Ухвала суду № 43515166, 06.04.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 134/1290/14-ц Провадження № 22-ц/772/1273/2015Головуючий в суді першої інстанції Фартух О. І.Категорія 27Доповідач Пащенко Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Пащенко Л.В.

Суддів: Жданкіна В.В., Ковальчука О.В.

При секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк»

на рішення Піщанського районного суду від 03 березня 2015 року

по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В заяві посилалось на те, що 26.09.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №VIGWGA0000001022, згідно з яким банк надав кредит відповідачу в розмірі 38534,41 доларів США на строк до 26.09.2013 року.

У відповідності із договором, погашення заборгованості повинно здійснюватись в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач мав надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших нарахувань згідно кредитного договору.

Відповідач не виконав своїх зобов'язань і станом на 05.06.2014 року у нього утворилася заборгованість в сумі 7406,26 дол. США, що за курсом 11,76 відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.06.2014 року становить суму 87097,56 грн., яка складається з: 2442,55 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 4590,78 дол. США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 21,26 дол. США - штраф (фіксована частина); 351,67 дол. США - штраф (процентна складова).

Тому позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором від 26.09.2008 року в розмірі 7406,26 дол. США, що за курсом 11,76 відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.06.2014 року становить суму 87097,56 грн., а також судові витрати.

Рішенням Піщанського районного суду від 03 березня 2015 рокув задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 3000 грн. у відшкодування витрат за надання правової допомоги.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

Судом встановлено, що 26.09.2008 рокуміж ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2було укладено кредитний договір № VIGWGA0000001022, згідно з яким позивач надав кредит відповідачу в розмірі 38534,41 доларів США на термін до 26.09.2013 року (а.с.9-12, 39-47).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ще 12.11.2010 року повністю і достроково виконав свої зобов'язання за договором, розрахувавшись станом на вказану дату з усіма нарахуваннями, відповідно до договору (а.с.38,61-62,140-145146-150).

Суд також встановив, що позивач визнав факт дострокового і повного погашення відповідачем кредиту за названим договором.

Разом із тим, як видно зі справи, позивач наполягав на стягненні додаткової винагороди за резервування ресурсів, яка обрахована до кінця дії договору, тобто по 26.09.2013 року включно, хоча в позовній заяві та у розрахунках мова не йде саме про винагороду за резервування ресурсів, а в розрахунках йдеться про заборгованість по комісії за користування кредитом, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, штрафи (процентна та фіксована складова) (а.с.2-4,5-7).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України (параграф 1 глави 71) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання встановлюється договором.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст.545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що згідно умов кредитного договору, укладеного між сторонами, погашення заборгованості за цим договором здійснюється в наступний спосіб: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти згідно графіку погашення для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

Згідно п.8.5 договору при достроковому (як повному, так і частковому) погашенні кредиту позичальник додатково сплачує банку за користування кредитом 0% від суми кредиту, що погашається достроково.

Відповідно до п.3.6 договору позичальник сплачує банку винагороду у розмірі й у строки, визначені п.8.1 договору від дня списання коштів з кредитного рахунку до дати повного погашення кредиту. При цьому, незалежно від дня останнього періоду сплати до дня остаточного погашення кредиту винагорода сплачується у вказаному розмірі.

У п.4.4 договору передбачено, що винагорода за резервування ресурсів нараховується за весь час резервування (до дати погашення кредиту), при цьому сумою зарезервованих ресурсів вважається сума, вказана у графіку погашення кредиту.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що нарахування винагород, передбачених, зокрема п.8.1 здійснюється в останню дату їх сплати, зазначену в п.7.1 договору. Разом з тим, п.7.1 кредитної угоди вказане положення не врегульоване (с.42-44).

Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011 роз'яснено, що положення пп.22,23 ст.1, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до ч.8 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач має право достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних виплат. Споживач у разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує відсотки за користування кредитом та вартість всіх послуг, пов'язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом. Кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату, пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якої додаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, є нікчемною.

Відмовляючи в позові за його недоведеністю, суд, врахувавши вищевказані обставини справи і вимоги закону, вірно виходив з того, що відповідач належним чином виконав свої зобов'язання щодо щомісячної сплати коштів за кредитним договором (погашення кредиту, відсотків, плати за резервування ресурсів), достроково погасив кредит, в тому числі винагороду за резервування ресурсів по час користування кредитом по дату фактичного погашення; що встановлення визначеної кредитним договором суми винагороди за резервування ресурсів обмежується терміном «до повного погашення кредиту», будь-які додаткові умови, що пов'язують дату повного погашення кредиту із графіком його погашення відсутні і тому нарахування такої винагороди повинно здійснюватись до повного погашення кредиту за фактичну кількість днів резервування та що сплата винагороди за резервування кредитних ресурсів не є самостійним зобов'язанням за вказаним кредитним договором, а є похідним від основного кредитного зобов'язання та у зв'язку з виконанням відповідачем обов'язку повернення суми кредиту у позивача після цього відпала потреба у резервуванні таких ресурсів, і відповідно дії банку по нарахуванню такої винагороди є неправомірними, оскільки ним фактично поставлено питання про сплату винагороди за послугу, яка вже не надається.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до вимог вказаної норми закону та врахувавши вимоги ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» і надані документальні докази (квитанція-а.с.35, витяг з договору-а.с.36, розрахунок суми гонорару-а.с.165), суд правильно стягнув з позивача на користь відповідача 3000 грн. у відшкодування витрат останнього за надання йому правової допомоги.

Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Піщанського районного суду від 03 березня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Судді:

З оригіналом вірно: /підпис/