Вирок № 43518030, 08.04.2015, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/418/15-к

Провадження № 1-кп/314/73/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Галянчук Н.М.,

за участю прокурорів Беженаря Я.Ю.,

Козіка В.О.,

потерпілої ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретаря Грицак Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ кримінальне провадження № 12014080210001854 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

с. Лисогірка Запорізького району Запорізької області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, офіційно не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця

м. Запоріжжя, громадянина України, освіта середня, одруженого, офіційно не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2014 року приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_3 та ОСОБА_4, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_5 у приміщенні будинку АДРЕСА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно за попередньою змовою між собою, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, нанесли ОСОБА_6 руками, ногами, а також за допомогою пластмасової миски не менше семи травматичних ударів в область скроневої, скронево-лобової та тім'яної частин голови, обличчя та перенісся, спричинивши, згідно висновку експерта № 239 від 24 грудня 2014 року, тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми, яка виразилась крововиливами під оболонки та у речовину головного мозку, що ускладнилося набряком та дислокацією головного мозку, що кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження, які стали причиною смерті потерпілого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_9.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, підтвердив своїми покараннями обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснив, що 25 листопада 2014 року він знаходився вдома у ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_5, де близько 21 години в ході сварки, яка відбулась між ОСОБА_6 з однієї сторони та ним і ОСОБА_4 з іншої, наніс потерпілому декілька, приблизно чотири, удари руками та ногами в область голови, в тому числі обличчя та перенісся. В свою чергу ОСОБА_4 також наніс ОСОБА_6 декілька ударів в обличчя. У вчиненому щиро розкаявся.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, зазначив, що не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснив, що 25 листопада 2014 року він знаходився вдома у ОСОБА_5 у приміщенні будинку АДРЕСА_5, де спільно з

ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вживав спиртні напої. Близько 21 години між ним, ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_6 з іншої виник конфлікт, в ході якого він наніс потерпілому близько чотирьох ударів руками, ногами, а також за допомогою пластмасової миски в область голови, зокрема, обличчя. В цей же час ОСОБА_3 наносив ОСОБА_6 кілька ударів в область голови. У вчиненому щиро розкаявся.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, та його правової кваліфікації, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежив дослідження доказів допитом обвинувачених та вивченням матеріалів, які характеризують особи обвинувачених, при цьому докази стосовно наявності діяння, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4, наявності у цьому діянні складу злочину та його правової кваліфікації, а також вини обвинувачених у вчиненні злочину, визнав недоцільним досліджувати.

Суд кваліфікує дії обвинувачених за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, вчинене групою осіб.

При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, згідно зі ст. 12 КК України вчинений ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

Щодо особи ОСОБА_3, суд враховує, що обвинувачений в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується негативно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Згідно з актом судово-психіатричної експертизи № 46 від 26 січня 2015 року, ОСОБА_3 виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності. В період вчинення інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а знаходився в стані простого алкогольного сп'яніння. Відповідно, він міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час він також може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Потребує протиалкогольного лікування, протипоказань до лікування за психічним станом не має.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставинами, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Вказані обставини з урахуванням даних про особу обвинуваченого

ОСОБА_3, позиції потерпілої ОСОБА_2, яка претензій до обвинуваченого не має, просить суворо його не карати і за можливості призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі, суд визнає як виключні та приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів буде призначення ОСОБА_3, відповідно до ст. 69 КК України, покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, за якою кваліфіковані дії обвинуваченого.

Щодо особи ОСОБА_4, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання та стійкі соціальні зв'язки, за місцем проживання характеризується нейтрально, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Згідно з актом судово-психіатричної експертизи № 40 від 21 січня 2015 року, ОСОБА_4 яких-небудь ознак психічного розладу не виявляв та не виявляє на теперішній час. В період вчинення інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а знаходився в стані простого алкогольного сп'яніння. Відповідно, він міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час він також може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставинами, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Вказані обставини з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4, позиції потерпілої ОСОБА_2, яка претензій до обвинуваченого не має, просить суворо його не карати і за можливості призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі, суд визнає як виключні та приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів буде призначення ОСОБА_4, відповідно до ст. 69 КК України, покарання більш м'якого, ніж передбаченого у санкції статті, за якою кваліфіковані дії обвинуваченого, у вигляді обмеження волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Розподіл судових витрат суд здійснює згідно ст. 124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням

ст. 69 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження до набрання вироком законної сили у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_3 - залишити без змін.

Початок відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 3 років обмеження волі.

Захід забезпечення кримінального провадження до набрання вироком законної сили у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 - залишити без змін.

Початок відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні у розмірі 6640,92 грн. (шість тисяч шістсот сорок гривень дев'яносто дві копійки).

Речові докази: куртку та светр з нашаруванням речовини бурого кольору, кофту коричневого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, два фрагменти шпалер з нашаруванням речовини бурого кольору, фрагмент миски з нашаруванням речовини бурого кольору, чотири фрагмента скла з нашаруванням речовини бурого кольору, фрагмент полімерної плівки з нашаруванням речовини бурого кольору, 10 слідів папілярних узорів рук, 2 бокали та скляну чарку з нашаруванням речовини бурого кольору, 3 недопалки цигарок, пару рукавичок, шапку, замок з ключем, мікрочастки, 2 ножа, чохол від ножа, гамаші сірого кольору, штани чорного кольору, светр блакитного кольору, фрагмент тканини, головний убір, брюки вельветові, джемпер, спортивну кофту, футболку, калоші, передані до камери зберігання речових доказів Вільнянського РВ ГУМВС України в Запорізькій області - знищити.

Куртку чорного кольору, брюки спортивні чорного кольору, калоші чорного кольору, передані на зберігання ОСОБА_3 - залишити останньому, як власникові.

Куртку синього кольору, брюки спортивні чорного кольору, калоші чорного кольору, передані на зберігання ОСОБА_4 - залишити останньому, як власникові.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя: Н.М. Галянчук

08.04.2015

08.04.2015