Ухвала суду № 43518815, 08.04.2015, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3011/15-к 1-кп/335/239/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Кравченко Л.Ю., при секретарі Григоренко Н.В., за участю прокурора Кравець І.А., представників потерпілого ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, обвинуваченої ОСОБА_4, провівши підготовче засідання в залі суду по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12014080060004381 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2015 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт з додатками за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважає за можливе призначити провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту за участі сторін та інших учасників кримінального провадження, оскільки вважає, що дане кримінальне провадження підсудне Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України і підстави для його повернення прокурору відсутні.

Представники потерпілих в судовому засіданні вважають за можливе призначити кримінальне провадження до розгляду. Подали цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди.

Захисник та обвинувачена в судовому засіданні не заперечують проти призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Заслухавши думку сторін та дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає поверненню прокурору з наступних підстав:

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

Згідно з п.4,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4 червня 2010 року "Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки" у межах повторності злочинів їх неодночасне вчинення означає, що не збігаються за часовими показниками початкові моменти вчинення кожного зі злочинів. У зв'язку з цим повторність можуть утворювати злочини, один з яких був вчинений у період, коли інший злочин уже розпочався, але ще не закінчився (наприклад, після початку вчинення шахрайства, але до його закінчення особа вчинює крадіжку). У такому разі вчиненим повторно вважається злочин, розпочатий пізніше.

6. Від повторності злочинів необхідно відрізняти продовжуваний злочин, який відповідно до частини другої статті 32 КК складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром. Об'єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких спрямовано на реалізацію цього наміру. Такі діяння не утворюють повторності, оскільки кожне з них стає елементом одиничного (єдиного) злочину і окремим (самостійним) злочином щодо будь-якого іншого з цих діянь бути не може, а при повторності тотожних злочинів кожен із них має свою суб'єктивну сторону, зокрема самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину.

Пунктом 23 Постанови № 10 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року "Про судову практику у справах про злочини проти власності" роз'яснено, що заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.

Суб'єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (частина друга статті 191 КК) може бути лише службова особа. Вирішуючи питання, чи є та або інша особа службовою, належить керуватися правилами, викладеними в пунктах 1 і 2 примітки до статті 364 КК.

Згідно з приміткою 1 до ст..364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

В порушення вказаних вимог Законодавства, слідчим в обвинувальному акті не зазначено які дії обвинуваченої вказують на вчинення нею продовжуваного злочину та спрямованість її умислу саме на вчинення продовжуваного злочину.

Крім того, слідчим в обвинувальному акті вказано, що на ОСОБА_4 покладені управлінські функції, проте приміткою 1 до ст..364 КК України передбачено виконання службовою особою лише організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Більш того, з тексту обвинувального акту не зрозуміло яку саме посаду займала обвинувачена - старшого товарознавця регіонального підрозділу (складу) ТОВ "Український папір" (арк..с.20) чи керівника Запорізького регіонального складу ТОВ "Український папір" (арк..с.21).

Нарешті, слідчим в анкетних даних обвинуваченої невірно зазначене місце народження обвинуваченої ОСОБА_4, оскільки дані відомості мають суттєве значення для з'ясування наявності судимостей.

Оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, його слід повернути прокурору.

Враховуючи те, що обвинувальний акт повернуто прокурору, то питання про прийняття позову судом не вирішувалося.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316 КПК України,суд

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014080060004381 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України - повернути прокурору прокуратури Орджонікідзевського району м. Запоріжжя Кравець І.А.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів з моменту її оголошення.

Суддя Орджонікідзевського

районного суду м. Запоріжжя: Л.Ю.Кравченко