Ухвала суду № 43522633, 25.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/823/15

Головуючий у першій інстанції Нікітіна С.Й.

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Драгомерецького М.М., Парапана В.Ф.,

при секретарі - Добряк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу хутряного виробу, стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди та за позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу хутряного виробу, стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди,

встановила:

ОСОБА_3 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до фізичної особи - підприємця "ОСОБА_2" про розірвання договору, повернення коштів, стягнення моральної шкоди та витрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що в грудні 2011 року, він придбав в магазині "Symbol", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, жіноче пальто з хутру рисі виробник "RinDi for symbol". Однак, в подальшому ОСОБА_3 став помічати певні недоліки товару. Після неодноразового звернення до відповідача та, не отримавши відповідь яка б його влаштовувала, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

ОСОБА_3 вказує, що такі дії відповідача спричинили йому моральні страждання, які він оцінює 10000 грн.

В процесі розгляду справи, до суду з позовом, як третя особа яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову, звернулась ОСОБА_4 до фізичної особи - підприємця "ОСОБА_2" про розірвання договору купівлі-продажу хутряного виробу, стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_4 зазначила, що вона з 2008 року є постійним, поважним клієнтом магазину "Symbol", що розташований за адресою АДРЕСА_1, має відповідну дисконтну десятивідсоткову картку та протягом всього часу не мала жодних претензій ні від працівників магазину ні до них.

03 грудня 2011 року за рахунок коштів свого чоловіка ОСОБА_3, в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які допомагали розрахуватися з працівниками магазину, придбала в магазині "Symbol" жіноче пальто з хутру рисі, 42 розміру, за ціною 277 100 грн.

При цьому ОСОБА_4 зазначає, що під час придбання нею хутряного виробу працівники магазину не надали їй жодного документа, що підтверджував факт купівлі - продажу шуби. Через два місяця після покупки ОСОБА_4 виявила недоліки в придбаному товарі, а саме випадання волосяного покрову та появу жовтуватого відтінку. В зв'язку з чим, після неодноразового звернення до працівників магазину з відповідними претензіями та заявами про направлення товару на експертизу для виявлення недоліків, та не отримавши згоди, була вимушена самостійно звернуться до відповідних експертних установ.

Після цього, отримавши експертні висновки № 83 від 20.11.2012р., № 12036 від 20.02.2013 року та № 12079 від 26 липня 2013р., ОСОБА_4 вирішила самостійно звернутися до суду як третя особа з даним позовом. Також ОСОБА_4 просить поновити строк для звернення до суду, мотивуючи це тим, що відповідачем гарантійного терміну на товар встановлено не було, а тому строк, протягом якого можна звернутися з позовом про розірвання договору повинен, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 "Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів", закінчуватися 1 жовтня 2013 року.

ОСОБА_4 вказує, що такі дії відповідача спричинили їй моральні страждання, які вона оцінює 10000 грн.

Представник позивача та третьої особи з самостійними вимогами по довіреності ОСОБА_7 в судовому засіданні вимоги позивача та третьої особи підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача по довіреності ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4 та третьої особи - ОСОБА_4 не визнала, просила відмовити у їх задоволенні, посилаючись на наступні обставини.

Доводи, викладенні ОСОБА_4 в позові та заяві від 23.04.2013 року на адресу магазину "Symbol" не співпадають. Також, представник відповідача вважає що позивачі не могли придбавати шубу в великому приміщенні магазину "Symbol" та в присутності тих самих свідків, а висновки експертних товарознавчих досліджень можливо є упередженими.

Крім цього, позивачі не могли придбавати жіноче пальто з хутру рисі за ціною 277 100 грн. оскільки в магазині "Symbol" взагалі товарів з такої вартістю не існує зараз та не існувало у 2011 році. Також, представник відповідача заперечувала проти відшкодування моральної шкоди, оскільки чинне законодавство передбачає зазначене відшкодування лише у випадках, якщо така завдана майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. При цьому представник відповідача заперечуючи проти відшкодування витрат отриманих позивачем при проведенні експертних товарознавчих досліджень, зазначила про не надання позивачем відповідних доказів. Також, представник відповідача заперечувала проти поновлення строку для звернення до суду оскільки зазначений строк встановлений законом та на її думку не може бути подовжений.

Рішенням суду у задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено. Позов третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору ОСОБА_4 був задоволений частково. Був розірваний договір купівлі-продажу хутряного виробу "Шуба", виробник "RinDi for symbol", із шкурок рисі, розмір 42, укладений 03.12.2011 року між ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, та було стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 277 100 гривень суми вартості шуби.

У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_4 було відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник відповідача подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин, та вірно послався на діюче законодавство.

Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

ОСОБА_4 є постійним, клієнтом магазину "Symbol", що розташований за адресою АДРЕСА_1, має відповідну дисконтну десятивідсоткову картку та протягом всього часу, відповідно до показань свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, є безконфліктним покупцем.

Між ОСОБА_4 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, яка є власником магазину "Symbol", в присутності свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 03 грудня 2011 року був укладений договір роздрібної купівлі-продажу жіночого пальто з хутру рисі, виробник "RinDi for symbol", 42 розміру, в магазині "Symbol", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за ціною 277 100,00 грн. без надання відповідних розрахункових документів.

Цей факт підтверджується відповіддю показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 з яких вбачається, що сума грошових коштів якою позивачка розрахувалась в магазині "Symbol" за жіноче пальто з хутру рисі складає 277 100 грн. Також вартість шуби підтверджується Звітом про оцінку рухомого майна нового виробу аналогічного хутряному виробу - шуби фірми RinDi від 11.09.2013 року № 348/09-13.

При цьому суд першої інстанції також правильно вказав, що факт продажу хутряного виробу, у тому числі підтверджується наданими до суду документами, а саме письмовою відповіддю від фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на заяву ОСОБА_4 від 23.04.2013 року, з якої вбачається, що відповідач не спростовує факт продажу хутряного виробу - шуби за ціною 277 100,00 грн.

Суд правильно поставився критично до заперечень представника відповідача стосовно того, що в магазині "Symbol" відсутній зараз та був відсутній у 2011 році асортимент хутряних виробів вартістю дорожче ніж 68 000,00 грн., оскільки з показань свідка ОСОБА_9 в магазині постійно протягом 2011 - 2013 років знаходився асортимент з 200 хутряних виробів вартістю від 100 000,00 грн. до 600 000,00 грн., що також було підтверджено показаннями свідка ОСОБА_10

У лютому 2012 року ОСОБА_4 неодноразово скаржилася працівникам магазину "Symbol" на придбаний хутряної виріб у зв'язку з випадінням волосяного покриву, що підтверджується показаннями свідків, а 09.02.2012 року та 01.12.2012 року в присутності свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишала жіноче пальто з хутру рисі працівникам магазину "Symbol" для направлення його на експертизу. При цьому відмова працівників магазину скласти акт про прийняття товару була засвідчена відповідними Актами про відмову від підпису від 09.02.2012 року та 01.12.2012 року відповідно, які залученні до матеріалів справи.

Доводи представника відповідача про те, що оскільки акти не були складені від руки в приміщенні магазину то вони є нелегітимними, не заслуговують уваги, оскільки нічім не підтверджені.

Також суд обґрунтовано критично поставився до заперечень представника відповідача відносно показань свідка ОСОБА_5 з підстав неможливості здійснити покупку у великому приміщенні магазину до травня 2012 року. Оскільки свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розповіли, що бачили лише один магазин з вивіскою "Symbol" який знаходився на вул. Пушкінської в якому був придбаний хутряний виріб та їм не відомо чи мав цей магазин ще якісь приміщення, тому не можуть порівняти їх за розміром. При цьому свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 своїми показаннями підтвердили, а представник відповідача не спростувала, що магазин з вивіскою "Symbol" є єдиним магазином, а приміщення в якому продавались хутряні вироби, знаходиться на першому поверсі будинку по вул. Пушкінська та має чотири вікна по фасаду.

Ні під час складання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 відповіді від 26.03.2013 року, ні у подальшому, представники магазину не спростовували факти викладені у письмовій заяві ОСОБА_4 від 23.04.2013 року. При цьому в самій заяві позивачка стверджувала, що спочатку вона придбавала жіноче пальто з хутра вартістю 277 100,00 грн., а працівники магазину "Symbol" його продали, а потім вона неодноразового скаржилася до працівників магазину "Symbol" на якість придбаного хутряного виробу, а працівники залишали шубу в магазині для направлення на відповідну експертизу.

Суд правильно критично поставився до показань свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 стосовно того, що вони точно пам'ятають, що ОСОБА_4 в цей день в магазині не було оскільки вони пояснили суду, що не пам'ятають покупців які були в магазині 03 грудня 2011 року, а також точно не пам'ятають чи взагалі працювали вони в цей день чи ні.

Відповідно до копії Висновку експертного товарознавчого дослідження від 20.02.2013р. № 12036, причиною виникнення дефектів таких, як випадіння волосяного покриву можливе внаслідок

- по перше, браку вичинки (виробничий дефект), а поява жовтуватого відтінку в наслідок використання;

- по друге, якість хутряного виробу можна поставити під сумнів та припустити, що хутряний виріб виготовлений кустарним способом.

Відповідно до копії Висновку експертного товарознавчого дослідження № 12079 від 26.07.2013р, виконаний метод перевірки зв'язку волосяного покриву з шкіртканиною показав, що волосяний покрив хутряного виробу є ослаблений і не відповідає вимогам міцності відповідно ГОСТу 12056-66 "Шкурки рыси и диких кошек выделанные". Також судовим експертом було встановлено, що виявлений дефект, а саме випадіння волосяного покриву шуби, є істотним недоліком.

Відповідно до ст. 698 ЦК України, за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця - фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Відповідно до положень п. 12 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством; звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів" на сезонні товари (одяг, хутряні та інші вироби) гарантійний строк обчислюється з початку відповідного сезону. Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об'єкта будівництва - не пізніше десяти років від дня передачі їх споживачеві.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

При цьому, при розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Відповідно до ст. 21, 22 Закону України "Про захист прав споживачів" крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо зокрема споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою, документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу. Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Таким чином суд правильно вважав, що відповідач порушила права ОСОБА_4, як споживача, реалізувавши їй товар неналежної якості та не задовольнивши її вимоги про повернення грошових коштів.

Твердження представника відповідача про те, що висновки експертних товарознавчих досліджень можливо є упередженими, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги, оскільки відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва експерта № 1481, виданого центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України на підставі рішення від 25.02.2011 № 23 на ім'я ОСОБА_11, зазначені висновки були виконанні експертом з правом проведення товарознавчих експертиз, який внесений до відповідного Реєстру атестованих судових експертів. При цьому відповідно до п. 4.23 Розділу 4 Організація проведення експертиз (досліджень) та оформлення їх результатів "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 р. за N 705/3145 - експертні дослідження виконуються в порядку, передбаченому для проведення експертиз, а хід і результати таких досліджень викладаються у висновку експертного дослідження".

Тому підстав вважати надані висновки експертних товарознавчих досліджень недостовірними у суду не було.

Клопотань про призначення експертизи до суду не надходило.

При цьому, суд правильно вважав недоведеними вимоги ОСОБА_4 про стягнення на її користь суми витрат на проведення експертного дослідження, так як сума даних витрат не підтверджена належним чином.

Також суд обґрунтовано вважав недоведеними вимоги ОСОБА_4 про відшкодування їй моральної шкоди, так як в судовому засіданні моральні страждання третьої особи з самостійними вимогами не знайшли підтвердження.

Оскільки відповідачем були порушені вимоги ст.ст. 4, 6, 7, 8, 21, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", то є всі законні підстави задовольнити вимоги ОСОБА_4 щодо стягнення сплачених за жіноче пальто з хутра рисі коштів, а саме 277 100,00 грн.

Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів" на сезонні товари (одяг, хутряні та інші вироби) гарантійний строк обчислюється з початку відповідного сезону. Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років.

Судом вірно було встановлено що під час купівлі-продажу жіночого пальто з хутра рисі 03.12.2011 року відповідач жодного документу, який би засвідчив факт купівлі-продажу товару та, відповідно, гарантійні зобов'язання Урбанскій не надав.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994р. № 172 "Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів". затверджено перелік сезонних товарів, гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону, а саме, на одяг, хутряні та інші вироби осінньо-зимового асортименту, з 1 жовтня.

Таким чином, оскільки відповідачем гарантійного терміну на товар встановлено не було, то строк протягом якого можна звернутися з позовом про розірвання вказаного договору має закінчуватися 01 жовтня 2013 року.

Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, через два місяця після покупки, ОСОБА_4 почала помічати недоліки в придбаному у відповідача товарі. В зв'язку з цим, ОСОБА_4, починаючи з 09.02.2012р. зверталася до відповідача з відповідними претензіями та заявами про розірвання договору та вимогою повернути кошти, а також за пропозицією відповідача залишала шубу з метою її направлення на експертизу для виявлення недоліків, про що складалися відповідні акти. Однак, відповідач товар для виявлення недоліків на експертизу не направляла з мотивів відсутності для цього коштів, а лише у подальшому повідомляла ОСОБА_4, що її вимоги будуть розглянуті тільки після пред'явлення розрахункового документу, який підтверджує факт купівлі - продажі. Тому з метою підтвердження виявленого дефекту товару ОСОБА_4 самостійно зверталась до експертних установ.

Починаючи з 09.02.2012р. по 08.10.2013 року ОСОБА_4 фактично передала спірний товар спочатку відповідачеві, помилково розраховуючи на його намір врегулювати спір, а потім у відповідні експертні організації та намагалась врегулювати спір позасудовим порядком, а також постійно намагалась отримати докази існування істотних недоліків товару, у зв'язку з чим не мала можливості своєчасно звернутися до суду.

З огляду на це, суд правильно вважав пропуск строку для звернення до суду виниклим з поважних причин, а тому поновив цей строк.

В задоволенні первинного позову ОСОБА_3 суд правильно та обґрунтовано відмовив, оскільки позивач не є користувачем товару, а тому його права відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" порушені не були.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства, повно і всебічно перевіривши обставини, надавши належну оцінку допитаним свідкам, вирішив справу у відповідності з діючими нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянт не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги.

Так, посилання на те, що показання свідків зі сторони позивача є неналежним доказом, а єдиним доказом придбання хутряного виробу є належним чином видана квитанція про придбання, спростовується п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996р. "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" в якому вказано, що вирішуючи справи про захист прав споживачів у зв'язку з придбанням товарів неналежної якості, суди повинні мати на увазі,

що відповідно до статей 12, 14 Закону України "Про захист прав споживачів" такі вимоги можуть заявляти споживачі, котрі мають на товари квитанції, товарні чи касові чеки або інші письмові документи, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні строки - технічні паспорти чи документи, що їх замінюють. Оскільки в системі роздрібної торгівлі договір купівлі-продажу, як правило, збігається з його виконанням, на нього відповідно до статей 43, 44 ЦК УРСР не поширюються вимоги щодо обов'язкової письмової форми. Тому втрата зазначених документів, неодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводити факт купівлі-продажу з допомогою свідків.

Колегія суддів також не може взяти до уваги доводи апелянта про те, що ні позивачем, ні судом не було встановлено який саме хутряний виріб був придбаний, так як і в тексті позовної заяви, і в тексті рішення суду цей виріб зазначений то як хутряне пальто, то шуба, то полушубок, то жилет.

Слід зазначити, що точна назва виробу повинна бути вказана на квитанції або товарному чи касовому чеку, які, як було встановлено судом, не були видані покупцеві при продажу цього хутряного виробу.

Саме цей хутряний виріб був оглянутий та досліджений експертами, судами першої та апеляційної інстанції, упізнаний свідками.

Протиріччя в показах свідка ОСОБА_5 щодо довжини рукава виробу, на думку колегії суддів пояснюються тим, що ОСОБА_4 при них не приміряла цей виріб, він, з їх слів, вже був відкладений раніше та винесений працівниками магазину при розрахунку, а свідків ОСОБА_4 взяла із собою, так як боялася носити таку велику суму грошей.

Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відхилити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді М.М. Драгомерецький

В.Ф. Парапан