АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 596/2244/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Лисюк І.О. Провадження № 22-ц/789/320/15 Доповідач - Бахметова В.Х.Категорія - 57
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Бахметової В.Х.
суддів - Гірський Б. О., Ткач О. І.,
при секретарі - Майка Р.Ю.
у відсутності сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції на ухвалу Гусятинського районного суду від 14 січня 2015 року у справі за поданням головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гусятинського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,-
ВСТАНОВИЛА:
В січня 2015 року головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Гусятинського управління юстиції ( далі відділ ДВС Гусятинського РУЮ) у порядку ст. 377 -1 ЦПК України звернувся до суду з вищевказаним поданням, посилаючись на те, що в провадженні відділу ДВС Гусятинського РУЮ перебуває виконавчий лист Гусятинського районного суду від 22 липня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" 26 841,72 грн. та 268,41 грн. судового збору. Оскільки боржниця ухиляється від сплати вищевказаних сум, зокрема, за нею не зареєстровано ні рухомого, ні нерухомого майна, а також те, що боржниця документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон головний державний виконавець відділу ДВС Гусятинського РУЮ просив тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань за кредитним договором.
Ухвалою Гусятинського районного суду від 14 січня 2015 року відмовлено у задоволенні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гусятинського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
В апеляційній скарзі відділ ДВС Гусятинського РУЮ просить скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову, якою подання задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи.Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов'язання, покладеного на неї рішенням суду щодо повернення ПАТ "Родовід Банк" боргу в сумі 26 841,72 грн., що згідно п.18 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язання за рішенням суду. Крім цього, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують факт сплати нею заборгованості в добровільному порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відділу ДВС Гусятинського РУЮ до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні подання головного державного виконавця відділу ДВС Гусятинського РУЮ суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що державним виконавцем вжиті всі заходи примусового виконання рішення, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", а також відсутні докази ухилення боржника від виконання зобов'язань.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлені законом.
Закон України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україні громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Так, положеннями статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994, №3857-XII встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках:
якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (пункт 2).
якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов'язань (пункт 5);
якщо до нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (пункт 8).Згідно п.18 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV (у редакції Закону України від 04 11.2010 року № 2677-VI) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно ч.1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Таким чином, аналіз перелічених норм законів дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобов'язань за рішенням суду.
Судом першої інстанції встановлено, що з 30 вересня 2014 року на виконанні у відділу ДВС Гусятинського РУЮ знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по цивільній справі №596/2244/13-ц, виданого 22 липня 2014 року Гусятинським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 26 841,72 грн. та 268,41 грн. судового збору.
10.12.2014 року під час виїзду державним виконавцем на виконання встановлено, що ОСОБА_1 за адресою, вказаною у виконавчому документі, зареєстрована і проживає, майно належне боржниці на праві власності не виявлено.
Згідно з положенням статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.
З врахуванням вимог ст. 377-1 ЦПК України, п.5 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України", п.18 ч.3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" саме головний державний виконавець зобов'язаний довести навмисне або інше свідоме невиконання боржником ОСОБА_1 рішення суду.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що головний державний виконавець відділу ДВС Гусятинського РУЮ не надав суду доказів, які б давали підстави вважати, що боржниця у виконавчому провадження, ОСОБА_1, навмисно або свідомо ухиляється від виконання своїх боргових зобов'язань.
В зв'язку з вищенаведеним колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотримання норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,-Ухвалила:
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції відхилити.
Ухвалу Гусятинського районного суду від 14 січня 2015 року року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Х. Бахметова
Судове рішення № 43514926, Апеляційний суд Тернопільської області було прийнято 17.02.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 596/2244/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: