Постанова № 43525990, 03.04.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/509/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Войтович І.І.,

при секретарі: Сердюк О.О.,

за участю:

представника позивача - Матвійчук Л.Г.,

представника відповідача - Пєріна А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сільськогосподарського кооперативу імені Леніна

до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернувся Сільськогосподарський кооператив імені Леніна (далі - позивач) з адміністративним позовом до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення від 14.10.2014 року № 0001892200.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання товару, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування санкцій. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та пояснив, що відповідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних та за даними додатку №5 до Декларації з податку на додану вартість за період лютий, квітень 2014 р. СК ім. Леніна до складу податкового кредиту віднесена сума податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_3 у розмірі ПДВ 17120,00 грн. Згідно даних Інформаційної бази "Система співставлення податкових зобов'язань податкового кредиту в розрізі контрагентів" на рівні ДПА України ФОП ОСОБА_3 включено до податкових зобов'язань лютий, квітень 2012 р. по взаєморозрахункам з СК ім. Леніна у розмірі ПДВ 0,00 грн. Таким чином, на момент проведення перевірки встановлено розбіжність по декларуванню податку на додану вартість по взаємовідносинам між СК ім. Леніна та ФОП ОСОБА_3 за лютий, квітень 2012 р. на загальну суму ПДВ 17120,00 грн., яка виникла по 1-му ланцюгу придбання товарів СК ім. Леніна - ФОП ОСОБА_3 Вважає прийняте контролюючим органом оскаржуване податкове повідомлення - рішення правомірним та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Сільськогосподарський кооператив імені Леніна зареєстроване Новотроїцькою районною державною адміністрацією 30.03.2000 р. за №442. На податковий облік взято в Новотроїцькому відділенні Генічеської ОДПІ як платника податків 30.03.2000 р. №47.

Також, судом встановлено, що у період з 08.09.2014 р. по 12.09.2014 р. відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Сільськогосподарського кооперативу імені Леніна, щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3 за період лютий 2012 р., квітень 2012 р.

За результатами даної перевірки складено акт від 19.09.2014 року №423/22-1/03784048 (далі - акт). (а.с. 15-21).

З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 8203,30 грн. у т.ч. за лютий 2012 р. (а.с. 21).

Крім цього, перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_3, встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити факт придбання позивачем товару (паливно - мастильні матеріали) у ФОП ОСОБА_3, з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності, також на видаткових накладних відсутнє прізвище особи, яка відвантажила, та яка отримала паливно - мастильні матеріали, що не дає змогу ідентифікувати особу, якою здійснено операцію.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0001892200 від 14.10.2014 року, яким Сільськогосподарському кооперативу імені Леніна визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12 304,99 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 8203,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 4101, 66 грн. (а.с.32).

Не погоджуючись з вищенаведеним податковим повідомленням- рішенням позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З огляду на те, що відповідач стверджував про те, що у Сільськогосподарського кооперативу імені Леніна відсутні документи щодо здійснення господарських операцій постачання нафтопродуктів з ФОП ОСОБА_3, судом досліджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом та встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що правовідносини між Сільськогосподарським кооперативом імені Леніна та ФОП ОСОБА_3 виникли на підставі договору купівлі-продажу від 28.02.2012 р. № 025.

Договором передбачено, що Продавець зобов'язується продати, а Покупець оплатити та прийняти нафтопродукти в подальшому "Товар" в кількості, за якістю та ціною, умовами оплати та поставки, які визначені даним договором. Згідно п.3.1 кількість поставленого Товару визначається у відповідності до товарно-транспортної накладної.

На виконання умов договору суду надано наступні докази: рахунок фактура №56 від 27.02.2012 р. на загальну суму 49220,00 грн. у т.ч. ПДВ 8203,33 грн., накладною №64 від 01.03.2012 р., рахунок - фактура № 135 від 11.04.2012 р. на загальну суму 53500,00 грн., накладною №160 від 12.04.2012 р. Факт поставки нафтопродуктів підтверджується податковими накладними від 29.02.2012 р. № 53, від 13.04.2012 р. № 33, видатковими накладними №53 від 29.02.2012 р. на загальну суму 49220,00 грн. у т.ч. ПДВ 8203,33 грн., №33 від 13.04.2012 р. на загальну суму 53500,00 грн. у т.ч. ПДВ 8916,67 грн.

Відповідно до п.5.2 договору купівлі-продажу від 28.02.2012 р. № 025 за бажанням покупця та за обумовлену з продавцем оплату, можлива доставка автотранспортом продавця.

Транспортування нафтопродуктів здійснювалося автотранспортом ФОП ОСОБА_3, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 29.02.2012 р. №28022012, від 13.04.2012 р. №13042012.(а.с. 66-67).

Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт виконання даного договору.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом безпідставним.

Також, суд зазначає, що єдиною підставою для встановлення нереальності господарських операцій позивача з контрагентами слугував акт перевірки від 03.08.2012 року № 6/17-2/НОМЕР_2 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків зборів (обов'язкових платежів) суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - ОСОБА_3".

Крім того, судом встановлено, що в провадженні Херсонського окружного адміністративного суду перебувала справа №821/1275/14 за позовом Сільськогосподарського кооперативу імені Леніна до Генічеської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001592200 від 12.11.2013 р.

Постановою суду від 08.05.2014 р. у справі №821/1275/14 позов Сільськогосподарського кооперативу імені Леніна задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Генічеської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області від 12.11.2013 р. №0001592200.

Як вбачається зі змісту даного рішення, судом було досліджено виконання господарських взаємовідносин між Сільськогосподарським товариством імені Леніна та ФОП ОСОБА_3 у тому числі за період з червня - вересня, листопада 2011 р., березня 2012 р.

Відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 р. апеляційну скаргу Генічеської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області залишено без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.05.2014 р. у справі №821/1275/14 - залишено без змін.

Так, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. (ч.1 ст. 72 КАС України).

Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 8203,30 грн. у т.ч. за лютий 2012 р., суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок відповідача щодо порушень п.198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, безпідставним.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 14.10.2014 року № 0001892200, прийняте відповідачем безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Генічеської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Херсонській області №0001892200 від 14.10.2014 року, яким Сільськогосподарському кооперативу імені Леніна визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12 304,99 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 8203,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 4101, 66 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського кооперативу імені Леніна ( код ЄДРПОУ 03784048) судовий збір в сумі 1827,00 грн. (Одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 квітня 2015 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.3