Рішення № 43522692, 09.04.2015, Великописарівський районний суд Сумської області

Справа № 575/179/15-ц

Провадження № 2/575/63/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 р. смт. Велика Писарівка

В.Писарівський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Савєльєвої А.І.

за участю секретаря - Доценко Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.В.Писарівка справу за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: відділ Держземагентства у Великописарівському районі Сумської області, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: відділ Держземагентства у Великописарівському районі Сумської області, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Яблучне Великописарівського району Сумської області, на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0426 га згідно Державного акта на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 19.07.2004 року, та на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3232 га згідно Державного акта на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 19.07.2004 року, розташованих по АДРЕСА_1. Позивач являється спадкоємцем за заповітом вказаного спадкового майна, однак оформити спадкові права на земельні ділянки в нотаріальному порядку не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, видані на ім'я спадкодавця. У зв'язку з викладеним позивач просить позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач позов підтримала у повному обсязі, просить суд його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, але надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, в якій проти проти задоволення вимог позивача не заперечує.

Представник третьої особи - відділу Держземагентства у Великописарівському районі Сумської області Ароян С.Х. - у судовому засіданні з позовними вимогами згоден.

Заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Яблучне Великописарівського району Сумської області помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.7). Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить нерухоме майно, в тому числі земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0426 га згідно Державного акта на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 19.07.2004 року, та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,3232 га згідно Державного акта на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 19.07.2004 року, розташовані по АДРЕСА_1, що придбані ОСОБА_4 у відповідності до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.07.2004 року (а.с.13) у продавця ОСОБА_3. У відповідності до реєстраційного напису, здійсненого сільським Головою Яблучненської сільської ради на вказаному договорі купівлі-продажу, вказані земельні ділянки зареєстровані в Яблучненській сільській раді на праві власності за ОСОБА_4 і записані в реєстрову книгу за №4. Однак, за життя померлий ОСОБА_4 не зареєстрував своє право власності, не звернувся за виготовленням та не отримав державні акти про право власності на вказані земельні ділянки. У відповідності до Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №№ НВ-5901774192015, НВ-5901774162015 від 17.02.2015р. власником земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0426 га, кадастровий номер НОМЕР_4, згідно Державного акта на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 19.07.2004 року, та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,3232 га, кадастровий номер НОМЕР_5, згідно Державного акта на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 19.07.2004 року, розташованих по АДРЕСА_1, являється ОСОБА_3 (а.с.14,15).

З копії заповіту, що мається в матеріалах справи (а.с.8), вбачається, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті все своє майно заповів на користь ОСОБА_2, 1945 року народження, даний заповіт зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 53459379, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 40014010 від 30.03.2015 року (а.с.30).

У відповідності до листа № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

У відповідності до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 40014045 від 30.03.2015 року після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, відкрита спадкова справа 11.04.2013 року за № 58/2013 у нотаріуса (приватний нотаріус Н.В.Васильченко, Сумська область, Великописарівський район) та № 54368009 у Спадковому реєстрі, 03.12.2013 року видані свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями (а.с.31).

У відповідності до повідомлення приватного нотаріуса Н.В.Васильченко № 113/02-14 від 18.02.2015 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, здійснюється після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві (а.с.12).

У зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів (Державних актів) на вищевказані земельні ділянки, виданих на ім'я ОСОБА_4, одержати в нотаріальному порядку свідоцтва про право на спадщину позивач не має можливості.

Як вбачається з письмової заяви відповідача ОСОБА_3, вона не заперечує проти визнання за позивачем ОСОБА_2 права власності на спірне нерухоме майно, оскільки вона продала вказане майно за договором купівлі-продажу покупцеві ОСОБА_4 і на це майно не претендує (а.с.32).

Статтею 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю, або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Відповідно до ст.1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1258 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У відповідності до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Зі статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вбачається, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом; рішень судів, що набрали законної сили.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006р. N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р.та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Case of Oneryildis v. Turkey" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Таким чином, за умови прийняття позивачем ОСОБА_2 спадщини після смерті заповідача ОСОБА_4 у встановлений законом строк та спосіб, а також неможливості іншим шляхом оформити спадкові права на нерухоме майно, суд приходить до висновку, що право власності позивача на спадкове майно підлягає захисту у судовому порядку шляхом його визнання.

Рішення повинно відповідати вимогам ст.ст. 213, 215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного,

керуючись ст.ст. 1218,1221,1223,1268 ЦК України,

ст.ст. 10,60,212,213,214,215 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

Цивільний позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою с.Яблучне Великописарівського району Сумської області, право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Яблучне Великописарівського району Сумської області, на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку) площею 0,0426 га, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_4, згідно Державного акта на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 19.07.2004 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою с.Яблучне Великописарівського району Сумської області, право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Яблучне Великописарівського району Сумської області, на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3232 га, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_5, згідно Державного акта на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 19.07.2004 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Сумської області через В.Писарівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09 квітня 2015 року.

Суддя : А.І.Савєльєва