Ухвала суду № 43511752, 08.04.2015, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 0312/2741/2012

провадження №6/165/17/15

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді Ференс-Піжук О.Р.

за участю секретаря Харук Ю.М.,

боржника ОСОБА_1,

представника органу опіки і піклування ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нововолинську заяву заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про спонукання до виконання договору купівлі продажу квартири і виселення баз надання іншого жилого приміщення , - суд,

встановив:

Рішенням Нововолинського міського суду від 05 квітня 2013 року вказаний позов задоволено повністю. Зобовязано ОСОБА_1 виконати умови договору купівлі продажу від 12 листопада 2010 року, передавши ОСОБА_4 квартиру № 10 в будинку № 14 на 15-му мікрорайоні в місті Нововолинську вільну від речей домашнього вжитку та ключі від належної йому квартири та виселено ОСОБА_1 з її неповнолітніми дітьми із вказаної квартири без надання іншого житлового приміщення.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 13 травня 2013 року дане рішення залишено в силі і підлягає до виконання.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Нововолинського МУЮ ОСОБА_5, від 18.06.2013 року, на підставі виконавчого листа виданого на підставі вказаного рішення суду, відкрито виконавче провадження про виселення ОСОБА_1 разом з її неповнолітніми дітьми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 з квартири № 10 будинку № 14 на 15-му мікрорайоні в місті Нововолинську Волинської області без надання іншого жилого приміщення.

09 жовтня 2013 року, на виконання постанови начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області від 02.10.2013 року, про передачу виконавчого провадження, державним виконавцем відділу ОСОБА_3 винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого документа по виконанню виконавчого листа Нововолинського міського суду від 05.04.2013 року про виселення ОСОБА_8 з її неповнолітніми дітьми з квартири № 10, будинку № 14 на 15-му мікрорайоні в місті Нововолинську Волинської області, без надання іншого жилого приміщення.

16 березня 2015 року заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області ОСОБА_3, в порядку ст.36 Закону України Про виконавче провадження, звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання судового рішення про виселення ОСОБА_1 разом з її неповнолітніми дітьми із вище вказаного жилого приміщення на три місяці, в звязку із скасуванням ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 02.03.2015 року постанови про закриття кримінального провадження від 28.01.2015 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012020050000228. До обставин, що ускладнюють виконання рішення суду про виселення ОСОБА_1М, з малолітніми дітьми з квартири без надання іншого житлового приміщення відносить продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12012020050000228 за наслідками якого буде встановлено правомірність чи неправомірність дій стягувача ОСОБА_4 стосовно зняття з реєстрації у спірному житлі малолітніх дітей.

Заявник ОСОБА_3 у судове засідання повторно не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Боржник ОСОБА_8, підтримала заяву заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області ОСОБА_3 і просить відстрочити виконання рішення суду на три місяці. Мотивуючи тим, що прокуратурою Волинської області продовжується розслідування кримінального провадження № 12012020050000228 і тому виселення малолітніх з квартири до його завершення є неможливим. Просить заяву державного виконавця задовольнити.

Стягувач ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, повідомлений про день, час і місце розгляду належним чином, про що свідчить розписка від 02.04.2015 року про отримання ним судової повістки.

Заслухавши пояснення боржника ОСОБА_1, представника органу опіки і піклування, які підтримали заяву ОСОБА_3, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд, виходячи виключно з інтересів малолітніх дітей боржниці, беручи до уваги відсутність її вини у невиконанні рішення суду, вважає за можливе відстрочити примусове виконання рішення про виселення ОСОБА_9 разом з малолітніми дітьми ОСОБА_6, ОСОБА_7 з квартири № 10 будинку № 14 на 15-мікрорайоні в місті Нововолинську без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання судового рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, тощо), державний виконавець або сторона може звернутися до суду, що видав виконавчий лист із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, і суд може у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочка виконання може бути застосована при врахуванні інтересів не тільки боржника, а й стягувача. Тому для вирішення питання про відстрочку виконання рішення, суд враховує такі умови: відсутність вини боржника у створенні обставин, що можуть бути підставою для таких наслідків, виконання може мати особливо несприятливі наслідки для боржника, щоб відстрочка не завдала шкоди стягувачу.

Оскільки вказівки на якісь конкретні обставини, що можуть зумовити відстрочку виконання рішення, законодавство не містить, тому суд у кожному конкретному випадку самостійно вирішує чи дійсно у прийнятті рішення про відстрочку є нагальна потреба.

В суді встановлено, що ОСОБА_4 в жовтні 2012 року звертався в суд з позовом до ОСОБА_1 про спонукання до виконання умов договору купівлі продажу від 12.11.2010 року та виселення її з дітьми з належної йому на праві власності квартири № 10 в будинку № 14 на 15- мікрорайоні в місті Нововолинську без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням Нововолинського міського суду від 05.04.2013 року вказані позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено повністю. За результатами апеляційного розгляду 13 травня 2013 року дане рішення суду набрало законної сили і підлягає виконанню.

Як гласить ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області ОСОБА_3 звертаючись до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду, як на виняткові обставини, покликається на неможливість в даний час примусового виселення ОСОБА_1 з її малолітніми дітьми з квартири без надання іншого житла, в звязку із досудовим розслідуванням кримінального провадження, в рамках якого ОСОБА_1 визнана потерпілою. Зазначає, що виселення малолітніх дітей з квартири до розгляду кримінального провадження може завдати вкрай негативних наслідків та порушити інтереси дітей і на даний час є неможливим.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 10.09.2013 року № 269, сімї ОСОБА_8 з малолітніми дітьми виділено соціальне житло для тимчасового проживання.

Як пояснила в судовому засіданні представник органу опіки та піклування що надане ОСОБА_1 для тимчасового проживання з малолітніми дітьми соціальне житло на даний час знаходиться в незадовільному антисанітарному стані, там відсутні комунікації, відключена електроенергія та газопостачання.

З копії ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волиснької області від 02.03.2015 року (а.с. 115) вбачається, що постанову про закриття кримінального провадження від 28.01.2015 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012020050000228 скасовано і на даний час провадиться розслідування кримінального провадження по факту незаконного зняття дітей з реєстрації квартири, що була обєктом купівлі-продажу.

Досліджуючи та аналізуючи наведені обставини, суд не встановив вини боржника у створенні обставин, на які покликається державний виконавець, як на підставу відстрочки виконання рішення. Також суд вважає, що примусове виконання рішення суду в даний час може мати особливо несприятливі наслідки для боржника, в якої на утриманні двоє малолітніх дітей, та вважає, що відстрочка виконання рішення не завдасть шкоди стягувачу ОСОБА_4 , який має постійне місце проживання за адресою 15-мікрорайон, 3/26 в місті Нововолинську.

Суд, оцінивши встановлені фактичні обставини, аналізуючи конкретну ситуацію, що склалася, дійшов висновку, що, виходячи з інтересів малолітніх дітей, враховуючи, що виділене сімї ОСОБА_1 соціальне житло і на даний час не відповідає житловим нормам, що унеможливлює проживання в ньому, тому вбачає підстави для прийняття рішення про відстрочку виконання рішення суду про виселення з квартири без надання іншого житлового приміщення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Відстрочити на три місяці примусове виконання судового рішення Нововолинського міського суду від 05 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про спонукання до виконання умов договору купівлі продажу від 12 листопада 2010 року та виселення ОСОБА_1 разом з її неповнолітніми дітьми ОСОБА_10 Кобаєвичем, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7 Кобаєвичем, ІНФОРМАЦІЯ_4, з квартири № 10, будинку № 14 на 15-мікрорайоні в місті Нововолинську Волинської області, без надання іншого жилого приміщення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук