Постанова № 43504602, 02.04.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2015 р. Справа№ 910/2065/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: Макаренко О.І. - представник

від відповідача-1: Лапшикова О.Г. - представник

від відповідача-2: не з"явився

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"

на ухвалу

Господарського суду м. Києва

від 02.03.2015р.

у справі № 910/2065/15-г (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К."

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", Міністерства аграрної політики України

про стягнення 9 755 563, 52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", Міністерства аграрної політики України про стягнення 9 755 563, 52 грн..

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.03.2015р. заяву ТОВ"А.Т.К." задоволено, до вирішення спору по суті вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт» у сумі 9 755 563 грн. 52 коп., що знаходяться на будь-якому рахунку названого товариства, виявленому державним виконавцем під час виконання даної ухвали.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач-1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить ухвалу місцевого суду скасувати.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт звертає увагу суду на те, що в заяві про забезпечення позову відсутні будь-які докази, які могли б свідчити про погіршення матеріального становища відповідача, можливість потенційного банкрутства підприємства тощо. Жодних інших достатніх аргументів, окрім, посилання на значну суму боргу у розмірі 9 755 563.52 грн. дана заява не містить.

Апелянт зазначає, що в оскарженій ухвалі від 02.03.2015 року Господарський суд м. Києва так само посилається на значну суму заборгованості ДП «Укрспирт» та тривалий термін прострочення виконання зобов'язання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/2065/15-г та визнано явку повноважних представників сторін в судове засідання обов'язковою.

В судове засідання представник відповідача-2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомлено, про час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати необхідних заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Вислухавши думку представника позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача-2.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, перевіривши наявні матеріали справи, колегія встановила наступне:

ТОВ "А.Т.К." звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та Міністерства аграрної політики України про стягнення 7 920 000,06 грн.

Заборгованість утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору поставки зернових культур від 23.07.2014 №01-14-28 та 2 115 777,39 грн. пені, а всього 10 035 777,45 грн.

Разом із позовними вимогами позивач просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 10 035 777,45 грн., які належать ДП "Укрспирт" та знаходяться на розрахунковому рахунку 26000010051325 в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313.

Зазначену заяву мотивовано тим, що, зважаючи на розмір заборгованості ДП "Укрспирт" та тривалий час, протягом якого відповідач 1 не виконує свої грошові зобов'язання за договором, існує реальна загроза утруднення чи унеможливлення виконання рішення Господарського суду міста Києва у разі задоволення позову.

ТОВ "А.Т.К." 02.03.2015 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму 1 404 500 грн., оскільки ДП "Укрспирт" станом на 02.03.2015 було здійснено часткову оплату, а саме: 315 000 грн. - 06.02.2015; 405 000 грн. - 12.02.2015; 453 000 грн. - 20.02.2015; 231 500 грн. - 23 02.2015, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з ДП "Укрспирт" основний борг у сумі 6 515 500,06 грн. та пеню у сумі 3 240 063,46 грн., а всього 9 755 563,52 грн.

В матеріалах справи міститься пояснення від 02.03.2015 відповідача - 2, в якому зазначено, що ДП "Укрспирт" створене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №672 "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості" засноване на державній власності, входить до сфери управління Міністерства і є йому підзвітним; Міністерство є уповноваженим органом управління ДП "Укрспирт"; пунктом 4.8 статуту ДП "Укрспирт", затвердженого наказом Міністерства від 10.06.2012 № 260, передбачено, що держава та уповноважений орган управління не відповідають за зобов'язаннями підприємства, а підприємство не відповідає за зобов'язаннями держави та уповноваженого органу управління, крім випадків, передбачених чинним законодавством України; таким чином, Міністерство як уповноважений орган управління не несе відповідальності за зобов'язаннями ДП "Укрспирт", а отже є неналежним відповідачем у справі №910/2065/15-г.

Як свідчать матеріали справи, 02.03.2015 ТОВ "А.Т.К." подано суду заяву про забезпечення позову, яку мотивовано тим, що на даний час сума заборгованості складає 9 755 563,52 грн., з яких: 6 515 500,06 грн. основного боргу та 3 240 063,46 грн. пені; ДП "Укрспирт" не бажає повністю повернути позивачу суму заборгованості, вільно розпоряджається належним йому грошовими коштами, тобто в будь-який час може витратити власні кошти, що призведе до утруднення або неможливості виконання рішення суду в майбутньому; ТОВ "А.Т.К." просить суд вжити заходів до забезпечення позову та накласти арешт на грошові кошти, які належать ДП "Укрспирт".

Відповідно до ст. 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 і 2 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Частинами 6 і 8 ст. 67 ГПК України передбачено, що види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Як передбачено абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (далі - постанова Пленуму ВГСУ № 16) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до абз. 3 п. 1 постанови Пленуму ВГСУ № 16 при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 постанови Пленуму ВГСУ № 16 визначена позиція про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, беручи до уваги, що заявлена ТОВ "А.Т.К." до стягнення з відповідача сума є значною (9 755 563,52 грн.), ДП "Укрспирт" не сплачує повністю заборгованість за договором, термін прострочення виконання зобов'язання є тривалим.

При цьому слід зазначити, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством України не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат (пункт 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Згідно зі статтею 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, обґрунтованим є припущення, що майно (кошти) відповідача може зникнути або зменшитись на момент виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог; невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти може утруднити або зробити неможливим виконання рішення Господарського суду у разі задоволення позову; забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у сумі 9 755 563,52 грн. є адекватним, співвідноситься з предметом і ціною позову, а тому зазначений захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, отже, заяву ТОВ "А.Т.К." про забезпечення позову від 02.03.2015 слід задовольнити.

Щодо доводів апеляційної скарги Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", то необхідно зазначити, що вони не містять посилань на безпідставність вжитих судом заходів щодо забезпечення позову, тому не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу суду по даній справі обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, а отже підстав для її скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.03.2015р. у справі № 910/2065/15-г залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.03.2015р. у справі № 910/2065/15-г залишити без змін.

Матеріали оскарження ухвали Господарського суду м. Києва у справі № 910/2065/15-г повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Б.В. Отрюх

Ю.Б. Михальська