Ухвала суду № 43508352, 06.04.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3121/15 Справа № 205/2770/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Остапенко Н. Г. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Кондратенко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою Дніпропетровської міської ради

на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 листопада 2014 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача, в обґрунтування вимог, які згодом були уточнені, посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла її тітка ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина, що складається з частки будинку АДРЕСА_1 В термін, визначений законом, вона звернулася до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. з заявою про прийняття спадщини за законом. Проте приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не було надано документів, що підтверджують родинні стосунки та правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності за ОСОБА_5. Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок від 15.03.1990 року, 40/100 частин у будинку АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, належить ОСОБА_4. Зміна прізвища з ОСОБА_4 на "ОСОБА_4", підтверджується витягом з реєстру актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 05.06.2014р. Просила визнати за нею право власності на 40/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську в порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 40/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську в порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

В апеляційній скарзі Дніпропетровська міська рада, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Вислухавши представника позивача - ОСОБА_8, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_4 (а.с.5).

Згідно рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2014 року померла доводиться ОСОБА_2 рідною тіткою (а.с.18).

До дня смерті ОСОБА_4, проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.35 на звороті).

Після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. відкрита спадкова справа (а.с.28-39).

Відповідно до спадкової справи №10/2013 після смерті ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини за законом звернулась ОСОБА_2 (а.с.29).

В жовтні 2013 року до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. звернулася ОСОБА_9 сестра ОСОБА_4 з заявою про відмову від спадщини. (а.с.34 на звороті).

Постановою приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. від 12 листопада 2013 року, відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на частку будинку АДРЕСА_1, з підстав відсутності документів, що підтверджують родинні стосунки, оскільки актові записи про народження ОСОБА_4 не збереглися, також відсутні документи, що підтверджують право власності ОСОБА_4 на 40/100 частин будинку АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську (а.с.13).

Відповідно до копії Свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 15.03.1990р., 40/100 частин будинку АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, належить ОСОБА_4 (а.с.8/).

Згідно листу КП "ДМБТІ" Дніпропетровської обласної ради від 30.05.2013 року №5261, в матеріалах інвентаризаційної справи містяться відомості про право власності на 40/100 частин за ОСОБА_4 (можливо зміна прізвища) на підставі свідоцтва про право власності від 15.03.1990 року, виданого Ленінським районним відділом комунального господарства згідно з рішенням виконкому Ленінської районної ради народних депутатів від 16.02.1990 року №85/28, про що зроблено запис в реєстровій книзі №426 за реєстровим №122 (а.с.34).

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, №00013982555, вбачається, що ОСОБА_4 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на "ОСОБА_4" (а.с.43).

Згідно вироку Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2013 року, ОСОБА_10 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років та 6 місяців. Згідно зазначеного вироку ОСОБА_10 засуджено за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_3 року близько 18 год. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився за місцем свого проживання АДРЕСА_1, де між ним та ОСОБА_4 виникла сварка на грунті особистих неприязних стосунків, в ході якої ОСОБА_10, з метою нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, діючи умисно, наніс кулаком правої руки не менше 3-4 ударів по голові ОСОБА_4, від яких остання впала на бетонну підлогу та вдарилась головою об двері. Смерть ОСОБА_4 настала від закритої внутрішньочерепної травми, яка супроводжувалася виникненням ушкоджень м'яких тканин голови (а.с.7).

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, керуючись ст. 1217, 1218, 1222, 1261, 1224, 1258, 1259, 1296 Цивільного кодексу України, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд першої інстанції повинен був відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки позивач помилково пред'явила позов саме до Дніпропетровської міської ради, замість Територіальної громади міста Дніпропетровськ в особі Дніпропетровської міської ради не можуть бути прийняті до уваги, оскільки сам апелянт в апеляційній скарзі вказує, що Дніпропетровська міська рада є органом місцевого самоврядування та представляє територіальну громаду міста Дніпропетровська, здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування визначені Конституцією, Законами України та іншими законодавчими актами.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що визнаючи право власності на 40/100 частин спірного домоволодіння, суд першої інстанції не з'ясував, яким чином було здійснено реєстрацію місця проживання померлої саме в квартирі № 2 домоволодіння та якими документами встановлено нумерацію квартири, а також чи підпадає територія квартири № 2 під розміри саме спірних 40/100 частин, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не стосуються предмету спору. Рішенням суду першої інстанції за ОСОБА_2 визнано право власності на 40/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 у м.Дніпропетровську без виділу у натурі цієї частки.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а також встановлені ним обставини.

Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова