Постанова № 43504895, 18.03.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 р. Справа № 2а/0570/3488/2011

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод»

до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про скасування рішення № 3262 від 6 грудня 2010 року про застосування та зарахування до бюджету сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині неприйняття до заліку витрат закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» в сумі 25 043,55 грн та застосування штрафу у сумі 12 521,77 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство «Макіївський металургійний завод» (далі - позивач або ЗАТ «Макіївський металургійний завод») 28 лютого 2011 року звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення № 3262 від 6 грудня 2010 року (далі - відповідач, Фонд) про застосування та зарахування до бюджету сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині неприйняття до заліку витрат закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» в сумі 25 043,55 грн та застосування штрафу у сумі 12 521,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог у позові зазначено наступне.

У Закритому акціонерному товаристві «Макіївський металургійний завод» спеціалістами контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена планова документальна перевірка правильності нарахування та повноти сплати страхових внесків, використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 1 грудня 2009 року по 1 жовтня 2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 18 листопада 2010 року.

На підставі матеріалів зазначеної перевірки відповідачем у відношенні позивача прийнято рішення № 3262 від 6 грудня 2010 року (а.с. 26-27 т. 1) про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальне державне соціальне страхування, згідно якого відповідачем не прийняті до заліку витрати страхувальника у сумі 26 514,06 грн та застосовано штраф в сумі 13 257, 03 грн. Зазначене рішення прийнято у зв'язку із тим, що відповідачем за результатом перевірки визнано наявність порушень з боку позивача порядку витрачання коштів Фонду у зв'язку із невірно підрахованими годинами тимчасової непрацездатності, які підлягають оплаті за індивідуальним графіком роботи працівників (врахування позивачем годин, які припадають на добу, наступну за останнім днем непрацездатності працівника, зазначеним у листку непрацездатності), що призвело до переплати допомоги по цехах 44, 55, 56, 71, 72, 83, 86, 87, 88, 90, у кількості 218 листків непрацездатності на загальну суму 25 043,55 грн.

Позивач вважає рішення відповідача щодо неприйняття до заліку витрат страхувальника в сумі 25 043,55 грн та застосування штрафу у сумі 12 21,77 грн таким, що не відповідає положенням чинного законодавства України, оскільки підрахунок годин тимчасової працездатності осіб, вказаних у додатку № 1 до акту перевірки, є вірним, зроблений позивачем із врахуванням індивідуальних графіків роботи робітників, який відповідає вимогам п. 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26 вересня 2001 року та ст. 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-ІІІ від 18 січня 2001 року (а.с. 3-9 т. 1).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року замінено неналежного відповідача - виконавчу дирекцію Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на належного - Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування (а.с. 85 т. 1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 6 травня 2011 року у задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення № 3262 від 6 грудня 2010 року про застосування та зарахування до бюджету сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині неприйняття до заліку витрат ЗАТ «Макіївський металургійний завод» в сумі 25 043,55 грн та застосування штрафу у сумі 12 521,77 грн - відмовлено повністю (а.с. 136-140 т. 5).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2011 року постанову суду першої інстанції залишено без змін (а.с. 172-173 т. 5).

2 грудня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2011 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи зазначені вище рішення суду першої та апеляційної інстанції Вищий адміністративний суд України зазначив, що судом першої та апеляційної інстанції необхідно було з'ясувати години тимчасової непрацездатності застрахованих осіб з врахуванням індивідуального графіку їх роботи на товаристві, зміни, у які ці працівники мали б працювати, а також те, чи співпадає день закінчення строку непрацездатності, зазначений у листку, з днем робочої зміни (а.с. 203-205 т. 5).

26 січня 2015 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду справу № 2а/0570/3488/2011 прийнято до провадження суддею Ткаченко Т.С. та призначено до розгляду (а.с. 208 т. 5).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 9 лютого 2015 року у зв'язку із перерозподілом справу № 2а/0570/3488/2011 прийнято до провадження суддею Волгіною Н.П. (а.с. 211 т. 5).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи ЗАТ «Макіївський металургійний завод» повідомлявся судом належним чином. 24 лютого 2015 року до суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без участі представника заводу (а.с. 218-220 т. 5).

16 березня 2015 року до суду надійшли додаткові пояснення від позивача, в яких він зазначає про підтвердження правильності позиції позивача у спірному питанні з боку Міністерства соціальної політики України, позиція якого викладена у листі цього органу від 5 травня 2011 року № 149/18/99-11 «Щодо оплати листка непрацездатності» (а.с. 235-236 т. 5).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повідомлялось судом належним чином. 25 лютого 2015 року на електронну адресу суду надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи без участі представника фонду (а.с. 227 т. 5); 4 березня 2015 року оригінал зазначеного клопотання надійшов до канцелярії суду (а.с. 229 т. 5).

Разом із клопотанням до суду надійшли заперечення від фонду, в яких він наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог позивача з підстав, викладених відповідачем раніше (а.с. 222-225, 230-233 т. 5).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що обидві сторони заявили клопотання про розгляд справи без участі їх представників, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Макіївський металургійний завод», є юридичною особою, зареєстроване 31 січня 1997 року виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області за № 1273120 0000 001889, код ЄДРПОУ 00191170 (а.с. 68-70 т. 1).

Відповідач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, є юридичною особою, зареєстроване 11 лютого 1991 року виконавчим комітетом Донецької міської ради за № 1266120 0000 007165, код ЄДРПОУ 21955772 (а.с. 80 т. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України № 2240-ІІІ від 18 січня 2001 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон № 2240-ІІІ) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені ст. 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 10 Закону № 2240-ІІІ управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону № 2240-ІІІ робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

Згідно до пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 13 вказаного Закону Виконавча дирекція Фонду здійснює оперативне розпорядження страховими коштами Фонду в межах затвердженого бюджету Фонду; здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги за цим Законом; забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до п.п. 1.3 - 1.4 Положення про відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 13 (у редакції постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19 вересня 2001 року № 42), відділення Фонду діє як регіональна структура Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і є юридичною особою, має свій бюджет, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в установах банків, використовує символіку Фонду. В Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління відділенням Фонду здійснюють його правління та виконавча дирекція. Виконавча дирекція відділення Фонду з робочим органом Виконавчої дирекції Фонду і відділення Фонду, підзвітна правлінню відділення та Виконавчій дирекції Фонду і здійснює свою діяльність від імені Фонду на місцях в межах і порядку, передбачених Статутом Фонду та цим Положенням.

Проаналізувавши наведені вище положення суд дійшов висновку про те, що спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з реалізацією відповідачем по відношенню до позивача владних управлінських функцій щодо здійснення контрою за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів.

Отже, спірне рішення є рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятим на виконання владних управлінських функцій, яке має бути перевірено судом на відповідність критеріям, наведеним в ч. 3 ст. 2 КАС України.

Як встановлено судом, Виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у Закритому акціонерному товаристві «Макіївський металургійний завод» у період з 15 по 18 листопада 2010 року була проведена планова документальна перевірка правильності нарахування та повноти сплати страхових внесків, використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 1 грудня 2009 року по 1 жовтня 2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 18 листопада 2010 року (а.с. 10-20 т. 1).

Відповідно до зазначеного акту встановлено, зокрема, що у порушення ч. 2 ст. 53 Закону № 2240-ІІІ, п. 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26 вересня 2001 року (далі - Порядок № 1266), позивачем невірно підраховані години тимчасової непрацездатності, які підлягають оплаті за індивідуальним графіком роботи працівників товариства, а саме - особам, які працюють за змінним графіком роботи у випадках, коли робоча зміна починається в останній день непрацездатності, а день відновлення працездатності (коли працівник повинен стати до роботи) - на іншу частину зміни наступної доби, позивачем оплата тимчасової непрацездатності здійснюється також за іншу частину зміни наступної доби (з 24:00 до 6:00), що, на думку фонду, суперечить вимогам ч. 2 ст. 53 Закону та п. 20 Порядку № 1266, оскільки, оплачуючи часи роботи за графіком змінності у повному обсязі, страхувальник виходить за межі випадку тимчасової непрацездатності та оплачує часи роботи фактично працездатної особи. Як вказано у акті, зазначене призвело до переплати допомоги по цехах 44, 55, 56, 71, 72, 83, 86, 87, 88, 90, у кількості 218 листків непрацездатності на загальну суму 25 043,55 грн.

У Додатку № 1 до акту перевірки наведений перелік зазначених листків непрацездатності із зазначенням: прізвищ працівників; цеху; табельного номера; номера графіку роботи працівників; номерів листків непрацездатності; періодів непрацездатності; кількості фактично оплачених годин та суми цієї оплати; кількості годин, які підлягали оплаті, та суми, яка мала бути сплачена; кількості годин, за які здійснена переплата, та суми, яка була фактично переплачена. Зокрема, у додатку зазначено:

ОСОБА_1, працівниця цеху № 72, табельний номер 745; графік роботи - 5а; № листка непрацездатності - 772855; період непрацездатності - з 8 грудня 2009 року по 19 грудня 2009 року; оплачено - 69 годин в сумі 1257,17 грн; підлягало оплаті - 62,5 години в сумі 1138,75 грн; переплата за рахунок фонду здійснена за 6,5 годин в сумі 118,42 грн;

ОСОБА_2, працівниця цеху № 72, табельний номер 779; графік роботи - 5а; № листка непрацездатності - 780955; період непрацездатності - з 15 грудня 2009 року по 28 грудня 2009 року; оплачено - 57,5 годин в сумі 999,92 грн; підлягало оплаті - 51 година в сумі 886,89 грн; переплата за рахунок фонду здійснена за 6,5 годин в сумі 113,03 грн;

ОСОБА_3, працівниця цеху № 72, табельний номер 803; графік роботи - 5а; № листка непрацездатності - 780478; період непрацездатності - з 26 листопада 2009 року по 7 грудня 2009 року; оплачено - 46 годин в сумі 909,42 грн; підлягало оплаті - 39,5 годин в сумі 780,91 грн; переплата за рахунок фонду здійснена за 6,5 годин в сумі 128,51 грн.

Аналогічні відомості внесені у додаток і стосовно інших 215 листків непрацездатності робітників заводу (а.с. 17-20 т. 1).

Також з Акту перевірки № 485 від 11 жовтня 2011 року вбачається, що Фондом була проведена оплата зазначених листків працездатності, що також підтверджується поясненнями представника позивача та не заперечується представником відповідача.

Усі зазначені у акті перевірки працівники в останній день тимчасової непрацездатності за графіком змінності повинні були працювати в другу зміну, яка починається о 19 годині та переходить на другу добу і закінчується о 7 ранку годині ранку.

Відділення вважало правильним оплату тимчасової непрацездатності цих працівників 19 години до 24 години дня непрацездатності, а години роботи з 00 годин до 7 години наступної доби не прийняла до заліку.

За наслідками розгляду вищезазначеного акту та матеріалів перевірки виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у відношенні позивача прийнято рішення № 3262 від 6 грудня 2010 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальне державне соціальне страхування, згідно якого відповідачем не прийняті до заліку витрати страхувальника у сумі 26 514,06 грн та застосовано штраф в сумі 13 257, 03 грн (а.с. 26-27 т. 1).

Із прийнятим рішенням позивач не погодився в частині неприйняття до заліку витрат Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» в сумі 25 043,55 грн та застосування штрафу у сумі 12 521,77 грн та 17 грудня 2010 року, оскаржив його до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с. 48-51 т. 1).

Рішенням від 28 грудня 2010 року Виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у задоволенні скарги було відмовлено (а.с. 52-55 т.1).

10 січня 2011 року позивач оскаржив спірне рішення до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с. 56-61 т. 1).

Рішенням від 25 січня 2011 року Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у задоволенні скарги товариства також було відмовлено (а.с. 62-65 т.1).

Не погодившись із зазначеними рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

При прийнятті рішення по справі суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Завданням адміністративного судочинства є, крім іншого, захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ; до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, що визначено ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (Закон № 2240-ІІІ), Законом України від 11 січня 2001 № 2213-ІІІ «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» (далі - Закон № 2213-ІІІ), Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1456/10055 (далі - Інструкція № 532), постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 «Про Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» (далі - Порядок № 1266), Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455 (далі - Інструкція № 455).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2240-ІІІ право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону № 2240-ІІІ, джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законом.

За приписами п. 1 ст. 20 Закону № 2240-ІІІ кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання.

Статтею 34 Закону № 2240-ІІІ визначені види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, одним з видів матеріального забезпечення є допомога по тимчасовій непрацездатності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону № 2240-ІІІ допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону № 2240-ІІІ допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зокрема, Порядком.

Тобто, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, решта днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів Фонду.

За приписами ч. 1 ст. 51 Закону № 2240-ІІІ підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Порядок, умови видачі та продовження листків непрацездатності визначено Інструкцією № 455 Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.

Згідно п. 2.1 цієї Інструкції листок непрацездатності у разі захворювання чи травми видається на весь період тимчасової непрацездатності, до відновлення працездатності або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК).

Пунктом 1 Інструкції № 532 «Про порядок заповнення листка непрацездатності» визначено, що листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Пунктами 3.12 та 3.13 цієї ж Інструкції визначено порядок заповнення листка непрацездатності.

Якщо листок непрацездатності продовжується в амбулаторних умовах, запис терміну лікування здійснюється відповідно до п. 2.2 Інструкції № 455. Продовження листка непрацездатності здійснюється з обов'язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря, завідувача відділення або голови лікарсько-консультативної комісії, що засвідчується їх підписами.

В графі «Стати до роботи» вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності». У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється «Продовжує хворіти» та зазначається номер нового листка непрацездатності.

Відповідно до ст. 57 Кодексу законів про працю, час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

На підставі ст. 58 цього Кодексу при змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності.

Згідно ст. 139 зазначеного Кодексу, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

У відповідності до ст. 142 зазначеного Кодексу, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року № 489. У табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки про зміну за графіком, вихідні дні, фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць дні, в тому числі надурочні, нічні години роботи та інше, а також перебування на лікарняному, у відпустці тощо.

Вихід на роботу в середині зміни (о 00:00 годині суток, на які припадає відновлення працездатності) законодавством не передбачено. До того ж це суперечить чинній нарядній системі, бо працівник перед початком зміни повинен отримати наряд на виконання робіт та інструктаж щодо отримання техніки безпеки на робочому місці.

Як вбачається з матеріалів справи, Наказом від 7 листопада 2007 року № 671 Товариство затвердило Інструкцію про порядок організації обліку використаного робочого часу персоналом у структурних підрозділах, згідно з пунктом 5.2 якого визначення тривалості відсутності в часах для оплати лікарняних здійснюється за графіком роботи працівника за основним місце роботи (а.с. 28-37 т. 1).

Відповідно до Додатку № 1 до наведеної вище Інструкції на структурних підрозділах заводу (цехах) встановлений порядок роботи: в три зміни (перша - з 23-00 год по 7-00 год наступної доби, друга - з 7-00 год по 15-00 год, третя - з 15-00 год по 23-00 год); в дві зміни (перша - з 7-00 год по 19 год, друга - з 19-00 год по 7 годину наступної доби); в одну зміну - з 7-00 год по 15-45 год або з 8-00 по 16-45 год (а.с. 38 т. 1).

Як вбачається з графіків № 5 та 5а на 2009 та 2010 роки, затверджених директором по персоналу і соціальним питанням Войцеховським К.В. та ОСОБА_5 та узгоджених з головою профкому Бутовим Ю.Т., за вказаними варіантами графіків (« 5а» та « 5») працівники заводу працюють у дві зміни, час початку першої (денної, умовне позначення «Д») - 7-00 год, час закінчення - 19-00 год, перерва з 13-00 до 13-30 год; друга година - (нічна, умовне позначення - «Н») з 19-00 год однієї доби до 7-00 год наступної доби, перерва - 1-00 до 1-30 год. Тривалість робочої зміни для графіку « 5» - 12 годин, для графіку « 5а» - 11 год 30 хв (а.с. 95-96).

Як вбачається з табелів (відомостей) обліку робочого часу (а.с. 86-250 т. 3, 1-250 т. 4, 1-132 т. 5) працівників цехів №№ 44, 55, 56, 71, 72, 83, 85, 86, 88, 90 (листки непрацездатності по яким є спірними) та безпосередньо листків непрацездатності цих працівників (а.с. 97-248 т. 1, 1- 250 т. 2, 2-57 т. 3), по всім зазначеним у додатку до акту перевірки працівникам позивача останній день непрацездатності припадав на день виходу їх на роботу у нічну зміну, яка розпочиналась о 19-00 год та закінчувалась у 7-00 год наступної доби.

Зазначене знайшло своє підтвердження у акті перевірки та доданого до нього Додатку № 1 (а.с. 10-20 т. 21) та, як вбачається з матеріалів справи, визнається сторонами по справі.

Згідно з ч. 2 ст. 53 Закону України № 2240-ІІІ порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат (крім страхування на випадок безробіття) та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

Згідно з п. 20 Порядку сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми годинної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньогодинної заробітної плати залежно від страхового стажу на кількість годин, які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи).

Цим Порядком не передбачено поділ зміни на частини для оплати листків непрацездатності застрахованої особи в залежності від графіку виходу працівника на роботу, у т.ч. у випадках багатозмінного режиму роботи.

З наведеного вбачається, що законодавством обумовлено лише те, що перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів підприємства, установи, організації, а за рахунок коштів Фонду оплачується решта днів тимчасової непрацездатності.

Таким чином, суд зазначає, що законодавством також не встановлено обов'язку підприємства нести витрати оплаті тимчасової непрацездатності у даному випадку.

В зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що підстави для не прийняття до заліку спірних сум страхових коштів та накладення штрафу відповідно до оскаржуваного рішення у Фонду були відсутні.

Крім цього, ст. 36 Закону № 2240 визначені підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, а саме допомога по тимчасовій непрацездатності не надається: 1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; 2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби; 3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; 4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; 5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням; 6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Як вбачається з матеріалів справи, жодна з перелічених ст. 36 Закону № 2240 підстав не була визначена відповідачем у якості відмови у здійсненні страхових виплат шляхом не прийняття до заліку в рахунок страхових внесків витрат щодо виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та не була підставою для відмови відповідача у прийнятті до заліку.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що для розробки єдиного підходу щодо оплати листків непрацездатності особам, які працюють за змінним графіком роботи, 12 травня 2011 року у Міністерстві соціальної політики України проведено узгоджувальну нараду з представниками Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Профспілки працівників вугільної промисловості України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на якій прийнято рішення при оплаті листків непрацездатності особам, які працюють за змінним графіком роботи, керуватись листом Мінпраці України з цього питання від 29 січня 2010 року № 21/18/99-10 як органу, якому надано право давати роз'яснення щодо застосування Порядку, та органу державного нагляду за діяльністю фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У зазначеному листі Мінпраці рекомендовано Фонду «з метою недопущення порушення прав застрахованих осіб на отримання в повному обсязі допомоги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням,... приймати до заліку оплачені за рахунок коштів Фонду години протягом всієї тривалості робочої зміни, яка переходить на іншу добу, якщо на початок зміни застрахована особа була непрацездатною».

Враховуючи, що пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 1266 Міністерству праці та соціальної політики надано право давати роз'яснення щодо застосування Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, суд вважає, що у листі Мінпраці України від 29 січня 2010 року № 21/18/99-10 висловлена позиція Міністерства праці та соціальної політики України та надані відповідні роз'яснення, які за висновком суду не суперечить загальним засадам та змісту законодавства щодо соціального страхування з тимчасової непрацездатності, його положення слід застосовувати до спірних правовідносин.

Враховуючи встановлені судом обставини та досліджені докази, беручи до уваги приписи ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку про те, що оплата тимчасової непрацездатності працівникам повинна проводитися за всю тривалість робочої зміни, яка переходить на наступну добу, якщо на початок зміни застрахована особа була непрацездатною.

Зазначений висновок суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі цього суду від 11 листопада 2014 року у справі № К/9991/52030/12.

На підстав вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не правомірно не прийнято до заліку витрати Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» за години тимчасової непрацездатності робітників, що працюють за індивідуальним графіком роботи, які переходили з однієї доби (останньої доби непрацездатності) на наступну добу за 2009 та 2010 роки по 218 листкам непрацездатності на загальну суму 25 043,55 грн.

Відповідно, прийняте виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності рішення № 3262 від 6 грудня 2010 року про застосування та зарахування до бюджету сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині неприйняття до заліку витрат закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» в сумі 25 043,55 грн та застосування штрафу у сумі 12 521,77 грн - є неправомірним та підлягає скасуванню.

З огляду на зазначене позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 46 Конституції України, ст. 2, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ч. 5 ст. 227, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення № 3262 від 6 грудня 2010 року про застосування та зарахування до бюджету сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині неприйняття до заліку витрат закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» в сумі 25 043,55 грн та застосування штрафу у сумі 12 521,77 грн - задовольнити.

Скасувати рішення виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 3262 від 6 грудня 2010 року про застосування до позивача та зарахування до бюджету сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині неприйняття до заліку витрат Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» в сумі 25 043,55 грн та застосування штрафу у сумі 12 521,77 грн.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Волгіна Н.П.