Постанова № 43504700, 02.04.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2015 р. Справа № 917/395/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Хачатрян В.С., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - Гуйванюк О.П. (довіреність №10-933/д від 19.12.2014 року),

відповідача за первісним позовом - Попова І.П. (довіреність від 09.01.2015 року),

розглянувши апеляційну скаргу позивача за первісним позовом (вх. № 1395П/1-38) на рішення господарського суду Полтавської області від 04 грудня 2014 р.

за позовом Лубенської міської ради в особі Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради, м.Лубни

до ПАТ "Укрнафта", м. Київ

про спонукання до укладення договору оренди землі

та за зустрічним позовом ПАТ "Укрнафта", м. Київ

до Лубенської міської ради в особі Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради, м. Лубни

про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Лубенська міська рада в особі Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до ПАТ "Укрнафта", в якому просив суд зобов'язати ПАТ "Укрнафта" укласти договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 0,1728 га, що знаходиться по вул. Драгоманова, 30-А в м. Лубни Полтавської області за цільовим використанням - землі для комерційного використання, розміщення та обслуговування АЗС № 16/065 з 28.08.2011 року з орендною платою у грошовій формі 12 відсотків нормативної грошової оцінки до земельного податку.

ПАТ "Укрнафта" звернувся до суду із зустрічним позовом до Лубенської міської ради в особі Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради, в якому просив суд визнати укладеним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1728 га, що розташована за адресою: м. Лубни, вул. Драгоманова, 30-А, для обслуговування автозаправної станції, між сторонами Лубенської міської ради та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта", з урахуванням протоколу розбіжностей ПАТ "Укрнафта" з 15.06.2012р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.12.14 року по справі №917/395/13-г (головуючий суддя Погрібна С.В., Судді Гетя Н.Г., Киричук О.А.) в задоволенні первісного позову відмовлено повністю.

Зустрічний позов задоволено. Визнано укладеним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1728 га, що розташована за адресою: м. Лубни, по вул. Драгоманова, 30-а для обслуговування автозаправної станції між сторонами Лубенською міською радою та ПАТ "Укрнафта" з 15.06.2012 року.

Позивач за первісним позовом із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідач за первісним позовом надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, зокрема, що сторони належним чином узгодили порядок поновлення договору оренди, орендар у встановлений термін повідомив про намір поновити договір на новий строк, а орендодавець надав згоду шляхом прийняття відповідного рішення; крім того, на орендованій земельній ділянці наразі здійснюється діяльність з роздрібної торгівлі пальним, у зв'язку з чим земельна ділянка класифікується з таким видом цільового призначення як «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі». Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу-без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

28 серпня 2006 року між Лубенською міською радою (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (орендар) укладено договір оренди землі (а.с.8 т.1).

Відповідно до п.1 договору, орендодавець надав, а орендар прийняв в платне строкове користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення із категорії земель зазначених в пункті "Ж", ст. 19 Земельного кодексу України за цільовим використанням - землі комерційного використання (1.11. Український класифікатор цільового використання земель) за адресою вул. Драгоманова, 30-А, м. Лубни.

28.08.2006 року сторони підписали акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с.10).

Згідно п.2 договору, в оренду передається земельна ділянка площею 0,1728 га., на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна - приміщення та споруди АЗС.

Пунктом 3 договору визначено, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 30 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

29.07.2011 року ПАТ "Укранафта" направив Лубенській міській раді лист №1023, в якому просив поновити термін дії договору оренди земельної ділянки площею 0,1728 га для експлуатації та обслуговування АЗС №16/065 по вул. Драгоманова, 30-А в м. Лубни (т.1, а.с.12).

Рішенням Лубенської міської ради від 09.09.2011 року вирішено поновити договір оренди землі з ПАТ "Укрнафта" строком на п'ять років на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, за адресою: вул. Драгоманова, 30-а, м. Лубни, загальною площею 0,1728га за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (т.1; а.с.13).

Як зазначає позивач за первісним позовом, Лубенською міською радою було двічі направлено для підписання ПАТ "Укранафта" проект договору оренди земельної ділянки, який був отриманий відповідачем - 10.02.2012 року та 09.04.2012 року.

Відповідач за первісним позовом супровідним листом №249 від 28.04.2012 року направив Лубенській міській раді підписаний договір оренди землі разом із протоколом розбіжностей (а.с.78-94 т.1).

Позивач за первісним позовом, розглянувши протокол розбіжностей до договору оренди землі, листом №1-8/409 від 24.05.2012 р. повідомив ПАТ "Укранафта" про неможливість його підписання та повторно направив на адресу орендаря проекти договору оренди землі (а.с.97 т.1).

ПАТ "Укранафта", не погодившись з запропонованою орендодавцем редакцією проекту договору, склав протокол розбіжностей від 15.06.2012 року щодо п. 1, абзаців 1, 2 п. 4 та п.5, та надіслав його разом із підписаним договором на адресу Лубенської міської ради супровідним листом №412 від 18.06.2012 р. (а.с.101 т.1).

Лубенська міська рада в особі Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради 02.03.2013 звернулась до суду з позовною заявою про зобов'язання ПАТ "Укрнафта" укласти договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 0,1728 га, що знаходиться по вул. Драгоманова, 30-А в м. Лубни Полтавської області за цільовим використанням - землі для комерційного використання, розміщення та обслуговування АЗС №16/065 з 28.08.2011 року з орендною платою у грошовій формі 12% нормативної грошової оцінки до земельного податку.

В свою чергу, ПАТ "Укрнафта" звернулося до суду із зустрічною позовною заявою, в якій посилаючись на п.7 статті 181 ГК України, просить визнати укладеним договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,1728 га, що розташована за адресою: м. Лубни, по вул. Драгоманова, 30-а для обслуговування автозаправної станції, між сторонами Лубенської міської ради та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта", з урахуванням протоколу розбіжностей ПАТ "Укрнафта" з 15.06.2012 року.

Колегія суддів враховує наступне.

У вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011).

Відповідно до ч.1, 2 вказаної статті Закону, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору (п.2.17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Частиною « 8» ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Сторони не уклали додаткову угоду до договору від 28.08.2006 року.

Позивач за первісним позовом надіслав відповідачу проект договору.

Статтею 181 ГК України передбачено загальний порядок укладання господарських договорів

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Як свідчать матеріали справи, договір оренди від 28.08.2006 року припинив свою дію 28.08.2011 року.

Пунктом « 3» договору передбачено, що після закінчення строку дії договору, орендар має право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку його дії повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

На виконання вказаного пункту договору, ПАТ «Укрнафта» 28.07.2011 року направив Лубенській міській раді лист №1023 про поновлення терміну дії договору.

Рішенням Лубенської міської ради від 09.09.2011року вирішено поновити договір оренди землі з ПАТ "Укрнафта" строком на п"ять років на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, за адресою: вул. Драгоманова, 30-а, м. Лубни, загальною площею 0,1728 га.

Листом №1-8/409 від 24.05.2012 року позивач за первісним позовом направив відповідачу новий проект договору оренди.

Відповідач за первісним позовом не погодився з пунктом 1 проекту договору, в якому вказано цільове призначення земельної ділянки - землі для комерційного використання, розміщення та обслуговування АЗС №16/065; абзацом 1, 2 пункту 4 стосовно встановлення орендної плати у грошовій формі 12% від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідачем за первісним позовом було складено протокол розбіжностей від 15.06.2012 року, в якому вказано цільове призначення земельної ділянки - землі громадської забудови, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (п.1 договору); оренда плата встановлена у розмірі 42939,07 грн. на рік, що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також доповнено пункт 5 договору абзацом: «Право на оренду земельної ділянки не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу».

Зазначений протокол розбіжностей разом із підписаним проектом договору, 18.06.2012 року направлено позивачу за первісним позовом, про що свідчить фіскальний чек та опис вкладення до цінного листа (а.с.105,106 т.1).

Таким чином, враховуючи приписи пункту 7 статті 181 ГК України, Лубенська міська рада, отримавши протокол розбіжностей, повинна була включити до договору всі прийняті пропозиції, а неврегульвані розбіжності передати в 20-ти денний строк на розгляд суду.

Однак, Лубенська міська рада, проект договору, з врахуванням протоколу розбіжностей не підписала, неврегульовані розбіжності у встановлений ГК України строк на розгляд суду не передала.

З урахуванням викладеного, та керуючись пунктом 7 статті 181 ГК України, колегія суддів приходить до висновку, що пропозиції ПАТ «Укранафта», викладені в протоколі розбіжностей від 15.06.2012 року, слід вважати прийнятими позивачем.

За таких обставин, підлягає задоволенню зустрічний позов про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,1728 га, що розташована за адресою: м. Лубни, вул. Драгоманова, 30-А, для обслуговування автозаправної станції, між сторонами Лубенської міської ради та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта", з урахуванням протоколу розбіжностей ПАТ "Укрнафта" з 15.06.2012р.

Стосовно первісного позову Лубенської міської ради про зобов'язання ПАТ «Укрнафта» укласти договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 0,1728 га, що знаходиться по вул. Драгоманова, 30-А в м. Лубни Полтавської області за цільовим використанням - землі для комерційного використання, розміщення та обслуговування АЗС № 16/065 з 28.08.2011 року з орендною платою у грошовій формі 12 відсотків нормативної грошової оцінки до земельного податку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Натомість, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 13.07.2004 р. у справі № 10/732, дійшовши до висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові.

Серед способів захисту, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України, не зазначено такого способу захисту, як зобов'язання особи укласти договір, оскільки зацікавлена сторона може просити суд про внесення змін( укладення договору на новий термін) згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача його укласти (аналогічна думка міститься в п. 2.18 постанови пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011).

Таким чином, заявлення стороною вимог про зобов'язання укласти договір не ґрунтується на законі, оскільки такі правові відносини виникають виключно на підставі вільного волевиявлення та залежить від набуття судовим рішення законної сили, а чинне законодавство не передбачає такого способу захисту права як зобов'язання укласти договір.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні первісного позову у даній справі.

Крім того, Лубенська міська рада наполягає на встановленні в договорі розміру річної орендної плати у грошовій формі 12% від нормативної грошової оцінки, відповідно до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Лубни, затвердженого рішенням Лубенської міської ради 21.01.2011 року.

Колегія суддів враховує, що рішенням адміністративної колегії Полтавського територіального відділення Антимонопольного комітету України №2/78-рш від 22.05.2012р. по справі №2-03-50/38-2012 було визнано дії Лубенської міської ради, що полягають у прийнятті пунктів 2.4. Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м. Лубни, що є додатком до рішення Лубенської міської ради від 21.01.2011р., без визначення чітких та єдиних розмірів відсотків від нормативної грошової оцінки земель одного цільового призначення для однакових категорій орендарів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.3 ст. 50 та абзацом 7 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", як антиконкурентні дії органу місцевого самоврядування шляхом надання окремим суб"єктам господарювання переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що може призвести до обмеження чи спотворення конкуренції.

Вказаним рішенням зобов'язано Лубенську міську раду усунути порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом перегляду та затвердження нової редакції п.2.4. Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м. Лубни, що є додатком до рішення Лубенської міської ради від 21.01.2011р., визначивши єдині відсотки від нормативної грошової оцінки для земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення для однакових категорій орендарів (а.с.116 т.1).

За заявою Лубенської міської ради Антимонопольним комітетом України було переглянуто рішення адміністративної колегії Полтавського територіального відділення Антимонопольного комітету України №2/78-рш від 22.05.2012р. по справі №2-03-50/38-2012 та винесено рішення від 19.12.2012р. №960-р, яким змінено рішення адміністративної колегії Полтавського територіального відділення Антимонопольного комітету України №2/78-рш від 22.05.2012р. по справі №2-03-50/38-2012, а саме пункт 1 резолютивної частини в наступній редакції: "визнано дії Лубенської міської ради, що полягають у прийнятті пункту 2.4. Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м. Лубни, що є додатком до рішення Лубенської міської ради від 21.01.2011р., без визначення чітких та єдиних розмірів відсотків від нормативної грошової оцінки земель одного цільового призначення для однакових категорій орендарів, порушенням передбаченим ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування які можуть призвести до створення конкуренції.

Лубенська міська рада Полтавської області звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 19.12.2012р. №960-р "Про перевірку рішення у справі №2-03-50/38-2012.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.04.2013 р. у справі №910/5606/13, яке набрало законної сили було відмовлено в задоволенні даного позову (а.с.77 т.2).

Враховуючи вказані вище обставини, а також набрання чинності пропозицій за протоколом розбіжностей ПАТ "Укрнафта", відповідно до частини « 7» ст.181 ГК України, є безпідставними доводи позивача за первісним позовом щодо невідповідності положень протоколу розбіжностей певним нормативним документам. Разом із тим, Лубенська міська рада не позбавлена права звернутись до суду з позовом про внесення змін до договору оренди в частині розміру орендної плати.

Апелянт також посилається на невиконання сторонами вимог п. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки ними не укладено додаткову угоду. Судова колегія враховує, що сторонами за ініціативою позивача було підписано новий договір, тому посилання апелянта на відсутність додаткової угоди до договору, строк дії якого вже сплинув, є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Полтавської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача за первісним позовом залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 04.12.2014 року у справі №917/395/13-г залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі №917/395/13-г підписано 07.04.2015 року

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Хачатрян В.С.

Суддя Шепітько І.І.