Ухвала суду № 43504257, 08.04.2015, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"08" квітня 2015 р.

Справа № 921/359/15-г/11

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя: Сидорук А.М.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські ресурси", м. Київ, вул..Олеся Гончара, 52, офіс 38 звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елагрі-Борщів", вул. В.Великого,1, м. Борщів Тернопільської області про зобов’язання вчинити дії, а саме, здійснити відвантаження зерна кукурудзи третього класу, рік збирання 2014 р., ДСТУ 4525:2006 в кількості 14 463,369 тонн.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суддя встановив:

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про витребування майна – вартістю майна, що витребується.

В п.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що статтею 55 ГПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону. Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом п. 3 ч. 2 ст. 54 і ст. 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Приймаючи до уваги, що предметом спору є повернення майна / кукурудзи третього класу ДСТУ 4525:2006 в кількості 14 463,369 тонн/, яке підлягає вартісній оцінці, отже подана позовна заява має майновий характер, відтак судовий збір з позовної заяви про повернення майна визначається з урахуванням вартості даного майна.

В якості доказу сплати судового збору до позовної заяви позивачем долучено платіжне доручення № 200 від 19.03.2015 р. про сплату судового збору в сумі 1 218 грн. 00 коп. як зі спору немайнового характеру.

Враховуючи наведене, позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, а відтак позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі ст.63 п.4 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 63 п. 4 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву б/№ від 01 квітня 2015 року та додані до неї документи, в т.ч., платіжне доручення № 200 від 19.03.2015 р. про сплату судового збору в сумі 1 218 грн. 00 коп., повернути без розгляду товариству з обмеженою відповідальністю "Українські ресурси", 01054, м. Київ, вул..Олеся Гончара, 52, офіс 38.

2. Судовий збір в розмірі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень), сплачений платіжним дорученням № 200 від 19.03.2015р. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські ресурси", м. Київ, вул..Олеся Гончара, 52, офіс 38, ідентифікаційний код 34964697 з Державного бюджету України.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя А.М. Сидорук