4.2.6.НАПБ А.01.001-2004 не надана документація щодо обробки та межі вогнестійкості металевих конструкцій будівлі (антресоль); п.п. 7.6.4., НАПБ А.01.001-2004 двері, які відокремлюють торговий зал від 4.2.4., 2.9. складських (підсобних) приміщень не виконані протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ 30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО відповідно п. 2.2. «Правил обов'язкової сертифікації продукції протипожежного призначення», затверджених наказом Держстандарту України від 27 червня 1997 року №374; п.6.2.1. НАПБА.01.001-2004 в складських (підсобних) приміщеннях магазину не влаштовано систему димовидалення відповідно п. 5.1 СНиП 2.04.05-91* «Отопление, вентиляция и кондиционирование»; п. 5.1.35. НАПБ А.01.001-2004 не надано підтвердження, що будівля та її зовнішні установки захищені від прямих попадань блискавки і вторинних її прояв відповідно до вимог ДСТУ Б.В.2.5-38:2008; п. 7.10.1.4. НАПБ А.01.001-2004 конструкції стелажів (у тому числі полиці) висотою більше 3 м не виконані з негорючих матеріалів (не оброблені вогнетривкою сумішшю); п. 5.3.1, НАПБ А.01.001-2004 відсутня система автоматичного відключення; п.п. 5.3.10,5.3.11 вентиляції в разі спрацювання автоматичної пожежної сигналізації відповідно п.9.3 СНиП 2.04.05-91* «Отопление, вентиляция и кондиционирование», п. 1.6.3 ДБН В.2.5-13-98 «Пожежна автоматика будівель та споруд»; п.п.5.3.11, НАПБ А.01.001-2004 у місцях перетину повітроводами системи 5.3.10 вентиляції протипожежних перегородок та перекриття відсутні пристрої проти поширення вогню; п.5.3.1НАПБА.01.001-2004 повітроводи вентиляційної системи не виконані з межею вогнетивкості не менше ніж ЕІ 30 відповідно; п.4.118 СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование»; п.п. 6.1.3., НАПБ А.01.001-2004 не наданий договір на технічне обслуговування 6.1.4. системи автоматичної пожежної сигналізації з спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання цих робіт; п.п. 4.2.3., НАПБ А.01.001-2004 система автоматичної пожежної сигналізації; 6.1.3. знаходиться в неробочому стані; п. 6.1.28. НАПБ А.01.001-2004 не надані підтверджуючі матеріали виводу сигналу від приймально-контрольного приладу системи автоматичної пожежної сигналізації на пульт централізованого пожежного спостереження відповідно п. 4.6. ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту»; п. 6.1.2. НАПБ А.01.001-2004 торгівельний зал не обладнано системою пожежної сигналізації з використанням адресних компонентів відповідно дод. В ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту»; п. 6.1.2.НАПБ А.01.001-2004 складська будівля (ангар) не обладнана системою пожежної сигналізації відповідно дод. В ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту»; п. 6.1.2.НАПБ А.01.001-2004 приміщення торгового залу, антресольного поверху, складських приміщень не обладнано автоматичною установкою пожежогасіння відповідно дод. В ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту»; п. 6.1.2.НАПБ А.01.001-2004 для захисту блоку сервера, шаф з електричним та електронним обладнанням тощо, не передбачено використання автономної модульної установки локального пожежогасіння відповідно п. 4.15; п. 13.1. таблиці В2 ДБН В.2.5- 56-2010 «Системи протипожежного захисту»; п. 6.3.2.1. НАПБ А.01.001-2004 приміщення магазину не обладнані внутрішнім протипожежним водогоном з розрахунку зрощення кожної точки приміщення не менше ніж двома струменями води відповідно 8.21. ДБН В.2.2-23:2009 «Будівлі та споруди. Підприємства торгівлі»; п. 6.3.2.4.. НАПБ А.01.001-2004 пожежні крани, що розташовані в сходовій клітині не розміщені у вбудованих або навісних шафах, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання; п. 6.3.2.3. НАПБ А.01.001-2004 пожежні крани не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ними діаметра та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля; п. 3.14. НАПБ А.01.001-2004 члени добровільної пожежної дружини не застраховані від нещасних випадків у страховій компанії відповідно п. 17 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку функціонування добровільної пожежної охорони» від 17.07.2013р. № 564.

На підставі результатів перевірки, з метою припинення порушень законодавства та усунення недоліків, які виявлені під час здійснення перевірки, позивачем винесено припис від 20.03.2014р. про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч.ч.1, 4, 5, ст.5 , ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

За змістом ст.6 Закону, підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Позивач посилається на те, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей які працюють, перебувають на підприємстві, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, а саме: двері підсобних приміщень не виконані протипожежними з межею вогнестійкості не менше ЕІ 30 хвилин та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО, чим створює загрозу розповсюдження пожежі та шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій на суміжні приміщенні 1 може призвести до травмування осіб у зв'язку із задимлення сходів; порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії, що може призвести до загибелі людей; відсутність систем (установок) автоматичної пожежної сигналізації перешкоджає гидкому виявленню та гасінню пожежі, повідомленню (оповіщенню) про неї. а також оперативній евакуації людей на ранній стадії виникнення пожежі; невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час евакуації людей та гасінні пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум'я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Разом з тим, в судовому засіданні, представником позивача, зазначено, що відповідачем, на момент розгляду справи, усунено лише два порушення із 26, передбачених приписом, що не заперечувалось представником відповідача.

Слід зазначити, що порушення які не усунуті відповідачем можуть спричинити настання негативних наслідків та створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які знаходяться у приміщеннях відповідача, а також особам які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (частина друга статті 55 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI).

Положеннями частини 2 статті 51 та частини 5 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Відповідно до положень статей 4-7 Закону України "Про пожежну безпеку" Правила пожежної безпеки в Україні є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.

Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За змістом п.8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Судом встановлено, що також підтверджується матеріалами справи, що відповідачем, виявлені порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки та на усунення яких, позивачем винесено припис, не усунуті в повному обсязі.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач належним чином обґрунтував та надав суду необхідні докази на підтвердження заявлених ним вимог. В свою чергу, доводи відповідача щодо відсутності підстав для застосування заходів реагування не підтверджуються наданими у справу документами.

Крім того, за змістом ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Окрім того, суд звертає увагу відповідача, що відповідач не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи ТОВ "ТБД «ОЛДІ» (код 24738845) по проспекту Перемоги 49/2 в місті Києві, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері зазначених приміщень.

Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов