Постанова № 43525855, 09.04.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 р. Справа № 820/17906/14 Суддя Харківський окружний адміністративний суд Котеньов О.Г., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення недоїмки,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 532,80 грн.

Згідно ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає вказану справу у порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалу суду про відкриття скороченого провадження у даній справі на адресу відповідача, зазначену у позові та підтверджену листом Адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України у Луганській області від 07.04.2015 року вх. №01-23/18602/15, направлено судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Керуючись приписами ч.7 ст.9 КАС України, суд застосовує ч. 11 ст. 35 КАС України, якою регламентовано, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд даної справи в порядку скороченого провадження.

Відповідач не скористався правом, наданим ч. 3 ст. 183-2 КАС України, та у строки, визначені законом, не надав до канцелярії суду заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у строки, передбачені п.2 ч.5 ст.183-2 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, зазначає наступне.

Відповідно до Спеціального витягу від 28.10.2014 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців фізична особа-підприємць ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємць з 03.12.2001 року; відомості про перебування фізичної особи-підприємця у процесі провадження справи про банкрутство, санації - відсутні; внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за власним рішенням від 12.09.2014 року за №23830060005002108; місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2, зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області відповідно до вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування. Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності

Частинами 3-5 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

У встановлений законом строк відповідач вказану суму не сплатив, внаслідок чого утворилася заборгованість перед Пенсійним фондом в розмірі 532,80 грн.

Частинами 2-3 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно ч.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ч.11 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до ч.15 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, у зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни - позивачем направлялась вимога про сплату боргу від 03.06.2014 р. №Ф-6-1, яка надіслана на адресу відповідача. Доказів оскарження вказаної вимоги відповідачем до суду не надано.

Законом встановлено право на звернення відповідного органу Пенсійного фонду з вимогою про сплату недоїмки або до відповідного підрозділу державної виконавчої служби, або до суду. В даному випадку позивач правомірно скористався наданим йому правом звернення до суду, у нього наявне право на підтримання позовних вимог як у відповідного суб'єкта владних повноважень.

На теперішній час заборгованість відповідача становить 532,80 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості в розмірі 532,80 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Постанова підлягає негайному виконанню на підставі ст.256 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8-14, 41, 71, 94, 160-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення недоїмки - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (код НОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (код ЄДРПОУ 21792459, р/р25605301738 в ЛОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 304665) недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 532,80 грн. (п'ятсот тридцять дві гривні вісімдесят копійок).

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню. Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків для подання апеляційної скарги у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Котеньов О.Г.