Постанова № 43504736, 06.04.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2015 р. Справа № 920/2022/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Лакіза В.В.,

при секретарі Литвиновій К.О.,

за участю представників сторін:

позивача - представник Засорін М.В. за довіреністю від 24.03.2015 року,

відповідача - представник Сафронов М.А. за довіреністю № 18-49/1402 від 29.12.2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об*єднання ім. М.В.Фрунзе», м. Суми, (вх.№1701 С/2-8) на рішення господарського суду Сумської області від 27.01.2015 року у справі № 920/2022/14,

за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-Прилад», м. Харків,

до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об*єднання ім. М.В.Фрунзе», м. Суми,

про стягнення 167 644,80 грн.,

за зустрічним позовом - Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об*єднання ім. М.В.Фрунзе», м. Суми,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-Прилад», м. Харків,

про стягнення 7 870,79 грн ,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.01.2015 року у справі № 920/2022/14 (суддя Зайцева І.В.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ«Сумське машинобудівне науково - виробниче об*єднання ім. М.В.Фрунзе» на користь ТОВ «Еталон-Прилад» 159 852, 00 грн. основного боргу за договором № 2001-У від 20.01.2011 року та 3 197,05 грн. судового збору.

В частині стягнення 7 792,80 грн. пені - залишено без розгляду.

Зустрічний позов задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ «Еталон-Прилад» на користь ПАТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об*єднання ім. М.В.Фрунзе» 7 870,79 грн. пені за порушення строку поставки продукції за договором № 2001-У від 20.01.2011 року та 1 827,00 грн. судового збору.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 27.01.2015 року, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Сумської області від 27.01.2015 року у справі № 920/2011/14 в частині залишення без розгляду вимоги ТОВ «Еталон-Прилад» про стягнення пені на суму 7 792,80 грн. та відмовити товариству у задоволенні вимоги про стягнення пені на суму 7 792,80 грн.; судові витрати покласти на ТОВ «Еталон-Прилад», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд в частині вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 7 792, 80 грн. припустився процесуальної помилки, оскільки підстав для залишення позову без розгляду в цій частині не було, але були підстави для відмови у позові у стягненні 7 792,80 грн., оскільки строки сплати вартості поставленого товару лежать поза межами спеціального строку позовної давності, встановленого статтею 258 Цивільного кодексу України. Про застосування судом строку позовної давності у відзиві на позов ТОВ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» здійснило заяву у відповідності до вимог цивільного законодавства. Отже, на думку апелянта, суд мав відмовити у задоволенні позову в частині стягнення неустойки за порушення зобов'язання з оплати продукції, поставленої за видатковими накладними № РН-0000867 від 26.06.2013 року, № РН-0001061 від 14.08.2013 року, № РН -0001062 від 14.08.2013 року на загальну суму 7 593,00 грн. В свою чергу, за видатковою накладною № РН -0000549 від 18.06.2014 року пеня розрахована в сумі 199,80 грн. без вказівки на строк, за який здійснено обрахунок, що в свою чергу повинно бути підставою для відмови у позові.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

05.12.2014 року до господарського суду Сумської області звернулося ТОВ «Еталон-Прилад» з позовною заявою до ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об*єднання ім. М.В. Фрунзе», в якій просило стягнути з останнього заборгованість по договору № 2001-У від 20.01.2011 року у сумі 167 644,80 грн., з яких 159 852,00 грн. - основна сума заборгованості та 7 792,80 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.12.2014 року порушено провадження у даній справі і прийнято позовну заяву до розгляду. При цьому зобов'язано відповідача подати суду письмовий відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції по справі, докази сплати боргу (при їх наявності), довідку про включення до ЄДРПОУ станом на час винесення ухвали, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

05.01.2015 року до господарського суду Сумської області звернулося ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об*єднання ім. М.В. Фрунзе» із зустрічною позовною заявою до ТОВ «Еталон-Прилад», в якій просило стягнути з останнього на свою користь 7 870,79 грн. штрафних санкцій за порушення зобов'язання за спірним договором.

13.01.2015 року відповідач надав відзив на позовну заяву позивача, в якому просив застосувати позовну давність до матеріально - правової вимоги позивача щодо стягнення пені за порушення оплати поставленого за видатковими накладними № РН-0000867 від 26.06.2013 року, № РН-0001061 від 14.08.2013 року, № РН -0001062 від 14.08.2013 року товару та відмовити в цієї частині позову. Щодо прострочення оплати товару за видатковою накладною «РН -0000549 від 18.06.2014 року відповідач також просив відмовити і в цієї частині позовних вимог, оскільки позивач не вказав період, за який пеня обрахована, який в свою чергу є визначальним для встановлення предмету позову, а відповідач не має можливості здійснити контррозрахунок неустойки.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.01.2015 року відкладено розгляд справи на 27.01.2015 року; зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним; запропоновано позивачу за первісним позовом подати обґрунтований письмовий відзив на зустрічну позовну заяву, письмове обґрунтування своєї позиції по справі з урахуванням відзиву відповідача за первісним позовом та розрахунок пені відповідно до діючого законодавства; повідомлено сторони про те, що у разі їх нез*явлення у засідання суду справа може бути розглянута без їх участі, тощо.

26.01.2015 року позивач звернувся до господарського суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку позовної давності для вимог по стягненню штрафних санкцій у вигляді пені за видатковими накладними № РН-0001061 від 14.08.2013 року, № РН -0001062 від 14.08.2013 року. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що у зв'язку з тим, що відповідач визнав свою заборгованість та запевнив у тому, що погашення заборгованості буде здійснено по частинах до 28.03.2014 року, про що зазначено в листі № 44-3/86 від 05.02.2014 року ( а.с. 83), строк позовної давності був перерваний, та його перебіг повинен був початися заново, а саме, з 29.03.2014 року.

27.01.2015 року постановлено оскаржуване судове рішення. При цьому, задовольняючи позов первісного позивача стосовно основного боргу, суд виходив з того, що відповідачем за первісним позовом не подано доказів сплати основного боргу та з того, що факт заборгованості ним не оспорюється. Стосовно вимоги первісного позивача щодо стягнення пені, суд, залишаючи без розгляду в цій частині позовну вимогу ТОВ «Еталон-Прилад», виходив з того, що позивач не виконав вимоги судової ухвали від 13.01.2015 року і не подав розрахунок пені відповідно до діючого законодавства, а з письмових пояснень та зі змісту клопотання не вбачається , - за який саме період і в якому розмірі за кожен день нараховано пеню. Стосовно зустрічного позову, суд, задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об*єднання ім. М.В. Фрунзе», виходив з того, що відповідачем за зустрічним позовом порушено строки поставки продукції за договором № 2001-У від 20.01.2011 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і цього не спростовано в апеляційній інстанції, між Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.. М.В. Фрунзе" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еталон-Прилад" був укладений договір № 2001 - У від 20 січня 2011 року, згідно умов якого позивач за первісним позовом зобов'язався передати у власність відповідачу, а він в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити на умовах даного договору продукцію, іменовану надалі "товар", кількісні і якісні характеристики якої викладені в специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору позивач за первісним позовом поставляє товар відповідачеві на базисних умовах поставки FCA, м. Харків (склад позивача за первісним позовом) у відповідності зі специфікаціями договору. Згідно п. 2.3 договору датою поставки товару вважається дата зазначена у видатковій накладній.

У відповідності до п. 3.2 договору покупець здійснює оплату на банківський рахунок постачальника у розмірі 100 % загальної вартості товару, вказаного в рахунку протягом 10 днів з моменту отримання від постачальника рахунку (копії) на товар, що поставляється. Підставою для направлення рахунку постачальником покупцеві є письмова заявка покупця, в якій зазначається перелік товару у відповідності зі специфікацією до договору; 80% загальної вартості товару, зазначеного в рахунку протягом 10 днів з моменту поставки товару.

Позивач за первісним позовом на виконання вимог договору поставив відповідачеві наступні товари: мультиметр цифровий "FLUKE 87V", вартістю 4995 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 832 грн. 50 коп. ( видаткова накладна № РН - 0000867 від 26.06.2013 року. Отримано відповідачем 26.06.2013 року їх представником - Рябуха Ю.В. по довіреності № 31486 від 26.06.2013 року); калібратор FLUKE -715, вартістю 11346 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 1891 грн.00 коп. (видаткова накладна №РН-0001061 від 14.08.2013 року. Отримано покупцем 14.08.2013 року представником покупця - Корнєєвим С. Ю. по довіреності №32167 від 13.08.2013 року); калібратор FLUKE - 725 в кількості шести штук, загальною вартістю 173484 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 28914 грн. 00 коп. (видаткова накладна №РН-0001062 віл 14.08.2013 року. Отримано покупцем 14.08.2013 року представником покупця Корнєєвим С. Ю. по довіреності №32167 від 13.08.2013 року); мультиметр цифровий "FLUKE 87V", вартістю 4995 грн. 0 коп., в тому числі ПДВ 20% - 832 грн. 50 коп. (видаткова накладна №РН-0000549 від 18.06.2014 року. Отримано покупцем 18.06.2014 року по довіреності №34588 від 18.06.2014 року).

Відповідач за первісним позовом взяті на себе зобов'язання не виконав та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не повністю оплатив поставлений товар, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за первісним позовом за поставлений товар в сумі 159852грн. 00 коп.

Відповідно до приписів частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до прписів статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статей 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на наведені норми права та обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано дійшов висновку про задоволення первісного позову в частині стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом суму основного боргу за договором № 2001-У від 20 січня 2011 року у розмірі 159 852,00 грн., оскільки відповідачем за первісним позовом, по-перше, не надано суду доказів його сплати, а, по-друге, факт заборгованості взагалі ним не оспорюється.

Стосовно вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом пені у розмірі 7 792,80 грн. на підставі пункту 6.3 договору, яким передбачено нарахування пені у разі прострочення платежів за договором у розмірі 0,2% простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 5% вартості простроченого платежу, колегія муддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з*явився на виклик у засідання господарського суду і його нез*явлення перешкоджає вирішенню спору.

Застосування пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі, або в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи дійсно необхідні для вирішення спору; тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК України) або в порядку статті 38 названого Кодексу. При цьому, господарський суд зобов'язаний з*ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об*єктивно оцінити їх поважність. Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об*єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Позов може бути залишений без розгляду й частково, а саме, в частині однієї із заявлених позовних вимог.

Господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати «перерахунок» замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак, з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об*єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно. Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог. Що ж до відсутності розрахунку суми штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції тощо, то з цього приводу слід зазначити таке. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся. Якщо вимога про стягнення сум штрафних санкцій, річних тощо є додатковою до основної ( як у даному випадку) і розрахунок зазначених сум відсутній, суд, прийнявши позовну заяву, в порядку підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України) зобов'язує позивача надати такий розрахунок, за необхідності - з матеріалами, які його обґрунтовують, а в разі їх неподання - з урахуванням обставин конкретної справи застосовує зазначений припис пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України або відмовляє в задоволенні позову.

Як убачається з матеріалів справи, по-перше, у позовній заяві зроблений розрахунок пені не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: не відображає період і розмір за кожен день її нарахування; по- друге, ухвалою господарського суду Сумської області від 13.01.2015 року запропоновано позивачу за первісним позовом подати, зокрема, розрахунок пені відповідно до діючого законодавства; при цьому, вказану ухвалу позивачем не виконано; по - третє, відсутність розрахунку пені з зазначенням, за який саме період і в якому розмірі за кожен день її нараховано, позбавляє можливості суд вирішити спір по суті; по-четверте, причини невиконання вимог суду позивачем не наведені взагалі, тобто не є поважними.

З огляду на наведені норми права та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про залишення без розгляду позовної вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь пеню в розмірі 7 792,80 грн., оскільки ані зі змісту позовної заяви, ані зі змісту поданих клопотань ТОВ «Еталон-Прилад» не вбачається період, за який обраховується неустойка за порушення строків оплати товару, а на зобов'язання суду до позивача про здійснення розрахунку пені відповідно до діючого законодавства, останній не подано, причини неподання не вказано.

Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 7870 грн. 79 коп. пені за порушення строку поставки продукції за договором № 2001-У від 20 січня 2011 року, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до пункту 6.3. договору № 2001-У від 20 січня 2011 року у випадку прострочення поставки товару постачальник сплачує пеню у розмірі 0,2% від вартості товару, що поставлений з простроченням за кожний день прострочення, але не більше 5% від вартості товару, поставленого з простроченням.

Як убачається з матеріалів справи, згідно специфікацій № 18,19 та 20 до договору № 2001-У від 20 січня 2011 року строк поставки товару складає 30 днів з дати отримання передплати в розмірі 20%.

На виконання умов договору поставки позивач за зустрічним позовом здійснив передплату поставки продукції, що підтверджується: рахунок № СФ-0000706 від 10.04.2013 року від 10.04.2013 року оплачено частково 17.05.2013 року, платіжне доручення № 8464 - строк поставки 18.06.2014 року; рахунок № СФ-0000707 від 10.04.2013 року передплачено 17.05.2013 року, платіжне доручення № 8463 - строк поставки 18.06.2013 року; рахунок № СФ-000884 від 08.05.2014 року від 10.04.2013 року передплачено 05.07.2013 року, платіжне доручення № 11947, строк поставки - 05.08.2013 року, рахунок № СФ-00002053 від 06.11.2013 року - 24.01.2014 року, платіжне доручення № 758, строк поставки - 24.02.2014 року.

Проте відповідач за зустрічним позовом, порушуючи умови договору, здійснив поставку продукції з простроченням: за видатковою накладною № РН - 0000867 від 26.06.2013 року - 8 днів; за видатковою накладною № РН-0001061 від 14.08.2013 року - 8 днів; за видатковою накладною № РН- 0001062 від 14.08.2013 року - 9 днів; за видатковою накладною № РН - 0000549 від 18.06.2014 року - 114 днів.

Крім того, у відповідності до підписаних сторонами специфікації № 25 та 29 до договору № 2001-В від 20.01.2011 року, та виставлених ТОВ "Еталон-Прилад" рахунків № СФ-00000252 від 12.02.2014 року та № СФ-00000853 від 3.06.2014 року, ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" платіжними дорученнями № 4298 від 23.04.2014 року, № 10116 від 29.08.2014 року передплатило поставку продукції, передбачену специфікаціями № 25 та 29 до договору № 2001-В від 20.01.2011 року на суму 3036, 00 грн. та 14376,00 грн.

За змістом взятих на себе зобов'язань ТОВ "Еталон-прибор" зобов'язалося поставити продукцію, визначену специфікацією № 25, протягом 30 днів з моменту здійснення передплати, а продукцію за специфікацією № 29 - протягом 40 днів з дати отримання передплати.

Строк постачання продукції, визначеної специфікацією № 25, сплинув 23.05.2014 року, а специфікацією № 29 - 08.10.2014 року. Однак, станом на день подачі зустрічного позову зобов'язання з поставки продукції не виконано.

Статтею 611 Цивільного кодексу України та статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно поданого позивачем за зустрічним позовом розрахунком пені за прострочку поставки товару її розмір становить 7870 грн. 79 коп.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність і обґрунтованість зустрічної вимоги щодо стягнення з ТОВ «Еталон-Прилад» на користь ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" пені у розмірі 7 870,79 грн. за порушення строку поставки продукції за договором № 2001-У від 20 січня 2011 року.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а обставини, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення господарського суду Сумської області від 27.01.2015 р. у справі № 920/2022/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об*єднання ім. М.В.Фрунзе залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 27.01.2015 року у справі № 920/2022/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 08.04.2015 року.

Головуючий суддя О.А. Пуль

суддя Я.О. Білоусова

суддя В.В.Лакіза