Ухвала суду № 43523824, 09.04.2015, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 6/759/178/15

ун. № 759/19927/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді: Лук'яненко Л.М.

при секретарі: Борей В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві Владко Р.О. про примусове входження, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Старший державний виконавець ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Владко Р.О. звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 з метою проведення опису майна боржника в порядку виконання виконавчого листа №2-2288/11 від 06.04.2011 р., виданого Святошинським районним судом м. Києва про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу у сумі 25 783 ,71 грн., посилаючись на те, що доступу до квартири не було надано при ситуації тривалого невиконання боржником добровільно рішення суду, незважаючи на всі прийняті державним виконавцем заходи для виконання судового рішення, починаючи з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.04.2011 р. При виходах державного виконавця 29.01.2015 р., 24.03.2015 р. за адресою: квартири АДРЕСА_1 для опису і арешту майна боржника останнім доступу до приміщення надано не було, про що складені відповідні акти.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України подання державного виконавця суд розглядає без повідомлення сторін та державного виконавця.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та співставленні, суд дійшов до висновку, що подання про примусове проникнення до житла боржника задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні відділу ДВС Святошинського РУЮ у м. Києві знаходиться виконавчий лист №2-2288/11 від 06.04.2011 р., виданого Святошинським районним судом м. Києва про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу у сумі 25 783 ,71 грн.,. Відповідно до актів від 29.01.2015 р., 24.03.2015 р. за адресою: АДРЕСА_2 для опису і арешту майна боржника останнім доступу до приміщення надано не було.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом, а також зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Отже, в матеріалах справи міститься копія двох актів державного виконавця від 29.01.2015 р., 24.03.2015 р., у яких зазначено, що доступу до приміщення не надано, проте дані акти не містять часу коли було здійснено вихід за адресою АДРЕСА_2, не зазначено понятих, свідків. Не зазначено чи було повідомлено боржника про необхідність забезпечення необхідного доступу до цього приміщення у зазначені в акті дні та час. Матеріали справи не містять будь-яких повідомлень державного виконавця про те, що у зазначені дні буде проводитись опис майна боржника за вказаною адресою, крім, того, у боржника у власності лише 1/3 частина вказаної квартири, яка не виділена йому в натурі.

Враховуючи вищевикладене, державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві не надано суду жодних належних доказів, на підставі яких дане подання про примусове проникнення до житла підлягало б задоволенню.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві Владко Р.О.звернувся до суду з поданням, в якому просить постановити ухвалу про примусове проникнення до будинку за адресою : АДРЕСА_2, для примусового проведення виконавчих дій зазначених у виконавчих документах щодо ОСОБА_2 - задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження", ст.ст. 208-210, 292, 294 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві Владко Р.О. про примусове проникнення до жилого приміщення будинку за адресою : АДРЕСА_2, для примусового проведення виконавчих дій зазначених у виконавчих документах щодо ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: