Ухвала суду № 43521837, 02.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/654/14-ц 02.04.2015 02.04.2015 02.04.2015

Провадження №22-ц/784/808/15

Провадження № 22ц/784/808/2015 Головуючий у першій інстанції: Агєєва Л.І.

Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

02 квітня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лівінського І.В.,

суддів: Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Харитонової І.В.,

за участі: державного виконавця Дрьомової О.О..,

боржника ОСОБА_3,

стягувача ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 грудня 2014 року, постановлену

за поданням

старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Заводський ВДВС ММУЮ) про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року старший державний виконавець Заводського ВДВС ММУЮ звернувся із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3

Заявник вказує, що на виконанні в Заводському ВДВС ММУЮ знаходиться зведене виконавче провадження № 1026/6 з примусового виконання наказу, виданого 1 липня 2013 року Господарським судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 79699 грн.69 коп. заборгованості за договором поставки, 3% річних в розмірі 3091 грн. 91 коп., та 1655 грн. 77 коп. судових витрат; виконавчого листа №2/487/2136/2013, виданого 11 жовтня 2013 року Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 165140 грн. та 1651 грн.40 коп. судових витрат.

Станом на 21 січня 2014 року боржником добровільно сплачено 5850 грн. в рахунок погашення боргових зобов'язань.

1 листопада 2013 року до Заводського ВДВС ММУЮ надійшла заява ОСОБА_4 з проханням направити до суду подання про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за кордон.

Посилаючись на те, що боржником судові рішення в добровільному порядку не виконані, а його виїзд може суттєво ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішень суду, старший державний виконавець просив суд тимчасово обмежити ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту до погашення ним заборгованості згідно зведеного виконавчого провадження № 1026/6.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 грудня 2014 року в задоволенні подання старшого державного виконавця відмовлено.

В апеляційній скарзі старший державний виконавець Заводського ВДВС ММУЮ, посилаючись на незаконність ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив її скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що в провадженні Заводського ВДВС ММУЮ знаходиться зведене виконавче провадження № 1026/6 з примусового виконання наказу, виданого 1 липня 2013 року Господарським судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 79699 грн.69 коп. заборгованості за договором поставки, 3% річних в розмірі 3091 грн.91 коп., та 1655 грн.77 коп. судових витрат; виконавчого листа №2/487/2136/2013, виданого 11 жовтня 2013 року Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 165140 грн. та 1651 грн.40 коп. судових витрат. Боржником судові рішення в добровільному порядку не виконані.

Державний виконавець направив до суду подання про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, посилаючись на те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Таке подання суд розглядає негайно без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що місцевий суд розглянув подання державного виконавця і постановив ухвалу у відсутності державного виконавця не повідомивши його у встановленому законом порядку про час та місце судового розгляду.

Таке недотримання порядку розгляду вказаного питання позбавило суд можливості повно та всебічно з'ясувати обставини справи пов'язані з тимчасовим обмеженням боржника у праві виїзду за межі України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, а справа направленню на новий розгляд до того ж суду.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 грудня 2014 року скасувати, а справу повернути на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: