Рішення № 43519800, 09.04.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1357/15-ц

Провадження № 2/750/995/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді Коверзнева В. О.,

при секретарі - Левченко В. Д.,

за участю представника позивача - Войналовича Р. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет застави,

в с т а н о в и в:

12.02.2015 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в розмірі 249308 грн 55 коп.; звернення стягнення на предмет застави - автомобіль марки Subaru Legaci Outbac, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить співвідповідачу ОСОБА_3, як майновому поручителю відповідача ОСОБА_2, в рахунок погашення його заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано невиконанням відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору, в частині дотримання строків погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав і наполягав на задоволенні. Відповідачі не з'явилися, про час і місце розгляду справи сповіщалися належним чином.

За згодою представника позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

25.07.2013 року сторони уклали Договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії у формі овердрафту НОМЕР_2 відповідно до якого позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в сумі 200000 грн строком до 24.07.2015 року зі сплатою за користування кредитними коштами 20% річних (далі - Договір, а. с. 8 - 15).

За змістом пункту 3.2.1 Договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний щомісячно сплачувати в повернення тіла кредиту та нарахованих відсотків у строк до 30 числа поточного місяця.

Пунктом 6.1 Договору передбачено сплату відповідачем пені в разі прострочення строків розрахунків, у розмірі 60% річних від простроченої суми за кожний день прострочення.

З метою забезпечення належного виконання сторонами умов Договору, того ж дня позивач уклав із співвідповідачем ОСОБА_3 договір застави транспортного засобу - автомобіля марки Subaru Legaci Outbac, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить їй на праві власності (а. с. 22 - 24).

11.09.2013 року позивач і відповідач ОСОБА_2 уклали Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої домовилися про збільшення з 01.12.2013 року плати за користування кредитом з 20% до 40% річних (а. с. 14, 15).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідач умови договору не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 05.12.2014 року складає 249308 грн 55 коп., зокрема:

заборгованість по тілу кредиту - 199749 грн 35 коп.,

заборгованість по сплаті відсотків - 41126 грн 33 коп.,

пеня - 8432 грн 87 коп.

Розмір заборгованості підтверджується розрахунком позивача (а. с. 25, 26), правильність якого відповідачами не спростована, що є підставою для її стягнення з відповідача ОСОБА_2 в повному обсязі.

Частиною першою статті 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Укладення сторонами Додаткової угоди № 1 до Договору тягне за собою збільшення відповідальності співвідповідача як майнового поручителя відповідача, оскільки цією угодою передбачено збільшення плати за користування відповідачем кредитними коштами з 20% до 40% річних. Отже, в силу закону, зазначене потребує обов'язкового отримання її згоди. Проте, як убачається з тексту цієї угоди (а. с. 15), співвідповідач погодилася на укладення сторонами додаткової угоди лише як дружина позичальника, на підставі статті 65 СК України, що тягне за собою інші правові наслідки. Своєї згоди на збільшення обсягу відповідальності як майновий поручитель співвідповідач не надавала.

За таких обставин договір поруки є припиненим з 11.09.2013 року, а тому у позивача відсутні правові підстави вимагати звернення стягнення на належний відповідачеві предмет застави.

Та обставина, що позивач фактично не збільшив плату за користування кредитом і продовжує нараховувати її в розмірі 20% річних не впливає на дійсність договору поруки, оскільки припинення його дії відбулося автоматично в момент укладення сторонами Додаткової угоди № 1 до Договору.

Виходячи з цього, заявлені до співвідповідача вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 10, 79, 88, 208, 209, 212 - 215, 224 - 226, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором в розмірі 249308 грн 55 коп. та 2493 грн 09 коп. у відшкодування судових витрат, а всього 251801 (двісті п'ятдесят одна тисяча вісімсот одна) грн 64 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Деснянським районним судом міста Чернігова за письмовою заявою відповідачів протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 10 днів з дня його проголошення в порядку, встановленому статтею 294 ЦПК України.

Суддя В. О. Коверзнев