Ухвала суду № 43514478, 09.04.2015, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/38/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2015 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі головуючого Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Санжаровського С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Люботин цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 - представника стягувача ОСОБА_2 на неправомірні дії (бездіяльність) начальника відділу державної виконавчої служби Люботинського міського управління юстиції Харківської області, заінтересована особа ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2015 року ОСОБА_1 - представник стягувача ОСОБА_2, звернувся до суду зі скаргою, в якій, з урахуванням уточнення, просить визнати неправомірною бездіяльність начальника ВДВС Люботинського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 з приводу примусового виконання рішення Люботинського міського суду Харківської області за №630/860/13-ц та виконавчого листа, виданого Люботинським міським судом Харківської області 05.12.2013 р., а саме щодо не направлення до інформаційного центру при Міністерстві юстиції України інформації про арешт майна боржника та заборони його відчуження при винесенні постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 04.02.2014р. у виконавчому провадженні ВП № 42341373; зобовязати начальника ВДВС Люботинського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 виконати вимогу ЗУ «Про виконавче провадження» щодо направлення до інформаційного центру при Міністерстві юстиції України інформації про арешт майна ОСОБА_3 та заборони його відчуження. Представник скаржника також просить покласти на відділ ДВС судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу.

Скарга обґрунтована тим, що рішенням Люботинського міського суду Харківської області по справі № 630/860/13-ц позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 2000 доларів США та 3214,70грн. судового збору. 17.01.2014р. начальником відділу ДВС Люботинського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а 04.02.2014р. накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону його відчуження. 15.12.2014р. представник стягувача дізнався про те, що житловий будинок № 25-а по вул.Абдулова в м. Люботин, що належить боржнику був відчужений останнім 16.04.2014р., тобто після арешту його майна. Представник стягувача стверджує, що відчуження майна боржника відбулось через бездіяльність начальника відділу ДВС Люботинського міського управління юстиції.

Представник стягувача в судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Скаржник ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про дату та час судового розгляду був повідомлений завчасно та належним чином. Враховуючи участь його представника в судовому засіданні суд вважає можливим розглянути справу без його участі.

Начальник відділу ДВС Люботинського міського управління юстиції ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала та пояснила, що дійсно на виконанні у відділі знаходився виконавчій лист про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2. та постановою від 04.02.2014р. було накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону його відчуження. Заява про реєстрацію обтяження майна боржника була направлена на адресу реєстраційної служби в письмовому вигляді, оскільки у виконавця були проблеми із особистим цифровим підписом. Реєстрацію обтяження не було проконтрольовано в звязку з великою завантаженістю та знаходженням виконавця на лікуванні. 31.01.2015р. провадження було припинено за заявою стягувача в звязку з повним виконанням рішення. Таким чином, дії виконавця є законними та правомірними.

Під час судового розгляду судом встановлено наступне.

Постановою начальника ВДВС Люботинського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 17.01.2014р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №630/860/13-ц, виданого Люботинським міським судом Харківської області 05.12.2013р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 2000 доларів США та 3214,70 грн.

Постановою від 04.02.2014р. накладено арешт на все майно ОСОБА_3 та заборонено його відчуження.

16 квітня 2014 року ОСОБА_3 подарував належні йому житловий будинок та земельну ділянку за адресою Харківська область, м. Люботин, вул. Абдулова, 25-а, ОСОБА_5.

Постановою начальника ВДВС Люботинського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 31.01.2015р. виконавче провадження закінчено в звязку з виконанням рішення суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, державного виконавця, повно і всебічно зясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про те, що скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" (далі по тексту Закон № 606) встановлено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зміст дій, які повинен вчиняти державний виконавець з приводу примусового виконання судових рішень, передбачений, зокрема, статтею 57 зазначеного Закону, відповідно до якої арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно п. 3 ч. 2, ч. 4 ст. 57 Закону № 606 арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Відповідно до п. 5.6.8 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року, про накладення арешту на нерухоме майно державний виконавець не пізніше наступного дня надсилає повідомлення нотаріальному органу за місцезнаходженням нерухомого майна. Про накладення арешту на нерухоме майно, яке заставлено третім особам, останні також повідомляються державним виконавцем. Про накладення арешту на майно, яке підлягає реєстрації (наприклад, автотранспортні засоби тощо), державний виконавець повідомляє відповідні органи, які здійснюють таку реєстрацію.

Згідно пояснень начальника ВДВС Люботинського міського управління юстиції ОСОБА_4. постанова про арешт майна ОСОБА_3 була направлена до Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції в паперовому вигляді 04.02.2014р.

Разом із тим, згідно інформації Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції від 18.02.2015р. (а.с. 93-94) заяв про реєстрацію обтяжень майна боржника ОСОБА_3. не вносилось до реєстру обтяжень.

Крім того, судом встановлено, що 04.03.2014р. державним виконавцем було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру прав на нерухоме майно, згідно якої обтяження майна ОСОБА_3 не було зареєстровано (а.с. 5-10).

Однак, після 04.03.2014р. заяву про реєстрацію встановленого постановою виконавця арешту майна боржника на адресу Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції направлено не було. Даний факт начальник відділу ДВС Люботинського міського управління юстиції підтвердила в судовому засіданні.

Відсутність реєстрації обтяжень майна боржника призвело до того, що останнім були відчужені належні йому житловий будинок та земельну ділянку за адресою Харківська область, м. Люботин, вул. Абдулова, 25-а, ОСОБА_5 за договорами дарування від 16.04.2014р. (а.с. 11-12, 14-15) Відсутність реєстрації обтяжень підтверджується відповідними інформаційними довідками, які були сформовані нотаріусом при укладенні вказаних договорів (а.с. 37-41).

Суд вважає, що державним виконавцем було порушено права ОСОБА_2 як стягувача у виконавчому провадженні, яке полягає у тому, що відчуження майна боржника, яке відбулось через відсутність реєстрації арешту майна, накладеного держаним виконавцем, призвело до неможливості задоволення вимог стягувача за рахунок майна боржника при відсутності мижливості виконання рішення суду іншим способом. Таким чином встановлене порушення призвело до затягування виконання рішення суду.

Таким чином, вимоги скарги про визнання неправомірною бездіяльності виконавця є обгрунтованими.

Скаржником заявлено вимогу про зобовязання державного виконавця поновити права стягувача, однак представник стягувача в судовому засіданні пояснив, що відмовляється від цієї вимоги, оскільки виконавче провадження на теперішній час закінчено.

Судом встановлено , що постановою начальника ВДВС Люботинського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 31.01.2015р. виконавче провадження закінчено в звязку з виконанням рішення суду в повному обсязі, в звязку з чим вимоги про зобовязання державного виконавця поновити права стягувача не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 388 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Керуючись ст. 208-210, 223, 293, 294, 296, 386, 387 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Скаргу ОСОБА_1 - представника стягувача ОСОБА_2 на неправомірні дії (бездіяльність) начальника відділу державної виконавчої служби Люботинського міського управління юстиції Харківської області задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність начальника ВДВС Люботинського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 з приводу примусового виконання рішення Люботинського міського суду Харківської області за №630/860/13-ц та виконавчого листа, виданого Люботинським міським судом Харківської області 05.12.2013 р., а саме щодо не направлення до відповідного державного органу, уповноваженого здійснювати державну реєстрацію обтяження нерухомого майна, інформації про арешт майна ОСОБА_3 та заборони його відчуження при винесенні постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 04.02.2014р. у виконавчому провадженні ВП № 42341373.

В задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Судові витрати, які складаються із витрат на правову допомогу, у розмірі 1500 грн. стягнути з відділу ДВС Люботинського міського управління юстиції Харківської області на користь ОСОБА_2.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя

ОСОБА_6