Постанова № 43523413, 20.03.2015, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа №647/400/15-п

Провадження № 3/647/210/2015

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2015 року місто Берислав

Суддя Бериславського районного суду Херсонської області Миргород В.С., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185-8 ч.1 КУпАП, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, працює директор КУ «Бериславський районний центр по обслуговуванню закладів освіти», ідентифікаційний код НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статуту КУ «Бериславський районний центр по обслуговуванню закладів освіти», затвердженого рішенням Бериславської районної ради № 321 від 26.11.2013, районний центр - є комунальною установою Бериславської районної ради, що здійснює виробничу, науково -методичну, господарську, фінансову, організаційну та інші види діяльності по обслуговуванню закладів освіти Бериславського району.

Рішенням Бериславської районної ради № 322 від 26.11.2013, ОСОБА_1 призначено директором комунальної установи «Бериславський районний центр по обслуговуванню закладів освіти» з 29.11.2013 року.

Прокуратурою Бериславського району, з метою встановлення наявності обставин для представництва інтересів держави в суді, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, за вих. № 49/47 вих-15 від 12.01.2015 направлено до КУ «Бериславський районний центр по обслуговуванню закладів освіти» запит про надання інформації (у разі проведення процедур закупівлі) про розпочаті процедури закупівлі товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти (з вимогою долучення копій оголошень про початок процедур), а також про надання річного плану закупівель на 2015 рік (зі змінами).

Разом з тим, листом № 01-22/01-19-25/15 від 16.01.2015 року директором комунальної установи «Бериславський районний центр по обслуговуванню закладів освіти» ОСОБА_1 відмовлено у наданні інформації на зазначений запит прокуратури, з посиланням на те, що ст. 121 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про прокуратуру»: «не передбачено такої функції, яка б давала змогу органам прокуратури витребувати інформацію що зазначається у запиті, а також, що відповідно до ст. 5 ЗУ «Про прокуратуру» на прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом. Необхідна інформація в повному обсязі розміщується на офіційному загальнодержавному веб-норталі державних закупівель www.tender.me.gov.ua, де прокуратура може з нею ознайомитися в вільному доступі, не порушуючи чинного законодавства». Директор КУ «Бериславський районний центр по обслуговуванню закладів освіти» ОСОБА_1 неправомірно відмовила у наданні інформації та документів на письмовий запит прокуратури району № 49/47 вих-15 від 12.01.2015, у зв'язку з чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-8 КУпАП.

Прокурор Істомін В.В. в судовому засідання просив визнати винною ОСОБА_1 та притягнути до адміністративної відповідальності оскільки ОСОБА_1 неправомірно відмовила у наданні інформації та документів на письмовий запит прокуратури району № 49/47 вих-15 від 12.01.2015, у зв'язку з чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-8 КУпАП.

Правопорушник ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, надавши суду письмові пояснення, з яких вбачається, що запитувана прокурором інформація розміщена на офіційному сайті, доступ до якого має також прокуратура, а даний запит прокуратури розцінює як проведення перевірки, для здійснення якої прокурор повинен прийняти постанову. Прокуратурою не повідомлялось про розпочате досудове розслідування, про прокурорську перевірку, а тому вимога прокурора розцінена як тиск на неї, як на голову комітету з конкурсних торгів.

Вислухавши пояснення правопорушника, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до ст.7 КУАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов'язаний встановити ряд обставин: чи було вчинене адміністративне правопорушення, винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч.1 ст.185-8 КУпАП настає у разі невиконання посадовою особою законних вимог прокурора.

Судом встановлено, що рішенням Бериславської районної ради № 322 від 26.11.2013 року, ОСОБА_1 призначено директором комунальної установи «Бериславський районний центр по обслуговуванню закладів освіти» з 29.11.2013 року, тобто вона є посадовою особою.

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх субєктів права власності та господарювання тощо.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року зі змінами та доповненнями:

При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право:

1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, військових частин і штабів незалежно від встановленого в них режиму, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності без особливих перепусток, де такі запроваджено. Отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, здійснюється в порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про депозитарну систему України" ( 5178-17 );

2) витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення, мати доступ до відповідних інформаційних баз даних державних органів;

3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;

4) мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, повязаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";

5) отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури.

Дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.

При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право:

1) вносити подання;

2) у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування;

3) звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме, зпротоколупроадміністративне правопорушення ОСОБА_1, будучи директором комунальної установи «Бериславський районний центр по обслуговуванню закладів освіти» не виконала законних вимог прокурора передбачених ст.20 Закону України «Про прокуратуру», що є об»єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-8 КУпАП, і є предметом судової перевірки.

Вина ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення від 09.02.2015 року,

-запитом прокурора про надання відповідної інформації

-письмовою відповіддю правопорушника ОСОБА_1 згідно з якою вона відмовляється надати інформацію прокурору на запит.

Оцінивши зазначені докази в їхній сукупності, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1, як директор КУ «Бериславський районний центр по обслуговуванню закладів освіти» не виконала законних вимог прокурора, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбаченеч.1 ст.185-8 КУпАП.

За статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно дост.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 повинне бути накладено у межах встановлених санкцією ч.1 ст.185-8 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого порушення та його суспільну небезпеку, особи правопорушника, ступеню її вини, майнового стану, відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, відсутності відомостей, про те, що особа раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за аналогічне адміністративне правопорушення, а тому на правопорушника суд вважає може бути накладено мінімально можливе стягнення, яке передбачено санкцієюч.1 ст.185-8 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Директора Комунальної Установи «Бериславський районний центр по обслуговуванню закладів освіти» Херсонської області ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.185-8 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 340 грн. 00 коп.

Стягнути з директора Комунальної Установи «Бериславський районний центр по обслуговуванню закладів освіти» Херсонської області ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 36 гривні 54 копійки.

Судовий збір перераховувати на р/р 31216206700039, отримувач коштів: УДКСУ у Бериславському районі, код за ЄДРПОУ37858658,банк отримувача ГУДКУ у Херсонській області , МФО 852010, код 22030001 "СУДОВИЙ ЗБІР (Державна судова адміністрація України, 050)", пункт 5.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області.

Строк предявлення постанови до виконання три місяці.

Постанова набрала законної сили _____ 2015 року.

Суддя В.С. Миргород