Рішення № 43511898, 09.04.2015, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа №167/343/15-ц

Провадження №2/167/132/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2015 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Сіліча І.І.

при секретарі - Ісаковій Н.Ю.

з участю позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3

представника відділу ДВС - Гордійчук О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рожище цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача відділ державної виконавчої служби Рожищенського районного управління юстиції про визнання правочину удаваним, визнання права власності на майно та звільнення майна із-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися в суд з позовом до ОСОБА_6 про визнання правочину удаваним, визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту.

Свій позов мотивують тим, що 28.07.2005 року вони придбали у ОСОБА_6 автомобіль марки Wolksvagen-Golf, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Купівлю-продаж вказаного автомобіля було оформлено шляхом видачі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 довіреності від 28.07.2005 року з правом розпоряджатися від імені ОСОБА_6 автомобілем, а також передачею самого автомобіля, ключів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. За придбаний автомобіль 28.07.2005 року позивач сплатив відповідачу ОСОБА_6 3800 доларів США, що підтверджується розпискою. Оскільки дана довіреність діяла до 28.07.2008 року, відповідач 14.08.2008 року видав генеральну довіреність. Вказують, що з 28.07.2005 року автомобіль перебуває в їх користуванні та розпорядженні, усі витрати по утриманню автомобіля несуть самі позивачі. Однак, в лютому 2015 року їм стало відомо, що відділом державної виконавчої служби Рожищенського районного управління юстиції на вказаний автомобіль накладено арешт. Зазначають, що право власності на даний автомобіль перейшло до них з моменту укладання договору купівлі-продажу, вказаний автомобіль повністю перебував у їх користуванні та розпорядженні, усі витрати по утриманню автомобіля несли позивачі. Просять визнати довіреність №2080 від 28.07.2005 року та довіореність №4614 від 14.08.2008 року удаваним правочином, що приховує договір купівлі продажу спірного майна, та визнати за ними право власності на зазначений автомобіль, а також звільнити його з-під арешту, що накладений ВДВС Рожищенського РУЮ.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали з підстав наведених в позовній заяві. Просять позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_7 та відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, хоч належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відділу Державної виконавчої служби Рожищенського районного управління юстиції Гордійчук О.І. в судовому засіданні позов не визнала. Суду пояснила, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження №41483362 про стягнення з ОСОБА_6 аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей. Станом на 01.04.2015 року заборгованість по аліментах становить 27300 грн.. У зв'язку з невиконанням виконавчого документа боржником в самостійному порядку, нею були вжиті заходи спрямовані на виявлення майна належного ОСОБА_6. 13.01.2015 року УДАІ УМВС України у Волинській області надано інформацію, що за ОСОБА_6 зареєстрований автомобіль марки Wolksvagen-Golf, державний номерний знак НОМЕР_1. Потім даний автомобіль був оголошений в розшук та затриманий працівниками ДАІ. Після чого, згідно акту автомобіль був арештований та описаний. В задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_8, яка повідомила, що їй було відомо про те, що її син ОСОБА_6 в 2005 році продав належний йому автомобіль, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з вимогами ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом цієї норми цивільне право підлягає захисту в разі, коли сторони не перебувають між собою в зобов'язальних відносинах, і при цьому має місце його реальне оспорювання учасником цивільних відносин, унаслідок чого власник майна не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з існуванням сумнівів або претензій щодо спірного майна з боку третіх осіб.

Із змісту ст.60 «Про виконавче провадження вбачається, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Судом встановлено, що за відповідачем ОСОБА_6 зареєстровано на праві власності автомобіль марки Wolksvagen-Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.13).

28.07.2005 року ОСОБА_6 видав ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 нотаріально посвідчену довіреність на право користування належним йому автомобілем марки Wolksvagen-Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.11).

Цього ж дня, за придбаний автомобіль позивачі сплатили відповідачу ОСОБА_6 3800 доларів США, що підтверджується розпискою.

Разом з тим, довіреність від 28.07.2005 року була видана з правом передоручення третім особам на термін дії три роки до 28.07.2008 року, тому 14.08.2008 року ОСОБА_6 видав ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 нотаріально посвідчену довіреність на право користування та розпорядження належним йому автомобілем (а.с.12).

Позивач та його представник в обґрунтування своїх позовних вимог вказували на те, що право власності на автомобіль перейшло до позивачів, оскільки між ним та ОСОБА_6, як власником автомобіля, 28.07.2005 року фактично відбувся оплатний правочин, а саме купівля-продаж автомобіля.

Проте, такі доводи позивача суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.244 ЦК України на підставі довіреності здійснюється представництво. Довіреність є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно зі ст. ст.238, 244 ЦК України довіреність не є правовим оформленням переходу права власності, а тому згідно довіреностей від 28.07.2005 року та 14.08.2008 року до позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 не перейшло право власності на автомобіль від ОСОБА_6, оскільки, видачу генеральної довіреності без укладення договору купівлі-продажу не можна вважати договором, що укладений відповідно до закону та допускає перехід права власності на автомобіль.

Вказуючи на ту обставину, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, як сторонами правочину, фактично укладено договір купівлі-продажу, позивачі із посиланням на вимоги ст.235 ЦК України зазначали, що в даному випадку існують усі необхідні умови для визнання договору доручення удаваним правочином, що приховує договір купівлі-продажу автомобіля.

Відповідно до ч. 1 ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Згідно із ч. 2 цієї ж статті, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно із ч. 3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Підстави набуття права власності на транспортні засоби чітко визначені цивільним законодавством.

Відповідно до п. п. 2,7, 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілі, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 (далі - Правила державної реєстрації та обліку автомобілів…..) передбачено порядок набуття права власності на транспортний засіб з обов'язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу на підставі документів, що підтверджують право власності.

Відповідно до п. 7, 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів….. до документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів в тому числі відносяться договори купівлі-продажу транспортних засобів, що засвідчені в установленому порядку, що встановлюють право власності на транспортні засоби. Факт придбання автомобіля на підставі зазначеного правочину повинен бути належним чином зареєстрований в підрозділах ДАІ з обов'зковим пред'явленням свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Отже, в даному випадку письмовий договір купівлі-продажу автомобіля підлягає обов'язковій державної реєстрації в підрозділах ДАІ.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 25 своєї постанови від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним..

На думку суду між сторонами фактично не було укладено договір купівлі-продажу автомобіля, оскільки, не була проведена державна реєстрація правочину в органах МРЕВ.

За таких обставин, до позивача не перейшло право власності на спірний автомобіль, а тому він у відповідності до вимог ст.60 Закону України «Про виконавче проадження» не має права вимагати визнання права власності на цей автомобіль та звільнення його з-під арешту, що накладений ВДВС Рожищенського РУЮ.

Таким чином, на думку суду, позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Сам факт визнання відповідачем ОСОБА_6 позовних вимог не може бути підставою для задоволення позову, оскільки, на думку суду, таке визнання позову суперечить вимогам закону, а тому не може бути прийняте судом у відповідності до вимог ч.4 ст.174 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 88, 174, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст.15, 207, 220, 235, 238, 244, 328, 391, 392, 655, 691 ЦК України, Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача відділ державної виконавчої служби Рожищенського районного управління юстиції про визнання правочину удаваним, визнання права власності на майно та звільнення майна із-під арешту - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Рожищенський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: /підпис / І.І.Сіліч

Оригіналу відповідає.

Суддя Рожищенського

районного суду І.І.Сіліч