Рішення № 43504183, 31.03.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2015 р. Справа №917/440/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Літмашімпекс", вул. Ювілейна, 2, с. Яковлівка, Харківський район, Харківська область, 62470, (поштова адреса: вул. Харківських дивізій,17, м. Харків, 61091

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621

про стягнення 118 378,09грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: Шипілов А.Ю., дов. б/н від 02.10.2014р.

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 31.03.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 85 ГПК України.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 118 378,09грн., з яких: 86 803,20грн. - основний борг, 22 047,96грн. - інфляційні нарахування, 2 604,09грн. - 3%річних, 6 922,84грн. - пеня за неналежне виконання умов договору №0456-СН від 12.09.2012р.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням, наведеним у позовній заяві.

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

В пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

12 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПК "Літмашімпекс" (Постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод" (Покупець, відповідач) було укладено договір поставки №0456-СН (надалі - Договір).

При цьому сторони узгодили наступне:

- в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю визначений цим Договором товар (надалі іменується "товар"), а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (п. 1.1 Договору);

- найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначаються специфікацією - (ями) (надалі іменується "специфікація") (п. 1.2 Договору);

- ціна товару зазначена в специфікації (-ях) і може змінюватись тільки з письмової згоди обох сторін з оформленням додаткової угоди за 10-15 днів до зімни ціни (п. 1.4 Договору);

- поставка товару за цим Договором здійснюється за письмовою заявкою Покупця з вказаними строками поставки. Заявка на поставку надається Постачальнику до 25 числа кожного місяця. Датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дата на товарно-транспортній накладній перевізника або дата календарного штемпеля залізничної накладної чи квитанції про приймання вантажу (п. 2.1 та п. 2.4 Договору);

- розрахунки за товар здійснюються протягом 30-ти кaлeндaрниx днів від дати поставки товару, якщо інше не зазначено у специфікації. Оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що визначений у цьому Договорі (п. 6.1, п. 6.2 Договору);

- умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору. Поставка здійснюється на умовах СРТ - (п. 7.1 та п. 7.2 Договору);

- передання товару Постачальником та приймання товару Покупцем здійснюється в місці здійснення поставки, визначеному в п. 8.1 цього Договору. Товар приймається Покупцем згідно видаткової накладної. Відвантаження товару Покупцю здійснюється після пред'явлення останнім довіреності на право отримання товарно-матеріальних цінностей (п. 9.1 та п. 9.2 Договору);

- у випадку порушення Покупцем строку розрахунку за поставлений товар останній сплачує на користь Постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки, що діє під час порушення грошового зобов'язання від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 10.5 Договору);

- цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 13.1 цього Договору та закінчується 30.09.2013р. Але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань сторонами. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час цього Договору (п. 13.1 - п. 13.3 Договору).

На виконання умов Договору сторонами було складено специфікацію №1, у якій останні узгодили найменування, кількість та вартість товару. Дана специфікація підписана представниками сторін та скріплена печатками сторін (копія наявна у матеріалах справи).

В подальшому сторони укладали додаткові угоди до Договору №0456-СН, зокрема:

1) Додаткову угоду №1 від 18.10.2012р., в якій сторони дійшли згоди щодо наступного:

- доповнити Договір специфікацією №2, в якій сторони визначили найменування, кількість та вартість товару;

- внести зміни до п. 1.5 Договору та виклали його в наступній редакції : "загальна ціна товару становить 897 022,91 грн. в тому числі ПДВ";

- розрахунки за товар здійснюються протягом 30 кaлeндaрниx днів з дати поставки.

2) Додаткову угоду №2 від 14.01.2013р., в якій сторони дійшли згоди щодо наступного :

- доповнити Договір специфікацією №3, в якій сторони визначили найменування, кількість та вартість товару;

- внести зміни до п. 1.5 Договору та викласти його в наступній редакції : "загальна сума договору становить 1 006 318,91грн. в тому числі ПДВ";

- розрахунки за товар здійснюються протягом 30 кaлeндaрниx днів з дати поставки.

3) Додаткову угоду №3 від 25.07.2013р., в якій сторони дійшли згоди щодо наступного :

- доповнити Договір специфікацією №4, в якій сторони визначили найменування, кількість та вартість товару;

- внести зміни до п. 1.5 Договору та викласти його в наступній редакції : "загальна сума договору становить 1 310 029,31грн. в тому числі ПДВ";

- розрахунки за товар здійснюються протягом 30 кaлeндaрниx днів з дати поставки.

4) Додаткову угоду №4 від 02.10.2013р., в якій сторони дійшли згоди щодо наступного :

- доповнити Договір специфікацією №5, в якій сторони визначили найменування, кількість та вартість товару;

- внести зміни до п. 1.5 Договору та викласти його в наступній редакції : "загальна сума договору становить 1 396832,51грн. в тому числі ПДВ";

- розрахунки за товар здійснюються протягом 30 кaлeндaрниx днів з дати поставки.

За даними позивача, на виконання умов Договору №0456-СН Постачальником було передано Покупцю товар за специфікацією №5 на підставі рахунку-фактури №СФ-0000401 від 17 грудня 2013 року та видаткової накладної №РН-0000381 від 17 грудня 2013 року на суму 86 803,20 гривень. Факт отримання товару відповідачем також, підтверджується копією належним чином оформленої довіреності №0000003641 від 16.12.2013р. на отримання його представником (Пащенко Оксаною Павлівною) від позивача товарно-матеріальних цінностей (копії перелічених документів наявні у матеріалах справи).

Однак, отримавши зазначений вище товар у власність від Постачальника, Покупець не розрахувався за нього в порядку та на умовах, визначених Договором, а саме оплатити поставлений 17 грудня 2013р. товар Покупець зобов'язаний був в строк до 16 січня 2014р. включно.

Крім того, на підставі п. 10.5 Договору та статті 625 ЦК України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6 922,84грн. пені за період з 17.01.2014р. по 16.07.2014р., 2 604,09грн. 3% річних та 22 047,96грн. інфляційних втрат за період лютого 2014р. січень 2015р. (розрахунок в матеріалах справи).

Таким чином, загальна сума, заявлена до стягнення, становить 118 378,09грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, за яким в силу статті 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

На підставі матеріалів справи, поданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 86 803,20грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (стаття 551 ЦК України).

З огляду на частину 6 статті 232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Суд здійснивши перевірку розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення суми пені в розмірі 6 922,84грн., суми 3% річних в розмірі 2 604,09грн. та суми інфляційних нарахувань в розмірі 22 047,96грн. є обґрунтованими.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 141, р/р 26006060223592 у філії Полтавське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 05756783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Літмашімпекс" (вул. Ювілейна, 2, с. Яковлівка, Харківський район, Харківська область, 62470, поштова адреса: вул. Харківських дивізій, 17, м Харків, 61091, р/р 26009052327201 в Харківському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Харків, МФО 351533, код 37998823) 86 803,20грн. основного боргу, 22 047,96грн. інфляційних нарахувань, 2 604,09грн. 3%річних, 6 922,84грн. пені та 2 367,56грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 03.04.2015р.

Суддя Кльопов І.Г.