Постанова № 43515380, 11.03.2015, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Дата документу 11.03.2015 Справа № 554/1681/15-а

11 березня 2015 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі

головуючого - судді Гольник Л.В.,

при секретарі - Кучеренко В.В.,

за участю представника заявника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, третіх осіб Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним адміністративним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що постановою від 28.01.2015 року закінчено виконавче провадження ВП № 32225075, копію якої вона отримала 04.02.2015 року. Вважає, що така постанова є передчасною, оскільки державним виконавцем не було проведено усіх виконавчих дій щодо виконання виконавчого листа в частині зобов'язання боржника здійснити виплату нарахованої щорічної допомоги до 5 травня 2010 року. Просила вказану постанову про закінчення виконавчого провадження визнати незаконною та скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, прохала їх задовольнити.

Відповідач та треті особи у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час і місце слухання справи, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України суд здійснює судовий розгляд за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Судом встановлено, що Октябрським районним судом м. Полтави 10.04.2012 року видано виконавчий лист № 2-а-1622/484/2012, яким Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну грошову допомогу до 5 травня 2010 року в розмірах, що передбачені ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» здійснити перерахунок і провести виплату нарахованих сум.

Як вбачається з матеріалів справи боржником здійснено розрахунок відповідно до якого ОСОБА_2 нарахована допомога в розмірі 5648 гривень та виплачено 900 гривень, невиплаченою залишається допомога в розмірі 4748 гривень (а. с. 22).

З врахуванням цих обставин, державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Ткаченко С.В. виніс постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.01.2015 року на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 40).

Але, суд вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 28.01.2015 року винесена передчасно, без перевірки всіх обставин, які передбачені нормою ст. 49 вищезазначеного Закону.

Так, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено закінчення виконавчого провадження у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу, який його видав, у випадку передбаченому ч. 3 ст. 75 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу, що його видав.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням вимог ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави вважати, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з виконання постанови по справі № 2-а-1622/484/2012 відповідає цим вимогам.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Положення ч. 2 ст. 8 КАС України визначають, що при вирішенні справи суд повинен застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», передбачені наслідки закінчення виконавчого провадження. У разі закінчення виконавчого провадження скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Закінчене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як вбачається, в даному випадку постанова суду виконана частково, а саме проведений розрахунок допомоги та частково виплачена допомога у розмірі 900 гривень, невиплаченою залишається допомога в розмірі 4748 гривень. Таким чином, з врахуванням лише часткового виконання боржником постанови суду, якою передбачено здійснення нарахування щорічної грошової допомоги до 5 травня 2010 року позивачу та його виплату, а тому, суд вважає, що в даному випадку постанова державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження не відповідає вимогам п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки фактичного виконання і в повному обсязі постанови суду не досягнуто.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що закриття виконавчого провадження є фактично відмовою у виконанні судового рішення

Тому, позовні вимоги позивача щодо визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Ткаченка С.В. про закінчення виконавчого провадження № 32225075 від 28.01.2015 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 181 КАС України, ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Ткаченка С.В. щодо закінчення виконавчого провадження та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 32225075 від 28.01.2015 року незаконною.

Постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Ткаченка С.В. про закінчення виконавчого провадження № 32225075 від 28.01.2015 року по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-а-1622/484/2012 року - скасувати.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної чинності після спливу 10 денного строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

СуддяЛ.В. Гольник