Рішення № 43519029, 06.04.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/2607/15 Головуючий у 1 інстанції: Куценко М.О.

Суддя-доповідач: Кримська О.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючий Бондар М.С.,

Судді Кримська О.М.,

Подліянова Г.С.

При секретарі Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 лютого 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі відділення реалізації нафтопродуктів по Запорізькій області до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року ПАТ "Укрнафта" в особі відділення реалізації нафтопродуктів по Запорізькій області звернулося до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначали, що 22.03.2013 року відповідач заїхав для здійснення заправки автомобіля марки "ВАЗ 21121", державний номер НОМЕР_1, на АЗС №07/043, яка розташована по вул. Пушкіна 1 "в" в смт. Веселе Веселівського району Запорізької області, та належить ПАТ "Укрнафта". ОСОБА_3, не переконавшись у безпеці своїх дій, почав рух під час заправки автомобіля і пошкодив шланг бензинової колонки №2 на АЗС №07/043 ПАТ "Укрнафта".

За результатами перевірки по заяві ПАТ "Укрнафта", 28.03.2013 року Веселівським РВ ГУМВС України в Запорізькій області винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення. Водночас названа постанова встановлює факт спричинення ОСОБА_3 майнової шкоди ПАТ "Укрнафта". Це також підтверджується пояснювальною (розпискою) правопорушника та поясненнями відповідача, які складені 22.03.2013 року та власноручно ним підписані.

Вартість матеріалів та робіт із заміни шланги ПРК АЗС становить 1867 грн. 40 коп. та підтверджується актом оцінки технічного стану обладнання та вартості відновлювально-ремонтних робіт від 25.03.2013 року та актом надання послуг № 890 від 31.03.2013 року.

Посилаючись на вказані обставини, просили суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрнафта" 1867 грн. 40 коп. майнової шкоди та судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп..

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 лютого 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрнафта" 1867 грн. 40 коп. майнової шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрнафта" сплачену суму судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп..

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Встановлено, що 22.03.2013 року ОСОБА_3 заїхав для здійснення заправки автомобіля марки "ВАЗ 21121", державний номер НОМЕР_1, на АЗС №07/043, яка розташована по вул. Пушкіна 1 "в" в смт. Веселе Веселівського району Запорізької області, та належить ПАТ "Укрнафта". Не переконавшись у безпеці своїх дій, почав рух під час заправки автомобіля і пошкодив шланг бензинової колонки №2 на АЗС №07/043 ПАТ "Укрнафта".

Між ВАТ "Укрнафта" (замовник) і ТзОВ "Маркет-сервіс" (виконавець) укладено договір №37/1886-Р від 09.07.2010р. на обслуговування спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів та іншого обладнання для автозаправних станцій. Предметом даного договору є проведення виконавцем технічного обслуговування та ремонту, надання послуг із сервісного обслуговування спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій та іншого обладнання ( а.с.8-9, 10-12)

Відповідно до акту оцінки технічного стану обладнання і вартості відновлювального ремонту від 25.03.2013 року виявлені наступні пошкодження - відірваний шланг А95 2ст ТРК ( а.с.7)

Відновлювальний ремонт виконано, що підтверджується актом звірки розрахунків від 31 березня 2013 року, актом надання послуг № 890 від 31березня 2013 року, платіжним дорученням № 3680 від 24.04.2013 року, здійснено заміну шланги бензинової колонки та розмір матеріальної шкоди складає 1867 грн. 40 коп. ( а.с.7, 13, 14, 16).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст..1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, використанням, зберіганням вибухо- і вогненебезпечних речовин, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. за №1306, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно п. 1.5. Правил дорожнього руху, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до Правил дорожнього руху України, п.2.3, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам.

Пунктом 10.1 Правил встановлений обов'язок водія перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Так, під час здійснення заправки та початку руху відповідач знаходився за кремом автомобіля, отже повинен був переконатися, що це буде безпечним.

Відповідач не дотримався вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач ОСОБА_3 вибрав самостійну процедуру заправки свого автомобіля, так як сам відкрив горловину бака та вставив пістолет в горловину бака, після чого пішов сплатити кошти за бензин.

Ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції відповідач не заперечував і не спростовував механізму спричинення шкоди.

Враховуючи, що автомобіль може бути заправлений паливом як водієм, так і оператором АЗС., та, окрім цього, незалежно від того, чи виконав оператор АЗС свої обов'язки щодо обслуговування клієнта АЗС, водій у будь-якому разі не вправі був починати рух транспортного засобу не переконавшись у тому, що пістолет ПРК витягнутий із горловини бака.

Отже, саме водій ОСОБА_3 є винним в спричиненні матеріальної шкоди.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача майнової шкоди, суд першої інстанції правильно виходив з того, що винними діями відповідача майну позивача була нанесена шкода, яка підлягає відшкодуванню.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.

Доводи апелянта стосовно наявності також вини оператора АЗС у спричиненні майнової шкоди, є неприйнятними виходячи з наступного.

Так, вибравши самостійний спосіб заправки автомобіля, відповідач повинен був після завершення залиття палива в бак витягти пістолет ПРК із горловини баку, якщо цього не зробив працівник АЗС, і лише після цього розпочати рух автомобіля.

В разі обґрунтованих претензій щодо не виконання оператором АЗС своїх обов'язків (не здійснення заправки клієнта АЗС), відповідач вправі був звернутись до працівників АЗС із вимогою виконати свої обов'язки та здійснити заправку транспортного засобу за допомогою працівників АЗС, чого зроблено відповідачем не було.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то відповідно до ст.. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_3, заперечуючи проти розміру заподіяної шкоди, не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували визначений позивачем розмір майнової шкоди.

Вирішуючи питання щодо розподілу судовий витрат відповідно до ст.. 88 ЦПК України, суд першої інстанції не врахував положення п.9 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", яким встановлені пільги щодо сплати судового збору відносно інвалідів I та II груп, законних представників дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.

Як вбачається із довідки до акта огляду МСЕК від 02.04.2012 року ОСОБА_3 є інвалідом 1 групи загального захворювання до 01 травня 2015 року із проходженням переогляду у квітні 2015 року ( а.с. 39)

З мотивів, викладених вище, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність стягнення з ОСОБА_3 судового збору у розмірі 229 грн.40 коп. , а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, п.9 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судова колегія,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 лютого 2015 року в частині стягнення судового збору у розмірі 229 грн.40 коп. скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у цій частині.

В решті рішення - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: