Ухвала суду № 43515859, 09.04.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2744/15-ц

4-с/639/26/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Жовтневий районний суд міста Харкова

у складі: головуючого судді Труханович В.В.

за участю секретаря Антохіної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі скаргою на дії державного виконавця Боднарюк Е.Д., в якій просили суд поновити порушене право скаржників на повернення безпідставно вилучених грошових коштів у розмірі 2773,17 грн.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що у квітні 2013 року їм стало відомо, що з особистого рахунку скаржника зникає частина грошових коштів. Зясувалось, що таке вилучення грошових коштів проводиться на підставі дії посадової особи Жовтневого ВДВС ХМУЮ ОСОБА_3

Заявником ОСОБА_1 було отримано відповідь від Жовтневого ВДВС ХМУЮ в якій було вказано, що виконавчий лист №2-3016 від 10.02.2012 року на примусовому виконанні у відділі не перебуває.

У звязку з викладеним заявники вважають, що дії державного виконавця Боднарюка Е.Д. безпідставні та порушують вимоги чинного законодавства, у звязку з чим вони і були змушені звернутися до суду з даною скаргою.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримала, просила суд її задовольнити.

Інші сторони в судове засідання не з'явилися, ОСОБА_2 та представник Жовтневого ВДВС ХМУЮ просили суд розглянути скаргу за їх відсутності. При цьому, ОСОБА_2 скаргу підтримав , а представник Жовтневого ВДВС ХМУЮ надав письмові заперечення, в яких просив суд відмовити в задоволенні скарги.

З урахуванням положення частини другої статті 386 ЦПК неявка в судове засідання заявника або заінтересованої особи, яких повідомлено про час і місце його проведення, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення сторін, та дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні було встановлено і проти цього не заперечувала заявник ОСОБА_1, що на підставі рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.02.2012 року з ОСОБА_2, ОСОБА_1 стягнуто на користь КП «Харківські теплові мережі» солідарно заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 2488,84 грн., та стягнуто судові витрати у розмірі 94,10 грн. з кожного.

Рішення набрало законної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Представником Жовтневого ВДВС ХМУЮ до суду було подано письмові заперечення на дану скаргу, до якої додано копію виконавчого листа, копію постанови державного виконавця, та копію ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.02.2015 року.

Так з матеріалів скарги вбачається, що 07.05.2012 року Жовтневим районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист №2-3016/11/886/12 про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованості за послуги теплопостачання у сумі 2488,84 грн., боржником за яким є ОСОБА_2.

З тексту заперечень представника Жовтневого ВДВС ХМУЮ відомо, що 28.05.2012 року було відкрито виконавче провадження з приводу примусового виконання зазначеного виконавчого листа.

23.10.2012 року державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ ОСОБА_3 було винесено постанову про стягнення з доходів боржника, відповідно до якої УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова пропонувалось з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику ОСОБА_2, після відрахування податків проводити утримання в розмірі 20% на суму 2488,84 грн. Одержувачем коштів визначено КП «Харківські теплові мережі».

Частиною 1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Зазначеною постановою з боржника також було стягнуто виконавчий збір у розмірі 10% від суми боргу, та 35,01 грн. витрат, повязаних з примусовим виконанням рішення.

Так, ОСОБА_1 вважає, що державний виконавець Боднарюк Е.Д. незаконно здійснює стягнення з доходів ОСОБА_2, у звязку з чим вважає його незаконними.

Відповідно до статті 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Так, відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчому документі), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

В судовому засіданні було встановлено, що державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ ОСОБА_3 проводилися виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду №2-3016/11 від 07.05.2012 року.

Таким чином, враховуючи, що дії державного виконавця були направлені на примусове виконання виконавчого листа №2-3016/11 від 07.05.2012 року, та стягнення грошових коштів відбувалося на підставі постанови державного виконавця, суд не знаходить підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Таким чином, в даному випадку дії державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ ОСОБА_3 відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Суд також враховує, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.02.2015 року було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на дії державних виконавців Жовтневого ВДВС ХМУЮ з приводу стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованості у сумі 2488,84 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 383, 385, 386, 387, 389 ЦПК України, ст.ст. 129 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 11, 12, 68 Закону України «Про виконавче провадження»,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Труханович