Постанова № 43504681, 30.03.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2015 р. Справа № 914/3193/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Гриців В.М.

Юрченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" (надалі ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія") за №04-20/13 від 13.01.2015р. (вх.№01-05/535/15 від 03.02.2015р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 22.12.2014р.

у справі № 914/3193/14

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_3.)

до відповідача-1: ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія"

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" (надалі ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України")

про зобов'язання не нараховувати орендну плату за час, коли використання приміщення було неможливим,

за участю:

від позивача: ОСОБА_4 - представник (довіреність № 511 від 26.09.2014р.);

від відповідача-1: Місечко В.І. - представник (довіреність № 01-4066/13 від 16.12.2014р.);

від відповідача-2: Остимчук О.О. - представник (довіреність № 80 від 12.08.2014р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.12.2014р. у справі №914/3193/14 (суддя Крупник Р.В.) позов задоволено частково. Зобов'язано ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" та ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" звільнити ФОП ОСОБА_7 від сплати орендної плати за договором оренди (найму) нерухомого майна №04-01/14-42/14 від 02.01.2014р. за період з 17.02.2014р. по 21.08.2014р. в розмірі 99972,58 грн. В решті позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" та з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" на користь ФОП ОСОБА_2 по 999,73 грн. судового збору. Повернуто ФОП ОСОБА_8 з Державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відключення електроенергії відбулося після прийняття позивачем приміщення в оренду внаслідок заборгованості попереднього орендаря цих приміщень, тобто з причин, які існували до моменту укладення договору та підписання акту приймання-передачі і про котрі позивачу не було відомо. А тому позивач не може нести відповідальність за вказані обставини, оскільки несуть відповідальність відповідачі, як особи, які в силу ст. 767 ЦК України, повинні передати майно належної якості. Також, суд погодився з доводами позивача, що відсутність електроенергії унеможливлювала використання орендованих приміщень за цільовим призначенням.

ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з невірним застосуванням норм матеріального, при неповному зясуванні обставин справи та дослідженні доказів, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи. Звертає увагу на те, що позивач володів інформацією про те, що договір на постачання електричної енергії, договір на постачання природного газу та договір на подачу води в приміщення були укладені з попереднім орендодавцем, що підтверджується скаргою від 19.06.2014р. Оскільки попереднім орендарем самостійно забезпечувалось постачання електрики, води та газу до нежитлових приміщень, то апелянт не міг повідомити про наявність заборгованості позивача, оскільки не був обізнаний про її існування. Вказує на те, що в акті приймання-передачі від 02.01.2014 р. вказано, що сторони не мають взаємних претензій одна до одної відносно якісних характеристик орендованого майна. Крім того, апелянт вважає, що позивачем не наведено доказів звернення до відповідних організацій з запитами щодо переоформлення відповідних договорів на постачання електроенергії, води та газу, а припинення постачання електроенергії в період з 17.02.2014р. по 21.08.2014р. не є належним фактом підтвердження неможливості використання нежитлових приміщень. Вказує, що згідно ч. 3 ст. 767 ЦК України якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2014р. у справі №914/3193/14, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3 відмовити повністю.

19.02.2015р. позивач подав відзив на апеляційну скаргу б/н від 19.02.2015р. (вх. №01-04/1182/15 від 19.02.2015р.), в якому просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2014р. у справі №914/3193/14, а апеляційну скаргу ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" - без задоволення.

23.02.2015р. від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу за № 251/2/13 від 18.02.2015р. (вх. № 01-04/1256/15 від 23.02.2015р.), в якому ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2014р. у справі №914/3193/14, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3

20.03.2015р. позивач подав пояснення та заперечення на апеляційну скаргу б/н від 20.03.2015р. (вх. № 01-04/1845/15 від 20.03.2015р.), у яких вказує, що в договорі оренди не було передбачено здійснення оплати орендарем за електроенергію(газ чи воду) за окремо укладеними договорами з постачальниками цих послуг.

В судовому засіданні представники відповідачів просили скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача просив залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2014р. у справі №914/3193/14, а апеляційну скаргу ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" - без задоволення.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2014р. у справі №914/3193/14 з врахуванням такого.

08.09.2014р. позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовною заявою (вх.№3299), в якій просив зобов'язати ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" переукласти договори на постачання електричної енергії, на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізаційної мережі, на газопостачання, виготовивши необхідну технічну та проектну документацію та не нараховувати орендну плату за час, коли використання приміщення було неможливим, а саме з 17.02.2014р. по 22.08.2014р. (т. 1, а.с. 5-10)

21.11.2014р. ФОП ОСОБА_3 подала до суду заяву вх.№50609/14, у якій просила суд залишити без розгляду позовну вимогу щодо переукладення договорів на постачання електричної енергії, на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізаційної мережі, на газопостачання, виготовивши необхідну технічну та проектну документацію на ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" та заявляє єдину вимогу щодо зобов'язання відповідача-1 та відповідача-2 звільнити позивача від сплати орендної плати з 17.02.2014р. по 22.08.2014р. в розмірі 102937,64 грн., за період, коли використання приміщення за призначенням було неможливим (т. 2, а.с. 1).

В ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що 02.01.2014 року між ФОП ОСОБА_9 (орендар) та ПАТ "НАК "Надра України" (орендодавець), від імені та в інтересах якої на підставі договору доручення №388/07 від 09.11.2007 року, діє ДП НАК "Надра України "Західукргеологія" (повірений) укладено договір оренди (найму) нерухомого майна №04-01/14-42/14 (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого повірений зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею - 217,5 кв.м., що розташовані на першому поверсі нежилої будівлі за адресою: АДРЕСА_1, що є власністю НАК "Надра України", право користування яким передано до статутного фонду ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" (т.1 а.с.15-18).

Відповідно до п.1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення магазину та кафе-бару. Орендар вступає в строкове платне користування майном з дати підписання повіреним та орендарем акту приймання-передачі майна (п.2.1 договору).

Згідно п.11.2 договору строк оренди майна за договором становить 1 (один) рік. Строк оренди розпочинає перебіг з дати підписання повіреним та орендарем акту приймання-передачі майна.

Актом приймання-передачі від 02.01.2014 року відповідач-1 передав, а позивач прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди (т.1 а.с.19).

Відповідно до пунктів 3.1 - 3.3 договору орендна плата визначається за домовленістю сторін і є не нижчою від ринкової ціни в даному регіоні, та становить без ПДВ за базовий місяць оренди 12500,00 грн. Нарахування орендної плати починається з дати підписання повіреним та орендарем акту приймання-передачі майна. Орендна плата перераховується орендарем на рахунок повіреного не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди.

Крім сплати орендної плати, орендар щомісячно до 15 числа кожного місяця відшкодовує повіреному витрати на утримання та обслуговування орендованого майна, витрати на комунальні послуги (водопостачання та водовідведення, електроенергія, опалення, тощо), пропорційно до площі орендованого майна та згідно переліку робіт та послуг, що надаються повіреним; витрати повіреного по сплаті податку на землю в сумах, вказаних в рахунках на оплату, що виставляються повіреним додатково (п.3.5 договору).

За період з січня по серпень 2014 року відповідачем-1 було нараховано позивачу орендну плату у розмірі 129251,74 грн. (без урахування пені за липень та серпень 2014року), що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату за відповідні місяці (т.1 а.с. 49-54, 119).

До укладення із позивачем договору, спірні приміщення орендував ФОП ОСОБА_10 на підставі договору оренди №26-04/43-ОР/06 від 16.01.2006 року (т.2 а.с.140-141) та був виселений із них у зв'язку із закінченням строку дії договору рішенням господарського суду Львівської області по справі №5015/4206/12 від 28.11.2012 року (т.2 а.с.142-143).

Згідно матеріалів справи, договір на постачання електричної енергії, договір на постачання природного газу та договір на подачу води в приміщення, що виступають об'єктом оренди та розташовані на першому поверсі нежилої будівлі за адресою: АДРЕСА_1 було укладено постачальниками із попереднім орендарем цих приміщень ФОП ОСОБА_10 (т.1 а.с. 77-83, 96-102, 108-109).

З матеріалів справи також вбачається, що 02 січня 2014 року між сторонами у даній справі та приватним підприємцем ОСОБА_10 було укладено угоду про переведення боргу, відповідно до умов якої позивач взяв на себе зобов'язання щодо погашення заборгованості зі сплати орендних платежів, штрафних санкцій та судових витрат в загальній сумі 99 552, 21 грн., що виникла на підставі рішення господарського суду Львівської області від 19 червня 2012 року по справі №5015/1931/12 за позовом ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» до приватного підприємця ОСОБА_10 за договором оренди нежилих приміщень №26-04/43-ОР/06 від 16.01.2006 р. (т.2, а.с.147).

Позивачка неодноразово зверталася до відповідача-1 та відповідача-2 з проханням переоформити всі договори на комунальні послуги з ФОП ОСОБА_10 на відповідачів. У вказаних листах вона зазначала, що наявність заборгованості ФОП ОСОБА_10 за електропостачання та газопостачання за попередні періоди і як наслідок їх відключення, унеможливлюють звичайний режим роботи. Факт звернення позивачки до відповідачів підтверджується листом-зверненням від 12.05.2014 року, отриманим відповідачем-1 15.05.2014р. (т.1, а.с.23-24), скаргою від 19.06.2014р., отриманою відповідачем-1 20.06.2014р. (т.1, а.с.25-26), листом від 17.07.2014р., отриманим відповідачем-2 24.07.2014р. (т.1, а.с.27-28), листом від 18.08.2014р., отриманим відповідачем-1 19.08.2014р. (т.1, а.с.29-30).

Матеріали справи не містять жодних актів чи рішень підприємств-постачальників електричної енергії, природного газу та води щодо припинення подачі електроенергії, відключення від газо- і водопостачання об'єктів за адресою: м.Львів, вул.Багряного,39.

При винесенні постанови у даній справі колегія суддів керувалася наступним.

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до матеріалів справи предметом спору в даній справі є зобов'язання не нараховувати орендну плату за час, коли використання приміщення було неможливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України та ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди (найму) нерухомого майна №04-01/14-42/14 від 02.01.2014 р., умови якого передбачали передачу в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею - 217,5 кв.м., розташовані на першому поверсі нежилої будівлі за адресою: АДРЕСА_1, на підставі акту приймання - передачі орендованого майна.

Як вказано в акті приймання-передачі орендованого майна від 02.01.2014 р., сторони не мають взаємних претензій одна до одної відносно якісних характеристик орендованого майна (т.1 а.с.19).

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічне положення закріплено у ст.163 ГК України, згідно з якою зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ст. 767 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею. Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Судом встановлено, що на момент підписання договору оренди та акту приймання-передачі від 02.01.2014 року, об'єкт оренди передавався в належному стані і забезпечений електроенергією, газо- та водопостачанням.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані про існування перешкод для перевірки позивачем стану майна, яке передавалося йому в оренду.

А тому, згідно ст. 767 ЦК України після підписання без зауважень акту приймання-передачі, позивач відповідає за всі обставини, за яких майно не може бути використане за цільовим призначенням.

Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що угодою про переведення боргу від 02.01.2014р. позивач зобов'язався перед відповідачами погасити всю заборгованість попереднього орендаря ФОП ОСОБА_10, а саме грошові зобов'язання зі сплати орендних платежів, штрафних санкцій та судових витрат в сумі 99552,21 грн., підтверджену рішенням господарського суду Львівської області від 19.06.2012 року у справі №5015/1931/12.

З наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які унеможливлювали використання орендованих ним приміщень за цільовим призначенням.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, з якими кореспондуються положення частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п'ятої статті 13 цього Кодексу (абз.2 ч. 2, ч.3 ст. 16 Цивільного кодексу України).

На думку колегії суддів, позовна вимога про зобов'язання орендодавця не нараховувати орендну плату за час, коли використання приміщення було неможливим, не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, визначеним ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, та є обмеженням у реалізації прав іншої сторони договору.

Враховуючи вищевказане, апеляційний господарський суд вважає, що висновки, наведені в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, не у повній мірі відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, тому його необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У відповідності із пунктом 10 статті 105 ГПК України апеляційний господарський суд здійснює новий розподіл судових витрат у справі.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2014р. у справі №914/3193/14 скасувати. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (81061, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Терновиця; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" (79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 8; ЄДРПОУ 01432606) 1029,38 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Гриців В.М.

Юрченко Я.О.