Постанова № 43504563, 02.04.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2015 року Справа № 904/4283/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

представник позивача: Суденко А.М.

представник відповідача: Куліш К.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКУПЕРАЦІЯ СВИНЦЮ", м. Дніпропетровськ,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 р. у справі № 904/4283/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМРЕАКТИВ СТАНДАРТ", м.Черкаси,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКУПЕРАЦІЯ СВИНЦЮ", м.Дніпропетровськ,

про стягнення 314 687,50 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМРЕАКТИВ СТАНДАРТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКУПЕРАЦІЯ СВИНЦЮ" про стягнення суми основного боргу - 172075 грн., та штрафу у сумі 144612 грн. 50 коп., в зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати поставленого товару за договором купівлі-продажу №85 Р-13 від 15.11.2013.

14.07.2014р. позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути суму основного боргу - 170075 грн. та штраф в сумі 144612 грн. 50 коп. (а.с. 62).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014р. по справі №904/4283/14 (суддя -Соловйова А.Є.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКУПЕРАЦІЯ СВИНЦЮ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМРЕАКТИВ СТАНДАРТ" 170 075,00 грн. заборгованості, 3 401,50 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014р. у справі № 904/4283/14, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/4283/14 від 16.12.2014р., в частині задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекуперація свинцю» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімреактив стандарт» заборгованості у розмірі 170 075, 00 грн. та 3 401, 50 грн. - судового збору. У задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що видаткові накладні не відповідають вимогам законодавства до первинних документів. Відповідач послався на те, що в порушення вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України» накладні не містять обов'язкових реквізитів, зокрема, місце їх складання; прізвища та посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення від імені ТОВ «Рекуперація свинцю», що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені отримувача; відсутні відомості про довіреність (дата видачі, номер), на підставі якої посадову особу підприємства відповідача було уповноважено на здійснення господарської операції.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2015р. справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекуперація свинцю» прийнята до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач), судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А. Розгляд справи призначено на 17.02.015р.

Зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 13.02.2015р., справу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Герасименко І.М. (доповідач), суддів: Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П., у зв'язку з відпусткою судді Сизько І.А.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 17.02.2015р. колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 02.04.2015р. у зв'язку з неявкою представника позивача.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 02.04.2015р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що поставка Товару за видатковими накладними №12 від 17.12.2013р., №18 від 23.12.2013р., №1 від 19.11.2013р., №7 від 26.11.2013р., №10 від 05.12.2013, №11 від 12.12.2013р. здійснювалась відповідно до умов договору купівлі-продажу №85 Р-13 від 15.11.2013р., та відповідно звернення до суду з вимогою про стягнення штрафу в сумі 144 612,50 грн. згідно з п. 5.4. зазначеного Договору.

Як вбачається з тексту наданого позивачем договору купівлі-продажу №85 Р-13 від 15.11.2013 (надалі - Договір), сторонами якого зазначені позивач (Продавець) та відповідач (Покупець), Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити хімічну продукцію, іменовану в подальшому Товар в обсязі: згідно зі Специфікаціями, які є невід'ємною частиною даного Договору, за ціною: згідно зі Специфікаціями, які є невід'ємною частиною даного Договору, але доказів укладення Специфікацій до Договору позивач не надав.

В наданих позивачем первинних бухгалтерських документах, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з поставки Товару, а також доказах його часткової оплати (видаткові накладні №12 від 17.12.2013р., №18 від 23.12.2013р., №1 від 19.11.2013р., №7 від 26.11.2013р., №10 від 05.12.2013р., №11 від 12.12.2013р., платіжні доручення №1832 від 09.01.2014, №1666 від 20.12.2013, №1621 від 17.12.2013р., №1540 від 10.12.2013р., №1567 від 13.12.2013р., №174 від 07.03.2014р., рахунки на оплату №3 від 19.11.2013р., №7 від 26.11.2013р., №9 від 05.12.2013р., №11 від 12.12.2013р., №12 від 17.12.2013р., №15 від 23.12.2013р.) відсутнє посилання, як на підставу їх складання, на договір купівлі-продажу №85 Р-13 від 15.11.2013р.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та поряду укладення даного виду договорів.

Позивач стверджує, що Договір укладався та відповідно були погоджені всі його умови, за допомогою електронної пошти, але оригінал Договору відсутній.

В той же час, висновком №2734/2735-14 комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів по господарській справі №904/4283/14 від 10.11.2014р. встановлено наступне:

1) зображення печатки ТОВ "РЕКУПЕРАЦІЯ СВИНЦЮ" на електрофотографічній копії договору купівлі-продажу №85 Р-13 від 15.11.2013 виготовлено шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної техніки з використанням реквізитів (фрагменту друкованого тексту, відтиску круглої печатки ТОВ "РЕКУПЕРАЦІЯ СВИНЦЮ" та підпису від імені "Высоцкого Е.В.") з іншого документу та внесення змін на програмному рівні;

2) договір купівлі-продажу №85 Р-13 від 15.11.2013р., являє собою електрофотографічну копію, в якій перша та друга сторінка виконані на різних електрографічних копіювальних апаратах. Електрофотографічна копія договору купівлі-продажу №85 Р-13 від 15.11.2013р. виготовлена шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної техніки з використанням реквізитів (фрагменту друкованого тексту, відтиску круглої печатки ТОВ "РЕКУПЕРАЦІЯ СВИНЦЮ" та підпису від імені "Высоцкого Е.В.") з іншого документу та внесення змін на програмному рівні.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність доказів того, що договір купівлі-продажу №85 Р-13 від 15.11.2013р. був укладений між позивачем та відповідачем в спрощений спосіб та сторони належним чином погодили всі його умову, в тому числі і умови, визначені п.5.4. Договору, яким передбачена відповідальність Покупця за порушення строку розрахунку за отриманий Товар понад 20 банківських днів у вигляді штрафу в розмірі 50% від вартості отриманого Товару, а отже позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 144 612,50 грн., нарахованого на підставі п.5.4. Договору, задоволенню не підлягають.

Але відсутність належним чином оформленого договору не спростовує того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами права з поставки (купівлі - продажу) товару, відповідно до параграфів 1,3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до матеріалів справи, фактично Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМРЕАКТИВ СТАНДАРТ" в період з 19.11.2013р. по 23.12.2013р. здійснило поставку на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКУПЕРАЦІЯ СВИНЦЮ" товар - плав соди кальцинованої (надалі - Товар), загальною вартістю 289 225,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №12 від 17.12.2013р., №18 від 23.12.2013р., №1 від 19.11.2013р., №7 від 26.11.2013р., №10 від 05.12.2013р., №11 від 12.12.2013р..

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем склалися взаємовідносини, які за своїми ознаками є правовідносинами з поставки товару, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За вказаних обставин, з врахуванням положень ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, Товар, був фактично поставлений позивачем: за видатковою накладною №12 від 17.12.2013р. та мав бути оплачений відповідачем 17.12.2013; за видатковою накладною №18 від 23.12.2013р. та мав бути оплачений 23.12.2013р.; за видатковою накладною №1 від 19.11.2013р. та мав бути оплачений 19.11.2013р.; за видатковою накладною №7 від 26.11.2013р. та мав бути оплачений 26.11.2013р.; за видатковою накладною №10 від 05.12.2013р. та мав бути оплачений 05.12.2013р.; за видатковою накладною №11 від 12.12.2013р. та мав бути оплачений 12.12.2013р.

В порушення своїх зобов'язань, що витікають з вимог закону, відповідач розрахунок за поставлений Товар здійснив частково - в сумі 119 150,00 грн., та з порушенням строку, визначеного ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, що підтверджується платіжними дорученнями №1832 від 09.01.2014р., №1666 від 20.12.2013р., №1621 від 17.12.2013р., №1540 від 10.12.2013р., №1567 від 13.12.2013р., №174 від 07.03.2014р. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви 17.06.2014р. складала 170075 грн., з врахуванням оплати в березні 2014р. в сумі 2000 грн. (а.с. 62-63). Факт наявності заборгованості в сумі 172075 грн. станом на лютий 2014р. підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків (а.с. 20).

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту ст. 526 Цивільного кодексу України, вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Виходячи з викладеного, господарський суд дійшов вірного висновку, що відповідачем допущено порушення строків здійснення оплати поставленого Товару, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 170 075,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач обґрунтував свою апеляційну скаргу тим, що видаткові накладні не відповідають вимогам законодавства до первинних документів. В порушення вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України» накладні не містять обов'язкових реквізитів, зокрема, місце їх складання; прізвища та посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення від імені ТОВ «Рекуперація свинцю», що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені отримувача; відсутні відомості про довіреність (дата видачі, номер), на підставі якої посадову особу підприємства відповідача було уповноважено на здійснення господарської операції. Колегія суддів оглянула в судовому засіданні оригінали накладних №№1,7,10,11,12,18, які містять найменування товару, кількість, ціну, найменування постачальника та покупця, підписи та печатки сторін. Товар було отримано відповідачем без зауважень, про що свідчить акт звіряння взаємних розрахунків (а.с. 20) та частково оплачено, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 15-19). Таким чином, та обставина, що в видаткових накладних не вказано посада особи, що отримала товар, не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку з оплати товару, так як факт отримання товару та його вартість доведена доказами по справі в їх сукупності.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКУПЕРАЦІЯ СВИНЦЮ", м. Дніпропетровськ,- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 року по справі №904/4283/14, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 07.04.2015р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнецова

Л.П. Широбокова