Рішення № 43504275, 02.04.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.04.2015 Справа № 920/118/15

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування", м. Суми,

до відповідача: Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради, м. Суми,

про стягнення 76 612 грн. 68 коп.,

Суддя Н.П. Лугова

Представники сторін:

від позивача: Литвиненко С.В.,

від відповідача: Дудник Н.В.,

При секретарі судового засідання - А.Г. Кириченко-Шелест

В судовому засіданні 05.02.2015р. та 05.03.2015р. судом оголошувалась перерва у розгляді справи.

Суть спору: з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 76 612 грн. 68 коп. заборгованості згідно договору № 5961 від 05.12.2011 року, в тому числі: 57 550 грн. 78 коп. - основна заборгованість, 9 267 грн. 25 коп. - інфляційні, 903 грн. 88 коп. - 3% річних та 8 890 грн. 77 коп. - пеня. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

За клопотанням відповідача розгляд справи неодноразово відкладався, однак письмового відзиву в обгрунтування своєї позиції по справі відповідач не подав, тому згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали справи й оцінивши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2011 року між сторонами по справі укладено договір № 5961, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконувати роботи із приймання та перекачування господарсько-фекальних стоків КП «Міськводоканал» до міського колектору насосною станцією ВАТ "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування".

В свою чергу, відповідно до п. 2.3. договору відповідач зобов'язаний оплачувати виконані позивачем роботи до 10-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг перекачування господарсько-фекальних стоків, на підставі рахунку від ВАТ "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок останнього.

Сторони визначили у договорі, що вартість перекачування 1 м3 господарсько-фекальних стоків визначається у відповідності до узгодженої калькуляції, яка є невід'ємною частиною договору; об'єм перекачуваних стоків є рівним об'єму питної води, спожитої КП «Міськводоканал»; об'єми стоків узгоджуються представниками сторін до 25-го числа звітного місяця згідно показників приладів обліку води (п. п. 2.1., 2.2. договору).

Як зазначає позивач, за період лютий 2014р. - грудень 2014р. відповідачу надано послуги з перекачування господарсько-фекальних стоків та надіслано рахунки для проведення оплати, однак відповідач не оплатив зазначені послуги, загальна вартість яких становить 50 660,79 грн. Крім того, станом на 17.03.2015 року відповідач не сплатив чергові платежі за січень-лютий 2015р. Таким чином, заборгованість останнього на день розгляду справи в суді становить 57 550 грн. 78 коп.

Статтями 525, 526 ЦК України, 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 цього ж Кодексу визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідач не надав суду ні доказів сплати боргу, ні письмового пояснення по справі.

Пунктом 3.8. договору передбачено, що за порушення строків оплати за виконані роботи із перекачування господарсько-фекальних стоків КП «Міськводоканал» зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від вартості наданих послуг за кожен день прострочення.

Так, на підставі наведеного пункту позивач за період з 12.03.2014р. по 17.03.2015р. нарахував відповідачу пеню в сумі 8890 грн. 77 коп. Розрахунок пені здійснено позивачем у відповідності до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Однак представник відповідача заявив усне клопотання про зменшення суми пені на 2094,21 грн., оскільки позивачем зазначено інший період прострочення, за який нараховується пеня. Представник позивача проти зменшення суми пені не заперечував. Враховуючи наведене та керуючись п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд зменшує розмір пені на 2094,21 грн.

Крім того, за період 12.03.2014р. - 28.02.2015р. позивач просить стягнути нараховані на суму боргу 3 % річних в сумі 903,88 грн. та інфляційні в сумі 9267,25 грн.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) є компенсацією (платою) за користування коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, розглянувши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що відповідач безпідставно порушував умови договору № 5961 від 05.12.2011 року, тому вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 74 518,47 грн., в тому числі: 57 550 грн. 78 коп. основного боргу, 9 267 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань, 903 грн. 88 коп. - 3% річних та 6796 грн. 56 коп. пені.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, на останнього покладаються витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково в сумі 74 518,47 грн.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільське шосе, 8, код ЄДРПОУ 03352455) на користь Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" (40003, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 2, код ЄДРПОУ 00220477) 57 550 грн. 78 коп. основного боргу, 9 267 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань, 903 грн. 88 коп. - 3% річних, 6 796 грн. 56 коп. пені та 1827 грн. 00 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог в сумі 2 094,21 грн. - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.04.2015 року.

Суддя Н.П. Лугова